Відмінності між версіями «"Таблиця до проекту "Черняхівська культура, її походження та особливості етнокультурної належності", Босько А., 2014".»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{| style="color:green;background-color:#ffffcc;" cellpadding="20" cellspacing="0" border="1" | {| style="color:green;background-color:#ffffcc;" cellpadding="20" cellspacing="0" border="1" | ||
| − | |+'''Характеристика черняхівської культури на території України''' | + | |+<big>'''Характеристика черняхівської культури на території України'''</big> |
|- | |- | ||
!Критерій | !Критерій | ||
Поточна версія на 11:49, 19 жовтня 2014
| Критерій | Характеристика |
|---|---|
| Датування | сер. III - перша пол. V ст. н.е. |
| Відкриття | відкрив В.Хвойка в 1899-1901рр. на Київщині біля с.Черняхів та с.Ромашки. |
| Етнічний склад | давні слов'яни, іранці, фракійці, готи. |
| Зони поширеня пам'яток | лісостепова, степова (заселяна порівняно мало) зони України. Досить густо черняхівські пам´ятки займають узбережжя Чорного моря на захід від гирла Дніпра. Знайдено близько 4 тис. пам'яток |
| Поселення | розташовувались на схилах невеликих річок, потічків, поблизу джерел питної води. Більшість поселень невеликі — 200—300 м у довжину і 100—180 м завширшки. Але трапляються селища довжиною 1-2 км. Відомі три черняхівські городища: Башмачка у Надпоріжжі, Олександрівка на Інгульці та Городок у пониззі Південного Бугу. |
| Житла | трьох типів: заглиблені в материк напівземлянки і землянки; наземні глинобитні житла; кам´яні будівлі. |
| Могильники | Зафіксовано кілька сотень могильників і окремих поховань; приблизно на 40 пам´ятках проведено широкі розкопки. Могильники являють собою "поля поховань" і налічують від кількох десятків до двох-трьох сотень поховань. Поховальний ритуал: інгумація. |
