Відмінності між версіями «ENIAC»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Eniaclogo_755x281.jpg|650px|right]] | ||
='''Назва'''= | ='''Назва'''= | ||
<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: #900020;">ENIAC</h3> | <h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: #900020;">ENIAC</h3> | ||
| Рядок 9: | Рядок 10: | ||
<p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">З самого початку війни співробітники Лабораторії балістичних досліджень міністерства оборони США трудилися над створенням балістичних таблиць, таких необхідних артилеристам на полях битв. Значення цих таблиць важко переоцінити. З їх допомогою артилеристи могли робити поправки з урахуванням відстані до цілі, її висоти над рівнем моря, а також метеорологічних умов - вітру і температури повітря. Однак для побудови таблиць були потрібні дуже довгі і виснажливі обчислення - для розрахунку лише однієї траєкторії доводилося виконувати мінімум 750 операцій множення, а кожна таблиця включала не менше 2000 траєкторій.</p> | <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">З самого початку війни співробітники Лабораторії балістичних досліджень міністерства оборони США трудилися над створенням балістичних таблиць, таких необхідних артилеристам на полях битв. Значення цих таблиць важко переоцінити. З їх допомогою артилеристи могли робити поправки з урахуванням відстані до цілі, її висоти над рівнем моря, а також метеорологічних умов - вітру і температури повітря. Однак для побудови таблиць були потрібні дуже довгі і виснажливі обчислення - для розрахунку лише однієї траєкторії доводилося виконувати мінімум 750 операцій множення, а кожна таблиця включала не менше 2000 траєкторій.</p> | ||
| + | [[Файл:En01.jpg|400px]] | ||
<p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Війна закінчилася, військові розробки потребували швидкого розвиткку, і тому двоє співробітників обчислювального центру, Джон У. Мочлі і Дж. Преспер Екерт, намірилися придумати дещо краще.</p> | <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Війна закінчилася, військові розробки потребували швидкого розвиткку, і тому двоє співробітників обчислювального центру, Джон У. Мочлі і Дж. Преспер Екерт, намірилися придумати дещо краще.</p> | ||
<p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">У серпні 1942 р Мочли написав щось на зразок заявки на п'яти сторінках, де коротенько виклав їх спільну з Екертом пропозицію про створення швидкодіючого комп'ютера на електронних лампах.</p> | <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">У серпні 1942 р Мочли написав щось на зразок заявки на п'яти сторінках, де коротенько виклав їх спільну з Екертом пропозицію про створення швидкодіючого комп'ютера на електронних лампах.</p> | ||
| − | <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Конструкція машини виглядала фантастично складною - передбачалося, що вона буде містити 17 468 ламп. Така велика кількість ламп пояснювалося тим, що Еніак мав працювати з десятковими числами. Мочли волів десяткову систему числення, бо хотів, щоб «машина була зрозуміла людині».</p> | + | <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Конструкція машини виглядала фантастично складною - передбачалося, що вона буде містити 17 468 ламп. Така велика кількість ламп пояснювалося тим, що Еніак мав працювати з десятковими числами. Мочли волів десяткову систему числення, бо хотів, щоб «машина була зрозуміла людині».</p> |
| + | [[Файл:Edsac.jpg|400px]] | ||
| + | |||
<p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Наприкінці 1945 р, коли ENIAC був нарешті зібраний і готовий до проведення першого офіційного випробування. </p> | <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Наприкінці 1945 р, коли ENIAC був нарешті зібраний і готовий до проведення першого офіційного випробування. </p> | ||
=Характеристика= | =Характеристика= | ||
| Рядок 19: | Рядок 23: | ||
'' | '' | ||
'''На створення ENIAC пішло 200 000 годин і 486 804,22 долара США. Всього комплекс включав в себе 17 468 ламп 16 різних типів, 7200 кремнієвих діодів, 1500 реле, 70000 резисторів і 10000 конденсаторів. | '''На створення ENIAC пішло 200 000 годин і 486 804,22 долара США. Всього комплекс включав в себе 17 468 ламп 16 різних типів, 7200 кремнієвих діодів, 1500 реле, 70000 резисторів і 10000 конденсаторів. | ||
| − | '''''</p> | + | '''''</p> |
| + | |||
| + | [[Файл:Eniac-marker.jpg|200px|right]] | ||
* <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;"> Вага - 27 тонн. </p> | * <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;"> Вага - 27 тонн. </p> | ||
* <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Обсяг пам'яті - 20 слів.</p> | * <p style="font-family:Times New Roman;color: #4B0082 ; font-size: 14pt;">Обсяг пам'яті - 20 слів.</p> | ||
Версія за 00:46, 14 жовтня 2014
Назва
ENIAC
Електронно-обчислювальна машина
Історія створення
Машина ENIAC - електронний цифровий інтегратор і обчислювач, призначалася для вирішення завдань балістики . Але в підсумку вона виявилася здатною вирішувати завдання із всіляких областей.
З самого початку війни співробітники Лабораторії балістичних досліджень міністерства оборони США трудилися над створенням балістичних таблиць, таких необхідних артилеристам на полях битв. Значення цих таблиць важко переоцінити. З їх допомогою артилеристи могли робити поправки з урахуванням відстані до цілі, її висоти над рівнем моря, а також метеорологічних умов - вітру і температури повітря. Однак для побудови таблиць були потрібні дуже довгі і виснажливі обчислення - для розрахунку лише однієї траєкторії доводилося виконувати мінімум 750 операцій множення, а кожна таблиця включала не менше 2000 траєкторій.
Війна закінчилася, військові розробки потребували швидкого розвиткку, і тому двоє співробітників обчислювального центру, Джон У. Мочлі і Дж. Преспер Екерт, намірилися придумати дещо краще.
У серпні 1942 р Мочли написав щось на зразок заявки на п'яти сторінках, де коротенько виклав їх спільну з Екертом пропозицію про створення швидкодіючого комп'ютера на електронних лампах.
Конструкція машини виглядала фантастично складною - передбачалося, що вона буде містити 17 468 ламп. Така велика кількість ламп пояснювалося тим, що Еніак мав працювати з десятковими числами. Мочли волів десяткову систему числення, бо хотів, щоб «машина була зрозуміла людині».
Наприкінці 1945 р, коли ENIAC був нарешті зібраний і готовий до проведення першого офіційного випробування.
Характеристика
На створення ENIAC пішло 200 000 годин і 486 804,22 долара США. Всього комплекс включав в себе 17 468 ламп 16 різних типів, 7200 кремнієвих діодів, 1500 реле, 70000 резисторів і 10000 конденсаторів.
-
Вага - 27 тонн.
-
Обсяг пам'яті - 20 слів.
-
Споживана потужність - 174 кВт.
-
Обчислювальна потужність - 357 операцій множення або 5000 операцій додавання в секунду.
-
Тактова частота - 100 кГц, тобто один імпульс кожні 10 мікросекунд. Основний обчислювальний такт складався з 20 імпульсів і займав 200 мікросекунд. Додавання виконувалося за 1 такт, множення - за 14 тактів. Множення замінювалося багаторазовим складанням, так що 1 множення дорівнювало 14 операцій додавання і виконувалося, відповідно, за 2800 мікросекунд.
Пристрій вводу-виводу даних - табулятор перфокарт компанії IBM: 125 карт / хвилину на введення, 100 карт / хвилину на вивід.
