Відмінності між версіями «Лабораторна робота по темі: "Текст" Заверзаєва Олена 36»
Рядок 72: | Рядок 72: | ||
− | Правила набору заголовків та титульних елементів | + | Правила набору заголовків та титульних елементів. |
− | + | Заголовки, які складаються з двох або декількох рядків мають бути розбиті на рядки по смислу. При поділі заголовків на рядки не допускаються переноси в словах, а також не можна залишати в кінці рядка прийменники, сполучники та подібні слова. | |
Для заголовків звичайно вибирають рублені шрифти. Кегль заголовку має бути на 2 пункти більший за кегль основного шрифту. | Для заголовків звичайно вибирають рублені шрифти. Кегль заголовку має бути на 2 пункти більший за кегль основного шрифту. | ||
При наборі заголовків окремими рядками між словами має бути пробіл в один напівкегль. Якщо заголовки набирають широкими шрифтами або великими буквами, пробіли між словами збільшуються на 2 пункти. Заголовки розміщені в тексті мають бути набрані як звичайні виділення, і в таких заголовках дозволені переноси слів. Заголовки розміщені в тексті закінчуються крапкою | При наборі заголовків окремими рядками між словами має бути пробіл в один напівкегль. Якщо заголовки набирають широкими шрифтами або великими буквами, пробіли між словами збільшуються на 2 пункти. Заголовки розміщені в тексті мають бути набрані як звичайні виділення, і в таких заголовках дозволені переноси слів. Заголовки розміщені в тексті закінчуються крапкою |
Версія за 12:01, 24 квітня 2014
Правила набору текстів
Поняття простого та складного тексту
По своїй будові, з точки зору набірного оформлення, текст можу бути простим і складним. В простому тексті всі рядки побудовані в одній формі і для його набірного оформлення застосовується шрифт однієї гарнітури, одного накреслення і кегля. Такий, наприклад, текст майже всіх творів художньої прози. До складних видів відносяться тексти віршів, драматичних творів, словників, таблиці та формули.
Правила набору суцільного тексту, абзацні та кінцеві рядки, параметри сторінки: 1. Нормальний розмір пробілу між словами дорівнює одному символу; 2. В наборі не повинно бути коридорів, тобто суміщення пробілів між словами по вертикалі (або по діагоналі) в трьох і більше суміжних рядках; 3. Абзацні відступи мають бути однакові в усьому тексті; 4. Останній рядок абзацу має бути довший абзацного відступу не менше ніж в 1,5 рази; 5. Якщо набір виконується без абзацного відступу, останній рядок має бути неповним; 6. Довжина рядка має бути не більше 60-65 символів; 7. На сторінці має бути 30-40 рядків; 8. Остання сторінка розділу (якщо розділи розпочинаються з нової сторінки) має виглядати заповненою хоча б наполовину. 9. Всі пробільні елементи мають розмір, який залежить від кеглю шрифту.
Правила переносів:
Забороняється:
- переносити абревіатури, які пишуться великими літерами (США, РПЛ та ін.);
- робити переноси, які спотворюють смисл слова;
- розривати переносом такі скорочення як і т.д., і т.п. та подібні;
- розривати переносом цифри, які складають одне число; при необхідності можна розривати числа, які з’єднані знаком тире, але тире залишається в попередньому рядку;
- відокремлювати цифру з дужкою або точкою від наступного слова;
- ставити пробіл між знаком переносу і частиною слова;
- починати рядок із знаку переносу;
- переносити знаки пунктуації.
Не рекомендується:
- відокремлювати ініціали від прізвища;
- відокремлювати скорочені слова від імен і прізвищ;
- відокремлювати цифри від наступних скорочених слів і назв одиниць виміру;
- ставити знак переносу більше, ніж в двох суміжних рядках.
