Поточна версія на 19:57, 15 жовтня 2014

Біографія

Норберт Вінер народився 26 листопада 1894 року в окрузі Колумбія, штат Міссурі. Його батьки були вихідцями з Білостока. Батько Норберта служив професором на кафедрі слов'янських мов і літератур у Гарвардському університеті. У чотирнадцять років, всього через три роки після вступу, Норберт з відзнакою закінчив коледж і став студентом Гарвардського університету, який закінчив також достроково - до вісімнадцяти років, захистивши докторську дисертацію з математичної логіки. Велику роль у формуванні не тільки поглядів, але і самої особистості Вінера зіграло відрядження в Європу, так би мовити, "для підвищення кваліфікації". У той час в Європі наростала тривога: ось-ось могла спалахнути війна. Ця атмосфера заважала інтелектуальним пошукам вченого, і він повернувся до Штатів, на рідну кафедру Массачусетського технологічного інституту.У 1948 році виходить фундаментальна праця Вінера "Кібернетика". Вчений не лише вводить в науковий обіг сам термін, але і розкриває його значення. Ідея великого вченого відбилися в його швидше філософській, ніж математичнійу праці "Кібернетика і суспільство". Вінер отримав широке визнання. Його ідеї були прийняті "на ура" і відзначені багатьма нагородами та преміями, у тому числі Золотою медаллю вченого - вищим знаком визнання для дослідника в США. Навесні 1964 Норберт Вінер помер у Стокгольмі.

"Батько кібернетики"

У 1946 році., Перебуваючи в Парижі на конференції з математики, Вінер зустрівся з видавцем, який запропонував йому написати книгу про зворотний зв'язок між автоматами (машинами) і нервовою системою людини.

«Кібернетика» вийшла друком з великими похибками (в тому числі й тому, що Вінер не мав можливості тримати коректуру), і видавець невисоко оцінював комерційне майбутнє книги. Але вона стала істинним бесцеллером, однією з найпопулярніших книг XX сторіччя. Слово «кібернетика» придбало надзвичайну популярність, а ідеї Вінера зробили прорив у свідомості людства.

Цікавий випадок із життя

Кажуть, що шлях до революційних висновків Вінеру підказав випадок. Норберт любив тварин і особливо маленьких гризунів. Він із задоволенням за ними спостерігав. І от якось раз, стежачи за "знайомою" мишкою, що відправилася в черговий похід по лабіринту, спорудженому в сусідній - біологічній лабораторії, Вінер зауважив, що звірятко вже не тинялося по всіх тупиках, не повторює невірні ходи, а сміливо йде вперед по закутках. З цього Вінер зробив епохальний висновок: "Миша в лабіринті являє собою приклад системи, яка самонавчається". І він теоретично обгрунтував штучну "мишу", а ця майже казкова історія стала хрестоматійною. У підручниках вона так і називається "Миша в лабіринті". Вінеру вдалося підвести загальну концептуальну базу під схеми, що визначають поведінку живих організмів, що вирішують конкретні завдання, і схеми, що характеризують процеси управління в складних технічних системах. З точки зору кібернетики ці настільки несхожі процеси виявилися практично ідентичними. Він пішов далі і переконливо довів, що одні й ті ж положення лежать в основі соціальних моделей управління і моделей управління в економіці.

Презентація

Норберт Вінер

Корисні посилання

• Кибернетика, или управление и связь в животном и машине;

Джерела

• Журнал "Ку!" Норберт Вінер;
• Гениальный безумец Норберт Винер;