|
|
| Рядок 7: |
Рядок 7: |
| | | | |
| | [[Файл:Gerb.gif]] | | [[Файл:Gerb.gif]] |
| − | І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И | + | Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[2], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[3]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт. |
| | | | |
| − | Р І Ш Е Н Н Я
| + | Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки. |
| − | КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
| + | |
| | | | |
| − | Рішення Конституційного Суду України у справі
| + | Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. |
| − | за конституційним поданням 60 народних депутатів
| + | |
| − | України про офіційне тлумачення положень
| + | |
| − | частини першої статті 103 Конституції України
| + | |
| − | в контексті положень її статей 5, 156 та за
| + | |
| − | конституційним зверненням громадян
| + | |
| − | Галайчука Вадима Сергійовича,
| + | |
| − | Подгорної Вікторії Валентинівни,
| + | |
| − | Кислої Тетяни Володимирівни про
| + | |
| − | офіційне тлумачення положень
| + | |
| − | частин другої, третьої, четвертої
| + | |
| − | статті 5 Конституції України
| + | |
| − | (справа про здійснення влади народом)
| + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | м. Київ Справа N 1-5/2005
| + | |
| − | 5 жовтня 2005 року
| + | |
| − | N 6-рп/2005
| + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного
| + | |
| − | Суду України:
| + | |
| − | | + | |
| − | Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
| + | |
| − | Вознюка Володимира Денисовича,
| + | |
| − | Євграфова Павла Борисовича - суддя-доповідач,
| + | |
| − | Іващенка Володимира Івановича,
| + | |
| − | Костицького Михайла Васильовича,
| + | |
| − | Мироненка Олександра Миколайовича,
| + | |
| − | Німченка Василя Івановича,
| + | |
| − | Пшеничного Валерія Григоровича,
| + | |
| − | Савенка Миколи Дмитровича,
| + | |
| − | Скоморохи Віктора Єгоровича,
| + | |
| − | Станік Сюзанни Романівни,
| + | |
| − | Ткачука Павла Миколайовича,
| + | |
| − | Чубар Людмили Пантеліївни,
| + | |
| − | Шаповала Володимира Миколайовича,
| + | |
| − | | + | |
| − | розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним
| + | |
| − | поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення
| + | |
| − | положень частини першої статті 103 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) в контексті положень її статей 5, 156 та за
| + | |
| − | конституційним зверненням громадян Галайчука В.С., Подгорної В.В.,
| + | |
| − | Кислої Т.В. про офіційне тлумачення положень частин другої,
| + | |
| − | третьої, четвертої статті 5 Конституції України.
| + | |
| − | | + | |
| − | Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40, 42,
| + | |
| − | 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР )
| + | |
| − | стали конституційне подання народних депутатів України та
| + | |
| − | конституційне звернення громадян.
| + | |
| − | | + | |
| − | Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 93, 94
| + | |
| − | Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) є
| + | |
| − | практична необхідність у з'ясуванні та офіційній інтерпретації
| + | |
| − | положень частин другої, третьої, четвертої статті 5,
| + | |
| − | частини першої статті 103, статті 156 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ).
| + | |
| − | | + | |
| − | Заслухавши суддю-доповідача Євграфова П.Б. та дослідивши
| + | |
| − | матеріали справи, Конституційний Суд України
| + | |
| − | | + | |
| − | у с т а н о в и в:
| + | |
| − | | + | |
| − | 1. Суб'єкт права на конституційне подання - 60 народних
| + | |
| − | депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з
| + | |
| − | клопотанням про офіційне тлумачення положень частини першої
| + | |
| − | статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в контексті положень
| + | |
| − | її статей 5, 156. Народні депутати України зазначають, що згідно
| + | |
| − | зі статтею 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ) народ здійснює
| + | |
| − | владу безпосередньо і через органи державної влади та органи
| + | |
| − | місцевого самоврядування. Право визначати та змінювати
| + | |
| − | конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може
| + | |
| − | бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
| + | |
| − | | + | |
| − | У конституційному поданні наголошується, що за Конституцією
| + | |
| − | України ( 254к/96-ВР ) народне волевиявлення здійснюється через
| + | |
| − | вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії
| + | |
| − | (стаття 69). Президент України обирається громадянами України на
| + | |
| − | основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом
| + | |
| − | таємного голосування строком на п'ять років (частина перша
| + | |
| − | статті 103 Конституції України ( 254к/96-ВР ). У зв'язку з цим
| + | |
| − | народні депутати України запитують, чи не призведе введення іншого
| + | |
| − | порядку обрання Президента України до зміни конституційного ладу
| + | |
| − | України та до обмеження права народу здійснювати свою владу
| + | |
| − | безпосередньо.
