Відмінності між версіями «Таблиця до проекту "Мистецтво Київської Русі за археологічними матеріалами", 12 Група ФІП, 2014"»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
|У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібників. Перші знахідки золотих та срібних монет із відкарбованих на них ім'ям Володимира Святославовича (980 — 1015) з'явилися наприкінці XVIII ст. | |У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібників. Перші знахідки золотих та срібних монет із відкарбованих на них ім'ям Володимира Святославовича (980 — 1015) з'явилися наприкінці XVIII ст. | ||
|Златник Володимира Великого,Срібляник Святополка,Срібляник Володимира Великого | |Златник Володимира Великого,Срібляник Святополка,Срібляник Володимира Великого | ||
| − | |||
|- | |- | ||
!Скульптура Київської Русі | !Скульптура Київської Русі | ||
| − | | | + | |В оздобленні давньоруських храмів значну роль відігравало пластичне мистецтво та різьбярство. Для різьбленого оздоблення монументальних споруд використовувався мармур та рожевий шифер. Основним елементом орнаментів був стилізований акант, заплетений у кошики, що нагадували романські капітелі. В плетиво орнаментів ув'язувалися зображення птахів, барсів тощо |
| − | | | + | |Саркофаг Ярослава Мудрого,ікона «Увірування Фоми», капітель з Борисоглібського собору |
|- | |- | ||
!Іконопис Київської Русі | !Іконопис Київської Русі | ||
| − | | | + | | Ікона підносила святого, зображеного на ній, над повсякденністю, підкреслювала його харизматичність.Образи, втілені в іконах, вважалися взірцем моральної чистоти й одухотвореності.Мініатюри дають цінні відомості про архітектуру Київської Русі, одяг та зброю, речі домашнього вжитку |
| − | | | + | | ікона Дмитра Солунського(другої половини XI ст), ікона «Борис і Гліб»,мініатюри Радзивилівського літопису (XV ст), |
|} | |} | ||
Поточна версія на 13:35, 19 жовтня 2014
| Назва | Основний зміст | Археологічна рештка |
|---|---|---|
| Монети Київської Русі | У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібників. Перші знахідки золотих та срібних монет із відкарбованих на них ім'ям Володимира Святославовича (980 — 1015) з'явилися наприкінці XVIII ст. | Златник Володимира Великого,Срібляник Святополка,Срібляник Володимира Великого |
| Скульптура Київської Русі | В оздобленні давньоруських храмів значну роль відігравало пластичне мистецтво та різьбярство. Для різьбленого оздоблення монументальних споруд використовувався мармур та рожевий шифер. Основним елементом орнаментів був стилізований акант, заплетений у кошики, що нагадували романські капітелі. В плетиво орнаментів ув'язувалися зображення птахів, барсів тощо | Саркофаг Ярослава Мудрого,ікона «Увірування Фоми», капітель з Борисоглібського собору |
| Іконопис Київської Русі | Ікона підносила святого, зображеного на ній, над повсякденністю, підкреслювала його харизматичність.Образи, втілені в іконах, вважалися взірцем моральної чистоти й одухотвореності.Мініатюри дають цінні відомості про архітектуру Київської Русі, одяг та зброю, речі домашнього вжитку | ікона Дмитра Солунського(другої половини XI ст), ікона «Борис і Гліб»,мініатюри Радзивилівського літопису (XV ст), |
