Відмінності між версіями «Лабораторна робота №12,13 (Відео) Демідов Валерій»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Full HD == Маркетингова назва, яка була вперше використана компанією Sony в 2007 для ряду проду...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
 
 
== Full HD ==
 
== Full HD ==
 
Маркетингова назва, яка була вперше використана компанією Sony в 2007 для ряду продуктів. Використовується в трансляціях телебачення високою роздільною здатністю(HDTV) і в фільмах, записаних на диски Blu-Ray і HD-DVD.
 
Маркетингова назва, яка була вперше використана компанією Sony в 2007 для ряду продуктів. Використовується в трансляціях телебачення високою роздільною здатністю(HDTV) і в фільмах, записаних на диски Blu-Ray і HD-DVD.
Рядок 7: Рядок 6:
 
Існує анаморфний формат Full HD з неквадратним пікселем і  розмірами 1440×1080 пікселів(пропорція сторін пікселя 1,33, ось тому результуюче відношення сторі залишається 16:9).
 
Існує анаморфний формат Full HD з неквадратним пікселем і  розмірами 1440×1080 пікселів(пропорція сторін пікселя 1,33, ось тому результуюче відношення сторі залишається 16:9).
  
−
Практично у всіх традиційних форматах ефірного телебачення ***соотношение сторон картинки составляет 4:3, а в стандарте Full HD (высокой чёткости) соотношение сторон картинки составляет 16:9.
+
Практично у всіх традиційних форматах ефірного телебачення відношення сторін картинки складає 4:3, а в стандарті Full HD (високої якості) відношення сторін картинки складає 16:9.
 +
 
 +
На HDTV-телевізорі(LCD, плазмовому або деяких моделях ЕЛТ телевізорів) можливе відображення з традиційним відношенням(4:3).  Використавується в трансляціях телебачення з високою роздільною здатністю HDTV) і в фільмах, записаних на диски Blu-Ray и HD-DVD.
 +
 
 +
У разі підключення через аналогові інтерфейси (S-Video, RCA, DSub або подібні) якість зображення буде обмежена інтерфейсом, через який сигнал передається. У такому разі купувати телевізор або монітор із роздільною здатністю 1920×1080 не має сенсу.
 +
 
 +
Виробники телевізорів запровадили також позначку «HD READY», яка означає, що пристрій може приймати сигнал із роздільною здатністю 1080 ліній, хоча відтворює його з меншою роздільною здатністю (частіше за все — 720p). Якщо підключати ПК, ноутбук чи інший пристрій до монітора за допомогою старих кабелів VGA, RCA тощо, різниця з «повноцінним» HD майже непомітна.
  
−
На HDTV-телевизоре (LCD, плазменном или некоторых моделях ЭЛТ телевизоров) возможно отображение традиционной (4:3) картинки четырьмя способами:маркетинговое название, впервые введённое компанией Sony в 2007 году для ряда продуктов. Применяется в трансляциях телевидения высокого разрешения (HDTV) и в фильмах, записанных на диски Blu-Ray и HD-DVD.
+
Існує анаморфний варіант Full HD з неквадратними пікселями та роздільною здатністю 1440×1080, оскільки майже в усіх форматах ефірного телебачення співвідношення сторін зображення становить 4:3, а у Full HD — 16:9.
  
−
HDTV (High Definition TeleVision) — это телевидение, предполагающее разрешение изображения 1920×1080. 1920×1080 бывает 1080p — с прогрессивным форматом и 1080i — чересстрочным форматом записи кадра, когда один кадр состоит из двух полукадров.
+
Передача на далекі відстані
−
Оригинальный логотип Sony
+
Надсилання відео ТВЧ на далекі відстані (від мовної станції до приймача кінцевого користувача) здійснюється, як правило, в стислому цифровому вигляді. Стиснення відео на порядок знижує вимоги до ширини каналу передачі (з 1,485 Гбіт/с до 15÷25 Мбіт/с), при цьому якість зображення залишається прийнятною. Для кодування відеосигналу в ТВЧ найбільш часто використовуються формати MPEG-2 і MPEG-4/AVC. Для передачі сигналу ТВЧ в основному використовують технології цифрового телемовлення (DVB), у тому числі:
 +
<ul>
 +
<li>цифрове супутникове телебачення </li>
 +
<li>цифрове кабельне телебачення (DVB-C, DVB-C2);</li>
 +
<li>цифрове ефірне (наземне) телебачення (DVB-T, DVB-T2).</li>
 +
</ul>
 +
Оскільки мовлення ТВЧ в наш час[Коли?] здійснюється в цифровому вигляді, то для передачі контенту годиться практично будь-який цифровий канал з достатнім рівнем якості (QoS), то є достатньої ширини (15÷25 Мбіт/с для MPEG-2 або 8-12 Мбіт/с для MPEG-4 — в залежності від ступеня стиснення) і гарантує певний прийнятний рівень затримки сигналу (1÷10 с, в залежності від розміру буфера приймального пристрою і вимог до затримки сигналу).
  
−
Существует анаморфный вариант Full HD с неквадратным пикселем и размерами 1440×1080 пикселей (пропорция сторон пикселя 1,33, поэтому результирующее соотношение сторон по-прежнему 16:9).
+
Передача на короткі відстані
 +
Передача сигналу ТВЧ на короткі відстані (від приймача користувача до дисплея) здійснюється в стислому вигляді через цифрові інтерфейси (кабелі) HDMI і DVI-D. Використання цифрових інтерфейсів дозволяє повністю позбавитися від цифро-аналогових перетворень на всьому шляху проходження сигналу. Однак допускається підключення і по компонентним аналоговим інтерфейсів (RGBHV і YPbPr).
  