| + | |
| − | | + | |
| − | У конституційному зверненні громадян Галайчука В.С.,
| + | |
| − | Подгорної В.В., Кислої Т.В. заявлено клопотання про офіційне
| + | |
| − | тлумачення окремих положень Конституції України ( 254к/96-ВР ),
| + | |
| − | якими гарантовано реалізацію та захист конституційних прав і
| + | |
| − | свобод людини і громадянина в Україні, зокрема словосполучення
| + | |
| − | "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ".
| + | |
| − | Згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) "народ здійснює владу
| + | |
| − | безпосередньо", що, на думку заявників, унеможливлює посягання на
| + | |
| − | державну владу з його боку. Оскільки народ є джерелом формування
| + | |
| − | будь-яких органів державної влади, він не може узурпувати державну
| + | |
| − | владу, про що йдеться в частині четвертій статті 5 Конституції
| + | |
| − | України ( 254к/96-ВР ).
| + | |
| − | | + | |
| − | 2. З огляду на те, що конституційне подання народних
| + | |
| − | депутатів України та конституційне звернення громадян стосуються
| + | |
| − | того самого питання, Конституційний Суд України згідно зі
| + | |
| − | статтею 58 Закону України "Про Конституційний Суд України"
| + | |
| − | ( 422/96-ВР ) Ухвалою від 14 грудня 2004 року об'єднав їх в одне
| + | |
| − | конституційне провадження.
| + | |
| − | | + | |
| − | 3. В одержаних на запити Конституційного Суду України
| + | |
| − | відповідях Президента України, Голови Верховної Ради України,
| + | |
| − | Інституту законодавства Верховної Ради України, Фонду сприяння
| + | |
| − | місцевому самоврядуванню України, Національної юридичної академії
| + | |
| − | України імені Ярослава Мудрого, юридичних факультетів Львівського
| + | |
| − | національного університету імені Івана Франка, Чернівецького
| + | |
| − | національного університету імені Юрія Федьковича і Таврійського
| + | |
| − | національного університету імені В.І. Вернадського, доктора
| + | |
| − | юридичних наук, професора Одеської національної юридичної академії
| + | |
| − | Орзіха М.П., кандидата юридичних наук, доцента юридичного
| + | |
| − | факультету Київського національного університету імені Тараса
| + | |
| − | Шевченка Мяловицької Н.А. викладено позиції щодо порушених питань.
| + | |
| − | Зокрема, у цих відповідях міститься однозначне розуміння положень
| + | |
| − | частин другої, третьої статті 5 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ), за якими носієм і єдиним джерелом влади в Україні
| + | |
| − | є народ та виключно народові належить право визначати і змінювати
| + | |
| − | конституційний лад в Україні.
| + | |
| − | | + | |
| − | При цьому підкреслюється взаємозв'язок безпосередньої
| + | |
| − | (здійснення народного волевиявлення через вибори, референдуми
| + | |
| − | тощо) та представницької (здійснення влади народом через органи
| + | |
| − | державної влади та органи місцевого самоврядування) демократії, а
| + | |
| − | також відсутність переваги жодної з цих форм здійснення влади
| + | |
| − | народом. Як наголошується у висновку Інституту законодавства
| + | |
| − | Верховної Ради України, положеннями розділу III "Вибори.
| + | |
| − | Референдум" Конституції України ( 254к/96-ВР ) "унормовується
| + | |
| − | порядок прийняття владних рішень самим народом, здійснення чи не
| + | |
| − | найсуттєвішого з політичних прав громадян - виборчого і, нарешті,
| + | |
| − | формування ключових ланок державного механізму".
| + | |
| − | | + | |
| − | Разом з тим у зазначених відповідях вчених-правознавців
| + | |
| − | по-різному визначається поняття конституційного ладу в Україні та
| + | |
| − | викладено різне бачення вирішення питання щодо зміни порядку
| + | |
| − | обрання Президента України. З цього приводу Голова Верховної Ради
| + | |
| − | України вважає, що у зв'язку з прийняттям Постанови Верховної Ради
| + | |
| − | України "Про внесення доповнення до Постанови Верховної Ради
| + | |
| − | України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін
| + | |
| − | до Конституції України (реєстр. N 4105)" від 3 лютого 2004 року
| + | |
| − | N 1403-IV ( 1403-15 ) положення частини першої статті 103 чинної
| + | |
| − | Конституції України ( 254к/96-ВР ), за якими Президент України
| + | |
| − | обирається громадянами України на основі загального, рівного і
| + | |
| − | прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на
| + | |
| − | п'ять років, було відновлено у законопроекті про внесення змін до
| + | |
| − | Конституції України (реєстр. N 4180), а тому "пропозиція щодо
| + | |
| − | запровадження порядку обрання Президента України Верховною Радою
| + | |
| − | України сьогодні не є предметом конституційної реформи в Україні".
