Відмінності між версіями «Концепція крупноблочного програмування Л.В. Канторович»
(Створена сторінка: (1916 - 2001) <p style="font-family: century;font-size: 14pt;"> За внесок у теорію оптимал...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Йцуке.jpg|200px|thumb|left| (1916 - 2001)]] | [[Файл:Йцуке.jpg|200px|thumb|left| (1916 - 2001)]] | ||
<p style="font-family: century;font-size: 14pt;"> | <p style="font-family: century;font-size: 14pt;"> | ||
− | За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу в 1975 р. Було присуджено Нобелівську премію. Л.Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів - єдиний професійний математик.</p> | + | ''За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу в 1975 р. Було присуджено Нобелівську премію. Л.Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів - єдиний професійний математик.''</p> |
=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: blue;">Біографія</h3>= | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: blue;">Біографія</h3>= | ||
− | <p style="font-family: century;font-size: | + | <p style="font-family: century;font-size: 12pt;"> |
Російський економіст Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р. | Російський економіст Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р. | ||
Канторович - першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці "Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів" (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування. | Канторович - першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці "Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів" (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування. | ||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Помер 7 квітня 1986 </p> | Помер 7 квітня 1986 </p> | ||
=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: blue;">Праці Канторовича</h3>= | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: blue;">Праці Канторовича</h3>= | ||
− | <p style="font-family: century;font-size: | + | <p style="font-family: century;font-size: 12pt;"> |
− | 1939 году Канторович видав брошуру «Математические методы организации и планирования производства». | + | * 1939 году Канторович видав брошуру «Математические методы организации и планирования производства». |
− | «Математические методы организации и планирования производства», 1939. | + | * «Математические методы организации и планирования производства», 1939. |
− | «Определенные интегралы и ряды Фурье», 1940. | + | * «Определенные интегралы и ряды Фурье», 1940. |
− | «Показатели работы предприятий нуждаются в пересмотре», 1943. | + | * «Показатели работы предприятий нуждаются в пересмотре», 1943. |
− | «Теория вероятностей», 1946. | + | * «Теория вероятностей», 1946. |
− | «Функциональный анализ и прикладная математика», 1948. | + | * «Функциональный анализ и прикладная математика», 1948. |
− | «Функциональный анализ и вычислительная математика», 1956. | + | * «Функциональный анализ и вычислительная математика», 1956. |
− | L. V. Kantorovich: «Essays in Optimal Planning», 1977. | + | * L. V. Kantorovich: «Essays in Optimal Planning», 1977. |
− | «Мой путь в науке», 1987. | + | * «Мой путь в науке», 1987. |
− | + | * «Функциональный анализ (основные идеи)», 1987. | |
− | «Selected Works. Part 1: Descriptive Theory of Sets and Functions. Functional Analysis in Semi-Ordered Space», 1996. | + | * «Selected Works. Part 1: Descriptive Theory of Sets and Functions. Functional Analysis in Semi-Ordered Space», 1996. |
− | «Selected Works. Part 2: Applied Functional Analysis. Approximation Methods and Computers», 1996.</p> | + | * «Selected Works. Part 2: Applied Functional Analysis. Approximation Methods and Computers», 1996.</p> |
− | == | + | =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: blue;">Концепція крупноблочного програмування</h3>= |
+ | <p style="font-family: century;font-size: 12pt;"> | ||
+ | У великому списку робіт Леоніда Віталійовича вісім відносяться до крупноблочного програмування. Ідеї, висловлені в цих роботах, передбачили розвиток програмування щонайменше на чверть століття. Ці ідеї заклали основи крупноблочної школи програмування, створеної Л. Канторовичем | ||
+ | Характерною особливістю крупноблочних систем було те, що вони оперували не з індивідуальними числами і символами, а з величинами - укрупненими агрегованими інформаційними об'єктами. Такі укрупнені структури даних (матриці, вектори, послідовності, дерева, схеми і т. д.) виступали як ціле в обчислювальних планах; стандартні способи обробки окремих елементів величин виконувалися автоматично на нижніх рівнях.Це вносило ієрархічну структуру мови програмування, звільняючи верхні рівні від зайвої деталізації. Відзначимо наступний принциповий момент. З кожної величиною при введенні її в машину зв'язувалися три характеристики, виділялися три її сторони: | ||
+ | |||
+ | * імя | ||
+ | * довідка (інформація про тип і структуру величини, про її розміщення в машинній пам'яті); | ||
