Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Васелиса*-*»
м (Васелиса*-* перейменував сторінку з Обговорення користувача:Васелиса на Обговорення користувача:Васелиса*-* поверх перенаправлення) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Найбільше поширилися на Східну Європу системи стенографії на німецькій основі Ф. К. Ґабельсберґера (1789 — 1849 рр.); у Польщі засновником стенографії був Крупський Ян Нєпомуцен Казімєж (1799–1856 рр.), що її застосував (після перших спроб Л. Олевінського, 1864 р. і Й. Полінського, 1891 р.) до української мови О. Панейко (1922 р.). У Східній Україні виникли варіанти стенографії, складені О. Герштанським та М. Льовшином («Курс стенографії», 1948), на основі російських адаптацій системи Ґабельсберґера М. Соколовим та ін. | Найбільше поширилися на Східну Європу системи стенографії на німецькій основі Ф. К. Ґабельсберґера (1789 — 1849 рр.); у Польщі засновником стенографії був Крупський Ян Нєпомуцен Казімєж (1799–1856 рр.), що її застосував (після перших спроб Л. Олевінського, 1864 р. і Й. Полінського, 1891 р.) до української мови О. Панейко (1922 р.). У Східній Україні виникли варіанти стенографії, складені О. Герштанським та М. Льовшином («Курс стенографії», 1948), на основі російських адаптацій системи Ґабельсберґера М. Соколовим та ін. | ||
| + | |||
| + | Види стенографії: | ||
| + | * Курсивні системи - знаки в цих системах утворюються з елементів звичайних літер. | ||
| + | * Геометральні системи - знаки утворюються з геометричних єлементів (круг, його частини, пряма, крапка), всі сполучення букв мають вигляд геометричних фігур. | ||
| + | * Морфологичні системи - тут знаками фіксуються морфеми. | ||
| + | * Фонетичні системи - знаками фіксуються звуки. | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:64 1053.jpg| | ||
Версія за 08:15, 16 жовтня 2014
Стенографія або скоропис — система спеціальних значків: геометричних (використовуваних у різних системах стенографії в Англії й Франції) та елементів літер рукописного письма (застосовуваних головно в Німеччині й по слов'янських країнах), пристосована для швидкого запису за складами, словотвірними морфемами й словами усної мови.
Найбільше поширилися на Східну Європу системи стенографії на німецькій основі Ф. К. Ґабельсберґера (1789 — 1849 рр.); у Польщі засновником стенографії був Крупський Ян Нєпомуцен Казімєж (1799–1856 рр.), що її застосував (після перших спроб Л. Олевінського, 1864 р. і Й. Полінського, 1891 р.) до української мови О. Панейко (1922 р.). У Східній Україні виникли варіанти стенографії, складені О. Герштанським та М. Льовшином («Курс стенографії», 1948), на основі російських адаптацій системи Ґабельсберґера М. Соколовим та ін.
Види стенографії:
- Курсивні системи - знаки в цих системах утворюються з елементів звичайних літер.
- Геометральні системи - знаки утворюються з геометричних єлементів (круг, його частини, пряма, крапка), всі сполучення букв мають вигляд геометричних фігур.
- Морфологичні системи - тут знаками фіксуються морфеми.
- Фонетичні системи - знаками фіксуються звуки.