| + | |
| − | | + | |
| − | 4. Вирішуючи питання, поставлені у конституційному поданні
| + | |
| − | народних депутатів України та конституційному зверненні громадян,
| + | |
| − | Конституційний Суд України виходить з такого.
| + | |
| − | | + | |
| − | 4.1. Конституція України ( 254к/96-ВР ), прийнята Верховною
| + | |
| − | Радою України 28 червня 1996 року від імені Українського народу, є
| + | |
| − | вираженням його суверенної волі (преамбула Конституції України).
| + | |
| − | | + | |
| − | Згідно зі статтею 5 Основного Закону України ( 254к/96-ВР )
| + | |
| − | носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ,
| + | |
| − | який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади
| + | |
| − | та органи місцевого самоврядування (частина друга); виключно
| + | |
| − | народові належить право визначати і змінювати конституційний лад в
| + | |
| − | Україні, яке не може бути узурповане державою, її органами або
| + | |
| − | посадовими особами (частина третя).
| + | |
| − | | + | |
| − | Положення "носієм суверенітету... є народ" закріплює принцип
| + | |
| − | народного суверенітету, згідно з яким влада Українського народу є
| + | |
| − | первинною, єдиною і невідчужуваною, тобто органи державної влади
| + | |
| − | та органи місцевого самоврядування здійснюють владу в Україні, що
| + | |
| − | походить від народу. У Рішенні Конституційного Суду України від
| + | |
| − | 11 липня 1997 року N 3-зп ( v003p710-97 ) (справа щодо
| + | |
| − | конституційності тлумачення Верховною Радою України статті 98
| + | |
| − | Конституції України ( 254к/96-ВР ) зазначено, що прийняття
| + | |
| − | Конституції України Верховною Радою України було безпосереднім
| + | |
| − | актом реалізації суверенітету народу (абзац перший пункту 4
| + | |
| − | мотивувальної частини).
| + | |
| − | | + | |
| − | На думку Конституційного Суду України, положення частини
| + | |
| − | третьої статті 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ) треба розуміти
| + | |
| − | так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може
| + | |
| − | реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні
| + | |
| − | шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському
| + | |
| − | референдумі.
| + | |
| − | | + | |
| − | 4.2. "Воля народу, - наголошується в Загальній декларації
| + | |
| − | прав людини ( 995_015 ), - повинна бути основою влади уряду; ця
| + | |
| − | воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах,
| + | |
| − | які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві
| + | |
| − | шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що
| + | |
| − | забезпечують свободу голосування" (частина третя статті 21).
| + | |
| − | | + | |
| − | За Основним Законом України ( 254к/96-ВР ) народне
| + | |
| − | волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми
| + | |
| − | безпосередньої демократії (стаття 69) (зокрема вибори народних
| + | |
| − | депутатів України, Президента України, депутатів представницьких
| + | |
| − | органів місцевого самоврядування, сільських, селищних, міських
| + | |
| − | голів, всеукраїнський та місцеві референдуми) в порядку,
| + | |
| − | встановленому Конституцією та законами України.
| + | |
| − | | + | |
| − | Здійснення народного волевиявлення у зазначених формах
| + | |
| − | безпосередньої демократії є реалізацією народом своєї влади шляхом
| + | |
| − | затвердження відповідних рішень (законів) і формування органів
| + | |
| − | державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні.
| + | |
| − | | + | |
| − | Виходячи з наведеного Конституційний Суд України дійшов
| + | |
| − | висновку, що результати народного волевиявлення, отримані через
| + | |
| − | вибори й референдум, є обов'язковими.