Правила набору знаків і цифр:
- між розділовим знаками (крім тире) і словом неможна ставити пробіл;
- багато крапку перед словом неможна відокремлювати пробілом;
- «рисочки», що застосовуються у верстці, бувають трьох типів:
1. Дефіс, який застосовується в словах типу «як-небудь», а також в якості знаку переносу. Дефіс пробілами не відокремлюється. Використовувати цей знак у якості тире неможна. 2. Знак тире. Його розмір дорівнює кеглю шрифту. Для вставки в тест тире можна використовувати код цього символу ALT+0151. Саме цей знак слід використовувати в якості тире. Тире між цифрами неможна відокремлювати пробілами. Тире між словами відокремлюється пробілами. В прямій мові тире відокремлюється пробілом справа. 3. Знак «мінус» (АLT+0150). Цей знак менше тире (дорівнює половині кеглю шрифту). Застосовується як знак «мінус». Ставиться між числами, наприклад 10–20. Мінус пробілами не відбивається (відокремлюється). Для деяких шрифтів можна використовувати його у заголовках, бо кегельне тире може виявитися надто великим.
- Лапки неможна відокремлювати пробілами від слів, тобто пробіл ставиться перед лапкою, що відкривається і після лапки, що закривається. Лапки набираються тим самим шрифтом, що і текст. В поліграфії використовують два види лапок – «», „“.
Їх коди ALT+0171, ALT+0187, ALT+0132, ALT+0147, відповідно. Вкладені лапки набираються наступним чином «„ “».
- Між знаком номера і параграфа та цифрами обов’язковий пробіл.
- Не ставиться пробіл між цифрою і знаком процента, секунди, мінути, градуса.
- Великі числа ділять пробілами на групи (по три цифри справа на ліво), наприклад, 3 433 199.
- Знаки + і – не відбиваються пробілом.
- Дроби записують без пробілу, наприклад, 4/7.
- Для позначення десяткових дробів використовується кома, наприклад, 6,35.
Види виділень в тексті та правила їх набору:
1. Шрифтові виділення (курсивом, напівжирним, жирним) повинні бути виконані
шрифтами тієї ж гарнітури й кегля, що й основний текст. Розділові знаки, що
випливають за виділеною частиною тексту, повинні бути набрані основним шрифтом.
2. При виділеннях прописними буквами пробіли між словами повинні бути збільшені
приблизно на 2 п. Для журнальних, газетних інформаційних видань і видань
оперативної поліграфії ця вимога може не виконуватися. 7
3. При виділеннях шрифтами більшого або меншого кегля повинна бути забезпечена
єдність лінії шрифту в кожному рядку.
4. При виділеннях підкресленням довжина лінійки повинна точно відповідати довжині
виділеної частини тексту, крім пробілів, що відокремлюють основний текст від
виділеного.
5. При виділеннях в розрядку міжбуквення пробіли й ширина міжслівних пробілів
усередині, а також на межах виділення й тексту повинні бути рівномірно збільшені.
При наборі шрифтами кегля до 7 величина розрядки повинна становити 1 п., для
шрифтів кегля 8 і вище - 2 п.
6. Примітки автора або редактора, а також слова, уведені в текст цитати, відділені
комами з тире, повинні бути набрані без відбиття тире від коми й з відбиттям 2 п. між
тире й наступним текстом.
Правила набору заголовків та титульних елементів.
Заголовки, які складаються з двох або декількох рядків мають бути розбиті на рядки по смислу. При поділі заголовків на рядки не допускаються переноси в словах, а також не можна залишати в кінці рядка прийменники, сполучники та подібні слова.
Для заголовків звичайно вибирають рублені шрифти. Кегль заголовку має бути на 2 пункти більший за кегль основного шрифту.
При наборі заголовків окремими рядками між словами має бути пробіл в один напівкегль. Якщо заголовки набирають широкими шрифтами або великими буквами, пробіли між словами збільшуються на 2 пункти. Заголовки розміщені в тексті мають бути набрані як звичайні виділення, і в таких заголовках дозволені переноси слів. Заголовки розміщені в тексті закінчуються крапкою
(для напівжирного шрифту – напівжирною крапкою). При врізці заголовків в текст, у виді так званої «форточки». Для того щоб
такий заголовок був повністю закритий текстом, дозволяється перенос заголовку на 1-2 рядки після попереднього кінцевого рядка та ліквідація абзацних відступів в рядках з втяжкою і в рядку, який закриває заголовок знизу. Порядковий номер всіх видів заголовків набраний в одному рядку з текстом має бути відокремлений пробілом незалежно від того чи є після номера крапка.
В кінці заголовків набраних окремими рядками крапка не ставиться. Якщо в якості заголовка (для розділення) застосовують три зірочки, то вони мають бути розділені пробілом, при чому одна або дві зірочки мають знаходитися на верхній
лінії, решта – на нижній.