Відмінності між версіями «Палеогеографія»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
'''Палеогеогра́фія''' — наука про фізико-географічні умови, що існували на Землі в геологічному минулому. | '''Палеогеогра́фія''' — наука про фізико-географічні умови, що існували на Землі в геологічному минулому. | ||
''Палеогеографія'' — частина історичної геології, що дає матеріал для пізнання історії розвитку земної кори і Землі загалом. Одночасно П. є частиною загальної фіз. географії, що вивчає фіз.-геогр. умови минулого для розуміння сучасної природи Землі. Методи П. базуються на детальному вивченні гірських порід (їх складу, структури, текстури, характеру залягання), а також на вивченні макро- і мікроскопічних органічних залишків. П. сформувалася в XIX ст. | ''Палеогеографія'' — частина історичної геології, що дає матеріал для пізнання історії розвитку земної кори і Землі загалом. Одночасно П. є частиною загальної фіз. географії, що вивчає фіз.-геогр. умови минулого для розуміння сучасної природи Землі. Методи П. базуються на детальному вивченні гірських порід (їх складу, структури, текстури, характеру залягання), а також на вивченні макро- і мікроскопічних органічних залишків. П. сформувалася в XIX ст. | ||
| Рядок 13: | Рядок 12: | ||
загальнонаукові, спеціальні наукові, науково-технічні. | загальнонаукові, спеціальні наукові, науково-технічні. | ||
| − | Хронологія й етапність розвитку природи Землі та окремих її регіонів; схеми палеогеографічної етапності природи. | + | *Хронологія й етапність розвитку природи Землі та окремих її регіонів; схеми палеогеографічної етапності природи. |
| − | Основні частини і галузі палеогеографії: палеогеологія, палеогеоморфологія, палеопедологія, палеогідрологія, палеокліматологія, палеобіогеографія, палеоландшафтознавство, еволюційна екогеографія; загальна, регіональна і прикладна палеогеографія тощо. | + | *Основні частини і галузі палеогеографії: палеогеологія, палеогеоморфологія, палеопедологія, палеогідрологія, палеокліматологія, палеобіогеографія, палеоландшафтознавство, еволюційна екогеографія; загальна, регіональна і прикладна палеогеографія тощо. |
| − | Теоретико-методологічні засади доголоценової палеогеографії; палеогеографічні пам'ятники та індикатори; реконструкції природи й методи реконструкцій; використання археологічних даних; створення карт давньої природи, давніх ландшафтів і палеоекогеографічних карт. | + | *Теоретико-методологічні засади доголоценової палеогеографії; палеогеографічні пам'ятники та індикатори; реконструкції природи й методи реконструкцій; використання археологічних даних; створення карт давньої природи, давніх ландшафтів і палеоекогеографічних карт. |
| − | Теоретико-методологічні засади палеогеографії голоцену, її спорідненість і відмінність щодо засад доголоценової палеогеографії; використання історичних даних тощо. | + | *Теоретико-методологічні засади палеогеографії голоцену, її спорідненість і відмінність щодо засад доголоценової палеогеографії; використання історичних даних тощо. |
| − | Регіональна палеогеографія України та її проблеми; поетапні реконструкції природи та її компонентів, екогеографічних обстановок. | + | *Регіональна палеогеографія України та її проблеми; поетапні реконструкції природи та її компонентів, екогеографічних обстановок. |
| − | Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії. | + | *Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії. |
| − | Палеогеографічні дослідження при пошуках корисних копалин, інженерному і сільськогосподарському освоєнні та картографуванні, екологічних дослідженнях, будівництві. | + | *Палеогеографічні дослідження при пошуках корисних копалин, інженерному і сільськогосподарському освоєнні та картографуванні, екологічних дослідженнях, будівництві. |
| − | Палеогеографічні основи природокористування в Україні; палеогеографічна експертиза. | + | *Палеогеографічні основи природокористування в Україні; палеогеографічна експертиза. |
В пособии рассматриваются основные особенности и закономерности развития поверхности Земли и факторы, определявшие природный процесс и развитие географической оболочки в антропогене. Дана характеристика континентальных образований по генезису, обстановкам и механизму формирования, особенностям вещественного состава, хозяйственному значению. Показаны особенности методики и приведены основные методы палеогеографических исследований. | В пособии рассматриваются основные особенности и закономерности развития поверхности Земли и факторы, определявшие природный процесс и развитие географической оболочки в антропогене. Дана характеристика континентальных образований по генезису, обстановкам и механизму формирования, особенностям вещественного состава, хозяйственному значению. Показаны особенности методики и приведены основные методы палеогеографических исследований. | ||
Поточна версія на 13:34, 26 травня 2014
Палеогеогра́фія — наука про фізико-географічні умови, що існували на Землі в геологічному минулому. Палеогеографія — частина історичної геології, що дає матеріал для пізнання історії розвитку земної кори і Землі загалом. Одночасно П. є частиною загальної фіз. географії, що вивчає фіз.-геогр. умови минулого для розуміння сучасної природи Землі. Методи П. базуються на детальному вивченні гірських порід (їх складу, структури, текстури, характеру залягання), а також на вивченні макро- і мікроскопічних органічних залишків. П. сформувалася в XIX ст.