| + | |
| − | | + | |
| − | Влада народу здійснюється в межах території держави у спосіб
| + | |
| − | і формах, встановлених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами
| + | |
| − | України. На думку Конституційного Суду України, реалізація
| + | |
| − | громадянами України конституційних прав і свобод, передусім права
| + | |
| − | голосу на виборах і референдумі, є складовою процесу здійснення
| + | |
| − | влади народом безпосередньо. При цьому кожен громадянин
| + | |
| − | зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) та законів України, не посягати на права і свободи,
| + | |
| − | честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції
| + | |
| − | України, абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини Рішення
| + | |
| − | Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 року N 4-рп/2001
| + | |
| − | ( v004p710-01 ) (справа щодо завчасного сповіщення про мирні
| + | |
| − | зібрання).
| + | |
| − | | + | |
| − | Основним Законом України ( 254к/96-ВР ) гарантовано
| + | |
| − | здійснення народом влади також через сформовані у встановленому
| + | |
| − | Конституцією та законами України порядку органи законодавчої,
| + | |
| − | виконавчої, судової влади та органи місцевого самоврядування
| + | |
| − | (частина друга статті 5).
| + | |
| − | | + | |
| − | 4.3. Згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) держава, її
| + | |
| − | органи, посадові особи не мають права визначати конституційний лад
| + | |
| − | в Україні, яке належить виключно народові. Однак Конституція
| + | |
| − | України ( 254к/96-ВР ), закріплюючи конституційний лад, не містить
| + | |
| − | визначення цього поняття. У Рішенні Конституційного Суду України
| + | |
| − | від 11 липня 1997 року N 3-зп ( v003p710-97 ) стверджується лише
| + | |
| − | про засади конституційного ладу в Україні, що закріплені у
| + | |
| − | розділах I, III, XIII Конституції України ( 254к/96-ВР )
| + | |
| − | (абзац перший пункту 4 мотивувальної частини).
| + | |
| − | | + | |
| − | Розділ XIII Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює
| + | |
| − | порядок внесення лише змін до неї. Зокрема, для внесення змін до
| + | |
| − | розділів I, III, XIII Основного Закону України ( 254к/96-ВР )
| + | |
| − | визначено особливу процедуру, згідно з якою законопроект про
| + | |
| − | внесення змін до цих розділів подається до Верховної Ради України
| + | |
| − | Президентом України або не менш як двома третинами від
| + | |
| − | конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його
| + | |
| − | прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу
| + | |
| − | Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським
| + | |
| − | референдумом, який призначається Президентом України
| + | |
| − | (частина перша статті 156).
| + | |
| − | | + | |
| − | Чинна Конституція України ( 254к/96-ВР ) прийнята Верховною
| + | |
| − | Радою України від імені Українського народу - громадян України
| + | |
| − | всіх національностей (преамбула Конституції України). Тобто при
| + | |
| − | прийнятті 28 червня 1996 року Конституції України ( 254к/96-ВР )
| + | |
| − | суверенна воля народу була опосередкована Верховною Радою України.
| + | |
| − | Із нормативно-правового змісту положень частин другої, третьої
| + | |
| − | статті 5 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ), за якими народ є
| + | |
| − | носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні та народові
| + | |
| − | належить право визначати і змінювати конституційний лад в Україні,
| + | |
| − | випливає, що народ має право приймати нову Конституцію України.
| + | |
| − | | + | |
| − | 4.4. Конституція України ( 254к/96-ВР ) забороняє узурпацію
| + | |
| − | належного виключно народові права визначати і змінювати
| + | |
| − | конституційний лад в Україні державою, її органами або посадовими
| + | |
| − | особами. Узурпація означає, зокрема, привласнення переліченими
| + | |
| − | суб'єктами права, яке передусім належить народові, вносити зміни
| + | |
| − | до Конституції України ( 254к/96-ВР ) у спосіб, який порушує
| + | |
| − | порядок, визначений розділом XIII чинного Основного Закону
| + | |
| − | України, в тому числі усунення народу від реалізації його права
| + | |
| − | визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Тому будь-які
| + | |
| − | дії держави, її органів або посадових осіб, що призводять до
| + | |
| − | узурпації права визначати і змінювати конституційний лад в
| + | |
| − | Україні, яке належить виключно народові, є неконституційними і
| + | |
| − | незаконними.
| + | |
| − | | + | |
| − | 4.5. Розглядаючи положення частини четвертої статті 5
| + | |
| − | Конституції України ( 254к/96-ВР ) "ніхто не може узурпувати
| + | |
| − | державну владу" у системному зв'язку з положеннями частин другої,
| + | |
| − | третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України,
| + | |
| − | Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної
| + | |
| − | влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами
| + | |
| − | державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх
| + | |
| − | посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями тощо.
