Відмінності між версіями «Ніклаус Вірт»
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
=<h4 style="color: green;">Проекти</h4>= | =<h4 style="color: green;">Проекти</h4>= | ||
| − | <table border=1> | + | <table align=center border=1> |
<tr> | <tr> | ||
<td>Рік</td><td>Проект</td><td>Коментар</td> | <td>Рік</td><td>Проект</td><td>Коментар</td> | ||
Версія за 01:11, 6 жовтня 2014
Зміст
Закон Вірта
"Програми стають повільними швидше, ніж комп'ютери стають швидшими"
Це напівжартівливий вираз, яке популяризував Н.Вірт.
Мається на увазі, що збільшення продуктивності роботи апаратної частини, не означає збільшення швидкодії програм.
Біографія
Ніклаус Вірт народився — 15 лютого 1934 р. в невеличкому місті Вінтертурі, біля Цюриха, у сімї Волтера і Гедвіги Вірт. Жив біля школи, в якій викладав його батько. В їхньому домі була хороша бібліотека, де Вірт знаходив багато цікавих книг про залізниці, турбіни і телеграф.
У 1954 р. Вірт вступив на факультет електроніки в цюрихський ЕТН (Швейцарський Федеральний Технологічний Інститут). Після чотирьох років навчання, отримав ступінь бакалавра в області електротехніки.
Своє навчання Вірт продовжив у Лавальскому Університеті (місто Квебек, Канада), де у 1960 р. отримав ступінь магістра.
Найвідомішим досягненням професора Вірта вважається мова Паскаль (1970).
У 1984 р. став лауреатом "Премії Тюринга" (присуджується асоціацією АСМ, вручається один раз у житті і прирівнюється в комп'ютерних науках до Нобелівської)
Вклад Вірта у розвиток комп'ютерних наук можна виразити за допомогою афоризма Альберта Ейнштейна, котрий Вірт розмістив на початку опису мови Оберон(розробник Н.Вірт): «Make it as simple as possible, but not simpler» («Роби все максимально просто, а не лише спрощуй»).
Проекти
| Рік | Проект | Коментар |
| 1963 | Мова Euler | Дисертація Вірта, діалект Алгола, реалізація прообразу Р-коду |
| 1966 | Мова Algol-W | Ревізія мови Algol-60; реалізован у Стенфорді на ІВМ/360 |
| 1970 | Система Venus | Операційна система розділу часу для CDC Cyber |
| 1970 | Мова Паскаль | Концепції структурного програмування |
| 1973 | Система Pascal-P | Інструментальна система, віртуальна машина, переносний Р-код |
| 1976 | Мова Modula | Реалізації концепції моніторів Хоара, мультипрограмування |
| 1976 | Система Hexapus | Програмне забезпечення для локальної мережі в ЕТН |
| 1979 | Мова Modula-2 | Концепція модуля, переносний М-код, ідеї мови Mesa(Xerox PARC) |
| 1980 | Комп'ютер Lilith | 16-розрядна апаратна підтримка мови Modula-2 |
| 1986-90 | Комп'ютер Ceres | 32-розрядна апаратна підтримка мови Oberon(станції Ceres-1, Ceres-2, Ceres-3) |
| 1988 | Мова Oberon | Концепція розширення типу, альтернатива ООП, ідея мови Cedar(Xerox PARC). Мова названа на честь супутника Урана, котрий був відкритий апаратом "Вояджер" |
| 1988 | Система Oberon System | Концепція активного документа, прообраз браузера(з Ю.Гуткнехтом) |
| 1995 | Мова Oberon-2 | Типизовані процедури-методи(з Х.Мессенбоком) |
| 1996 | Мова Lola | Мова для специфікації програмних пристроїв(FPGA) |
| 1998 | Система Olga | Система управління бортовим ПЗ для гелікоптера, апаратне забезпечення на основі StrongARM, FPGA i PLD. Використовується у легких безпілотних літаючих апаратах фірми weControl |
| 1998 | Мова Oberon-SA | Підмножина мови Oberon для програмування систем реального часу і з орієнтацією на процесор StrongARM |