Предмет вивчення
Палеогеографія — наука про розвиток земної поверхні (географічної оболонки) протягом історії Землі. Напрямки Методи
Теорія палеогеографії. Методологія та методи досліджень:
загальнонаукові, спеціальні наукові, науково-технічні.
*Хронологія й етапність розвитку природи Землі та окремих її регіонів; схеми палеогеографічної етапності природи. *Основні частини і галузі палеогеографії: палеогеологія, палеогеоморфологія, палеопедологія, палеогідрологія, палеокліматологія, палеобіогеографія, палеоландшафтознавство, еволюційна екогеографія; загальна, регіональна і прикладна палеогеографія тощо. *Теоретико-методологічні засади доголоценової палеогеографії; палеогеографічні пам'ятники та індикатори; реконструкції природи й методи реконструкцій; використання археологічних даних; створення карт давньої природи, давніх ландшафтів і палеоекогеографічних карт. *Теоретико-методологічні засади палеогеографії голоцену, її спорідненість і відмінність щодо засад доголоценової палеогеографії; використання історичних даних тощо. *Регіональна палеогеографія України та її проблеми; поетапні реконструкції природи та її компонентів, екогеографічних обстановок. *Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії. *Палеогеографічні дослідження при пошуках корисних копалин, інженерному і сільськогосподарському освоєнні та картографуванні, екологічних дослідженнях, будівництві. *Палеогеографічні основи природокористування в Україні; палеогеографічна експертиза.
В пособии рассматриваются основные особенности и закономерности развития поверхности Земли и факторы, определявшие природный процесс и развитие географической оболочки в антропогене. Дана характеристика континентальных образований по генезису, обстановкам и механизму формирования, особенностям вещественного состава, хозяйственному значению. Показаны особенности методики и приведены основные методы палеогеографических исследований.
Предназначено для студентов географических специальностей.
Предмет палеогеографии. Палеогеография - это наука, которая изучает древнюю природу, историю развития географической (ландшафтной) оболочки. Предмет исследований палеогеографии охватывает всю совокупность древних явлений, включая и древние ландшафты, и древнюю неорганическую и органическую природу, все те явления, на основании которых можно раскрыть историю развития современной природы земной поверхности. Палеогеография начала формироваться на первых этапах развития геологии. Термин .древняя география" употреблял еще М. В. Ломоносов.Палеогеография тесно связана с исторической геологией, физической географией, палеоботаникой, палеопедологией, другими отраслевыми науками, которые изучают историю развития компонентов географической среды.Главную задачу палеогеографии составляют реконструкции физико-географических условий (распределения суши и моря, особенностей строения рельефа земной поверхности, юшматичееких условий, почв, растительного' и животного мира, то есть древних географических ландшафтов).Палеогеографические реконструкции проводятся по сохранившимся остаткам, или, как Ид называют, палеогеографическим памяткам и следам как палеогеографическим индикаторам. Остатки древней природы утратили ряд признаков первичного вида, более или менее изменены последующими Процессами, то есть являются ископаемыми. Чаще всего остатки древней. природы погребены. Палеогеографический анализ как основа для палеогео-графических реконструкций должен осуществляться на знании и выявлении важнейших закономерностей развития природы, таких как единство географической (палеогеографической) оболочки, направленность и ритмичность в- изменениях, во времени, зональность и провинциальные различия в пространстве. Закономерности во времени получают отражение в схемах палеогеографических этапов развития земли или отдельных районов.Основой для палеогеографических реконструкций, наряду с другими сведениями, является детальное изучение горных пород (условий их залегания, минерального и гранулометрического состава, структурных и текстурных особенностей) органических остатков в них). Все характеристики их являются свидетелями условий осадконакопления как с геологической, гак и с географической точек зрения и этим самым заключают в себе на1-леогеографические сведения.Палеогеографию по сути можно называть физической географией древних геологических эпох. В связи с этим уместно будет сопоставить эти науки как такие, которые развиваются параллельно с точки зрения их содержания. Физическая география исследует современные, окружающие человеческое общество природные условия (географическую среду): поверхность земной коры, нижнюю часть атмосферы, поверхностные воды, почвенный покров, растительны^ и животный мир. Другими словами, физическая география обобщает и синтезирует данные о геологическом строении, рельефе, климате, почвах, растительном покрове, животном мире. Логически такие же задачи ставятся и перед палеогеографией.Хотя сходство задач физической географии и палеогеографии очевидно, на самом деле объекты их исследований существенно отличаются своей неоднозначностью. Географ непосредственно изучает географическую среду Земли. Палеогеограф соприкасается с неполной геологической летописью и с фактом, когда отдельные компоненты среды прошлого исчезли бесследно. Тем самым важные детали палеогеографических ландшафтов бывают утраченными. В них выражены наиболее устойчивые черты древнего облика Земли и поэтому воссоздаются только общие контуры ландшафтов прошлого. Значит, само содержание понятия ландшафт в географии и палеогеографии неодинаково. Географ видит ландшафты со значительно большим количеством деталей. Ландшафт в представлении палеогеографа лишен деталей, но зато в нем выражены наиболее устойчивые во времени, то есть самые существенные его черты.Палеогеографические выводы основываются на изучении толщ осадочных образований, а также на синтезе разнообразнейших данных природных условий геологического прошлого. Но для таких выводов необходимы не единичные факты, а детальные исследования.