| + | |
| − | | + | |
| − | Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема,
| + | |
| − | закріплені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) принципи здійснення
| + | |
| − | державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та
| + | |
| − | судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи
| + | |
| − | державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
| + | |
| − | особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
| + | |
| − | спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина
| + | |
| − | друга статті 19). Про це йдеться і в Рішенні Конституційного Суду
| + | |
| − | України у справі про фінансування судів від 24 червня 1999 року
| + | |
| − | N 6-рп/99 ( v006p710-99 ) (абзац перший пункту 2 мотивувальної
| + | |
| − | частини).
| + | |
| − | | + | |
| − | 4.6. Відповідно до частини першої статті 103 Конституції
| + | |
| − | України ( 254к/96-ВР ) Президент України обирається громадянами
| + | |
| − | України на основі загального, рівного і прямого виборчого права
| + | |
| − | шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Верховна Рада
| + | |
| − | України 8 грудня 2004 року прийняла Закон України "Про внесення
| + | |
| − | змін до Конституції України" N 2222-IV ( 2222-15 ), яким залишила
| + | |
| − | порядок обрання Президента України, встановлений частиною першою
| + | |
| − | статті 103 чинної Конституції України ( 254к/96-ВР ), без змін.
| + | |
| − | | + | |
| − | Отже, виходячи з цього і на підставі статті 45,
| + | |
| − | частини першої статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд
| + | |
| − | України" ( 422/96-ВР ) Конституційний Суд України дійшов висновку
| + | |
| − | про припинення конституційного провадження у справі про офіційне
| + | |
| − | тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) в контексті положень статей 5, 156 Конституції
| + | |
| − | України, оскільки практична необхідність в офіційному тлумаченні
| + | |
| − | зазначених положень Конституції України відпала.
| + | |
| − | | + | |
| − | Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150
| + | |
| − | Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 45, 51, 61, 63, 65,
| + | |
| − | 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
| + | |
| − | Конституційний Суд України
| + | |
| − | | + | |
| − | в и р і ш и в:
| + | |
| − | | + | |
| − | 1. Положення частини другої статті 5 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в
| + | |
| − | Україні є народ" треба розуміти так, що в Україні вся влада
| + | |
| − | належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і
| + | |
| − | невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного
| + | |
| − | волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої
| + | |
| − | демократії у порядку, визначеному Конституцією ( 254к/96-ВР ) та
| + | |
| − | законами України, через органи державної влади та органи місцевого
| + | |
| − | самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів
| + | |
| − | України.
| + | |
| − | | + | |
| − | Результати народного волевиявлення у визначених Конституцією
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) та законами України формах безпосередньої
| + | |
| − | демократії є обов'язковими.
| + | |
| − | | + | |
| − | 2. Положення частини третьої статті 5 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) "право визначати і змінювати конституційний лад в
| + | |
| − | Україні належить виключно народові і не може бути узурповане
| + | |
| − | державою, її органами або посадовими особами" треба розуміти так,
| + | |
| − | що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського
| + | |
| − | референдуму визначати конституційний лад в Україні, який
| + | |
| − | закріплюється Конституцією України, а також змінювати
| + | |
| − | конституційний лад внесенням змін до Основного Закону України в
| + | |
| − | порядку, встановленому його розділом XIII.
| + | |
| − | | + | |
| − | Належне виключно народові право визначати і змінювати
| + | |
| − | конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який
| + | |
| − | спосіб державою, її органами або посадовими особами.
| + | |
| − | | + | |
| − | 3. Положення частини четвертої статті 5 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) "ніхто не може узурпувати державну владу" треба
| + | |
| − | розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насилля або
| + | |
| − | в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної
| + | |
| − | влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами,
| + | |
| − | громадянами чи їх об'єднаннями.
| + | |
| − | | + | |
| − | 4. Припинити конституційне провадження у справі за
| + | |
| − | конституційним поданням народних депутатів України про офіційне
| + | |
| − | тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України
| + | |
| − | ( 254к/96-ВР ) в контексті положень її статей 5, 156 на підставі
| + | |
| − | статті 45, частини першої статті 93 Закону України "Про
| + | |
| − | Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).
| + | |
| − | | + | |
| − | 5. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до
| + | |
| − | виконання на території України, остаточним і не може бути
| + | |
| − | оскаржене.
| + | |
| − | | + | |
| − | Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
| + | |
| − | "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних
| + | |
| − | виданнях України.
| + | |
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