+ | * запис (тобто значення, фактичне подання елементів величини, її денотат). | ||
+ | Роботи 1974 року присвячуються обговоренню нагальної необхідності комплексного системного підходу до взаємопов'язаного розвитку таких галузей знання, як | ||
+ | # математичне моделювання та аналіз вирішення завдань, | ||
+ | # чисельні методи та алгоритми, | ||
+ | # програмування, | ||
+ | # розробка обчислювальної техніки. | ||
+ | Одним із засобів такого узгодження можуть служити крупноблочні форми опису та машинної реалізації обчислювальних процесів. Велика увага приділяється ролі масових операцій в обчисленнях. | ||
+ | Безсумнівно, що багато рішень, знайдені в крупноблочної схемної символіці, актуальні і сьогодні. Схеми Канторовича, модельний підхід, методи трансляції, багато інших принципів, випробувані в великоблочних системах, повинні знайти своє застосування і подальший розвиток в нових підходах. | ||
+ | =Використана література:= | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Канторович_Леонід_Віталійович Канторович Леонід Віталійович ] | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/Канторович_Леонід_Віталійович Канторович Леонід Віталійович ] | ||
*[http://www.litmir.net/br/?b=200601&p=75 ЛитМир Электронная Библиотека ] | *[http://www.litmir.net/br/?b=200601&p=75 ЛитМир Электронная Библиотека ] | ||
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/Канторович,_Леонид_Витальевич Вікіпедія ] | *[https://ru.wikipedia.org/wiki/Канторович,_Леонид_Витальевич Вікіпедія ] | ||
+ | *[http://dspace.nsu.ru:8080/jspui/bitstream/nsu/90/1/Petrova.pdf Комментарий к работам Л. В. Канторовича по крупноблочному | ||
+ | программированию] |
Версія за 17:27, 4 жовтня 2014
За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу в 1975 р. Було присуджено Нобелівську премію. Л.Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів - єдиний професійний математик.
Зміст
Біографія
Російський економіст Леонід Віталійович Канторович народився 19 січня 1912 р. в Санкт-Петербурзі в сім'ї лікаря. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до Ленінградського університету, який закінчує в 1930 р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором у 1934 р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960 р. Канторович - першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці "Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів" (1959) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування. З 1971 р. Завідуючий проблемною лабораторією в Інституті управління народним господарством (Москва). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової техніки, ціноутворення, матеріально-технічного постачання, брав участь у роботі комісій Держплану СРСР тощо. Помер 7 квітня 1986
Праці Канторовича
- 1939 году Канторович видав брошуру «Математические методы организации и планирования производства».
- «Математические методы организации и планирования производства», 1939.
- «Определенные интегралы и ряды Фурье», 1940.
- «Показатели работы предприятий нуждаются в пересмотре», 1943.
- «Теория вероятностей», 1946.
- «Функциональный анализ и прикладная математика», 1948.
- «Функциональный анализ и вычислительная математика», 1956.
- L. V. Kantorovich: «Essays in Optimal Planning», 1977.
- «Мой путь в науке», 1987.
- «Функциональный анализ (основные идеи)», 1987.
- «Selected Works. Part 1: Descriptive Theory of Sets and Functions. Functional Analysis in Semi-Ordered Space», 1996.
- «Selected Works. Part 2: Applied Functional Analysis. Approximation Methods and Computers», 1996.
Концепція крупноблочного програмування
У великому списку робіт Леоніда Віталійовича вісім відносяться до крупноблочного програмування. Ідеї, висловлені в цих роботах, передбачили розвиток програмування щонайменше на чверть століття. Ці ідеї заклали основи крупноблочної школи програмування, створеної Л. Канторовичем Характерною особливістю крупноблочних систем було те, що вони оперували не з індивідуальними числами і символами, а з величинами - укрупненими агрегованими інформаційними об'єктами. Такі укрупнені структури даних (матриці, вектори, послідовності, дерева, схеми і т. д.) виступали як ціле в обчислювальних планах; стандартні способи обробки окремих елементів величин виконувалися автоматично на нижніх рівнях.Це вносило ієрархічну структуру мови програмування, звільняючи верхні рівні від зайвої деталізації. Відзначимо наступний принциповий момент. З кожної величиною при введенні її в машину зв'язувалися три характеристики, виділялися три її сторони:
- імя
- довідка (інформація про тип і структуру величини, про її розміщення в машинній пам'яті);
- запис (тобто значення, фактичне подання елементів величини, її денотат).
- математичне моделювання та аналіз вирішення завдань,
- чисельні методи та алгоритми,
- програмування,
- розробка обчислювальної техніки.
Використана література:
- Канторович Леонід Віталійович
- ЛитМир Электронная Библиотека
- Вікіпедія
- [http://dspace.nsu.ru:8080/jspui/bitstream/nsu/90/1/Petrova.pdf Комментарий к работам Л. В. Канторовича по крупноблочному