−
Почти во всех традиционных форматах эфирного телевидения соотношение сторон картинки составляет 4:3, а в стандарте Full HD (высокой чёткости) соотношение сторон картинки составляет 16:9.
+
Носії
 +
Для розповсюдження матеріалів високої чіткості на носіях були створені два нових формату - HD DVD і Blu-Ray. Їх місткість (до 100 Гбайт) дозволяє зберігати фільми у форматі ТВЧ. Наприкінці лютого 2008 «Toshiba» припинила підтримку і розвиток технології HD DVD, що означає перемогу Blu-Ray. [1]
  
−
На HDTV-телевизоре (LCD, плазменном или некоторых моделях ЭЛТ телевизоров) возможно отображение традиционной (4:3) картинки четырьмя способами:
+
Захист вмісту
 +
Захист зображення і звуку від копіювання та зміни здійснюється за допомогою технологій AACS і HDCP.

Версія за 12:09, 19 травня 2014

Full HD

Маркетингова назва, яка була вперше використана компанією Sony в 2007 для ряду продуктів. Використовується в трансляціях телебачення високою роздільною здатністю(HDTV) і в фільмах, записаних на диски Blu-Ray і HD-DVD.

HDTV (High Definition TeleVision) — це телебачення, яке включає в себе підтримку зображення з роздільною здатністю 1920×1080. 1920×1080 буває 1080p — з прогресивним форматом і 1080i — черезрядковий формат кадру, коли один кадр складається із двох підкадрів.

Існує анаморфний формат Full HD з неквадратним пікселем і розмірами 1440×1080 пікселів(пропорція сторін пікселя 1,33, ось тому результуюче відношення сторі залишається 16:9).

Практично у всіх традиційних форматах ефірного телебачення відношення сторін картинки складає 4:3, а в стандарті Full HD (високої якості) відношення сторін картинки складає 16:9.

На HDTV-телевізорі(LCD, плазмовому або деяких моделях ЕЛТ телевізорів) можливе відображення з традиційним відношенням(4:3). Використавується в трансляціях телебачення з високою роздільною здатністю HDTV) і в фільмах, записаних на диски Blu-Ray и HD-DVD.

У разі підключення через аналогові інтерфейси (S-Video, RCA, DSub або подібні) якість зображення буде обмежена інтерфейсом, через який сигнал передається. У такому разі купувати телевізор або монітор із роздільною здатністю 1920×1080 не має сенсу.

Виробники телевізорів запровадили також позначку «HD READY», яка означає, що пристрій може приймати сигнал із роздільною здатністю 1080 ліній, хоча відтворює його з меншою роздільною здатністю (частіше за все — 720p). Якщо підключати ПК, ноутбук чи інший пристрій до монітора за допомогою старих кабелів VGA, RCA тощо, різниця з «повноцінним» HD майже непомітна.

Існує анаморфний варіант Full HD з неквадратними пікселями та роздільною здатністю 1440×1080, оскільки майже в усіх форматах ефірного телебачення співвідношення сторін зображення становить 4:3, а у Full HD — 16:9.

Передача на далекі відстані Надсилання відео ТВЧ на далекі відстані (від мовної станції до приймача кінцевого користувача) здійснюється, як правило, в стислому цифровому вигляді. Стиснення відео на порядок знижує вимоги до ширини каналу передачі (з 1,485 Гбіт/с до 15÷25 Мбіт/с), при цьому якість зображення залишається прийнятною. Для кодування відеосигналу в ТВЧ найбільш часто використовуються формати MPEG-2 і MPEG-4/AVC. Для передачі сигналу ТВЧ в основному використовують технології цифрового телемовлення (DVB), у тому числі:

  • цифрове супутникове телебачення
  • цифрове кабельне телебачення (DVB-C, DVB-C2);
  • цифрове ефірне (наземне) телебачення (DVB-T, DVB-T2).

Оскільки мовлення ТВЧ в наш час[Коли?] здійснюється в цифровому вигляді, то для передачі контенту годиться практично будь-який цифровий канал з достатнім рівнем якості (QoS), то є достатньої ширини (15÷25 Мбіт/с для MPEG-2 або 8-12 Мбіт/с для MPEG-4 — в залежності від ступеня стиснення) і гарантує певний прийнятний рівень затримки сигналу (1÷10 с, в залежності від розміру буфера приймального пристрою і вимог до затримки сигналу).

Передача на короткі відстані Передача сигналу ТВЧ на короткі відстані (від приймача користувача до дисплея) здійснюється в стислому вигляді через цифрові інтерфейси (кабелі) HDMI і DVI-D. Використання цифрових інтерфейсів дозволяє повністю позбавитися від цифро-аналогових перетворень на всьому шляху проходження сигналу. Однак допускається підключення і по компонентним аналоговим інтерфейсів (RGBHV і YPbPr).

Носії Для розповсюдження матеріалів високої чіткості на носіях були створені два нових формату - HD DVD і Blu-Ray. Їх місткість (до 100 Гбайт) дозволяє зберігати фільми у форматі ТВЧ. Наприкінці лютого 2008 «Toshiba» припинила підтримку і розвиток технології HD DVD, що означає перемогу Blu-Ray. [1]

Захист вмісту Захист зображення і звуку від копіювання та зміни здійснюється за допомогою технологій AACS і HDCP.

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Лабораторна_робота_№12,13_(Відео)_Демідов_Валерій&oldid=125940