Версія за 00:30, 14 жовтня 2014

Назва

ENIAC

Електронно-обчислювальна машина

Історія створення

Машина ENIAC - електронний цифровий інтегратор і обчислювач, призначалася для вирішення завдань балістики . Але в підсумку вона виявилася здатною вирішувати завдання із всіляких областей.

З самого початку війни співробітники Лабораторії балістичних досліджень міністерства оборони США трудилися над створенням балістичних таблиць, таких необхідних артилеристам на полях битв. Значення цих таблиць важко переоцінити. З їх допомогою артилеристи могли робити поправки з урахуванням відстані до цілі, її висоти над рівнем моря, а також метеорологічних умов - вітру і температури повітря. Однак для побудови таблиць були потрібні дуже довгі і виснажливі обчислення - для розрахунку лише однієї траєкторії доводилося виконувати мінімум 750 операцій множення, а кожна таблиця включала не менше 2000 траєкторій.

Війна закінчилася, військові розробки потребували швидкого розвиткку, і тому двоє співробітників обчислювального центру, Джон У. Мочлі і Дж. Преспер Екерт, намірилися придумати дещо краще.

У серпні 1942 р Мочли написав щось на зразок заявки на п'яти сторінках, де коротенько виклав їх спільну з Екертом пропозицію про створення швидкодіючого комп'ютера на електронних лампах.

Конструкція машини виглядала фантастично складною - передбачалося, що вона буде містити 17 468 ламп. Така велика кількість ламп пояснювалося тим, що Еніак мав працювати з десятковими числами. Мочли волів десяткову систему числення, бо хотів, щоб «машина була зрозуміла людині».

Наприкінці 1945 р, коли ENIAC був нарешті зібраний і готовий до проведення першого офіційного випробування.

Характеристика

На створення ENIAC пішло 200 000 годин і 486 804,22 долара США. Всього комплекс включав в себе 17 468 ламп 16 різних типів, 7200 кремнієвих діодів, 1500 реле, 70000 резисторів і 10000 конденсаторів.

• Вага - 27 тонн.

• Обсяг пам'яті - 20 слів.

• Споживана потужність - 174 кВт.

• Обчислювальна потужність - 357 операцій множення або 5000 операцій додавання в секунду.

• Тактова частота - 100 кГц, тобто один імпульс кожні 10 мікросекунд. Основний обчислювальний такт складався з 20 імпульсів і займав 200 мікросекунд. Додавання виконувалося за 1 такт, множення - за 14 тактів. Множення замінювалося багаторазовим складанням, так що 1 множення дорівнювало 14 операцій додавання і виконувалося, відповідно, за 2800 мікросекунд.

• Пристрій вводу-виводу даних - табулятор перфокарт компанії IBM: 125 карт / хвилину на введення, 100 карт / хвилину на вивід.