Відмінності між версіями «Детермінована задача, еквівалентна до двохетапної задачі СП.»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | <font size=3> Побудуємо детерміновану задачу, еквівалентну до двохетапної задачі стохастичного програмування. Розв'язком еквівалентної задачі є попередній план | + | <font size=3> Побудуємо детерміновану задачу, еквівалентну до двохетапної задачі стохастичного програмування. Розв'язком еквівалентної задачі є попередній план <math>\ х </math>. По складовим оптимального попереднього плану і реалізаціям ппараметрів умов будується задача другого етапу - задача лінійного програмування, розв'язок якої визначає необхідну компенсацію плану.</font> |
<font size=3> Еквівалентна детермінована задача має вигляд </font> | <font size=3> Еквівалентна детермінована задача має вигляд </font> | ||
<math> \min_{x\in K}Q(x) </math>. | <math> \min_{x\in K}Q(x) </math>. | ||
− | <font size=3> Дотепер ми вивчали область визначення | + | <font size=3> Дотепер ми вивчали область визначення <math>\ K </math> попередніх планів двохетапної задачі. Дослідимо тепер цільовий функціонал <math>\ Q(x) </math> - показник якості попереднього плану.</font> |
− | <font size=3> Виразимо <math>\ | + | <font size=3> Виразимо <math>\ Q(x) </math> через статистичні характеристики параметрів умов задачі і доведемо, що детермінована задача, еквівалентна задачі СП, є задачею опуклого програмуваня.</font> |
<font size=3> '''Розглянемо задачу другого етапу'''</font> | <font size=3> '''Розглянемо задачу другого етапу'''</font> | ||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
<math> zB \leqslant q</math> (3.9) | <math> zB \leqslant q</math> (3.9) | ||
− | <font size=3> для кожного | + | <font size=3> для кожного <math>\ x, A, b </math>. </font> |
<font size=3> Будемо вважати, що задача другого етапу, а отже, і двоїста до неї задачі розв'язні.</font> | <font size=3> Будемо вважати, що задача другого етапу, а отже, і двоїста до неї задачі розв'язні.</font> | ||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
<math>\ P(x, A, b)= Q(x, A, b)= z*(A, b, x)(b-Ax) </math>, | <math>\ P(x, A, b)= Q(x, A, b)= z*(A, b, x)(b-Ax) </math>, | ||
− | <font size=3> де | + | <font size=3> де <math>\ z*(A, b, x) </math> - розв'язок задачі (3.8)-(3.9).</font> |
<font size=3> Враховуючи введені позначення, можна тепер двохетапну задачу (1.8)-(1.10) переписати наступним чином:</font> | <font size=3> Враховуючи введені позначення, можна тепер двохетапну задачу (1.8)-(1.10) переписати наступним чином:</font> | ||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
<font size=3> Має місце твердження.</font> | <font size=3> Має місце твердження.</font> | ||
− | <font size=3> '''Теорема 4.1.''' Нехай матриця | + | <font size=3> '''Теорема 4.1.''' Нехай матриця <math>\ B </math> задовольняє умовам теореми 3.3 і множина планів задачі (3.8)-(3.90) не порожня. Тоді цільова функція (4.1) еквівалентної детермінованої задачі скінченна для будь-якого <math> x \in K_2</math>. </font> |
<font size=3> Наступне твердження є ''теоретичною основою'' для побудови чисельних методів розв'язання двохетапної задачі. </font> | <font size=3> Наступне твердження є ''теоретичною основою'' для побудови чисельних методів розв'язання двохетапної задачі. </font> | ||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
<font size=3> '''Теорема 4.2.''' Детермінована задача (4.1)-(4.2), еквівалентна двохетапній задачі (1.8)-(1.10), є задачею опуклого програмування. </font> | <font size=3> '''Теорема 4.2.''' Детермінована задача (4.1)-(4.2), еквівалентна двохетапній задачі (1.8)-(1.10), є задачею опуклого програмування. </font> | ||
− | <font size=3> Зауважимо, що з опуклості функції | + | <font size=3> Зауважимо, що з опуклості функції <math>\ Q(x) </math> випливає її неперервність у всіх внутрішніх точках опуклої множини <math>\ К''. </font> |
− | <font size=3> Для побудови методів розв'язання двохетапної задачі доцільно знайти вираз для опорного функціоналу до | + | <font size=3> Для побудови методів розв'язання двохетапної задачі доцільно знайти вираз для опорного функціоналу до <math>\ Q(x) </math> і встановити умови диференційованості <math>\ Q(x) </math>. </font> |
− | <font size=3> Нагадаємо, що лінійний функціонал | + | <font size=3> Нагадаємо, що лінійний функціонал <math>\ l'' називається опорним для опуклого вниз функціоналу <math>\ \phi (\lambda)</math> (субградієнтом до <math>\ \phi (\lambda)</math>) у точці <math> \lambda_0 \in \Lambda</math>, якщо <math> \phi (\lambda)-\phi (\lambda_0) \geq (l, \lambda-\lambda_0)</math> при всіх <math> \lambda \in \Lambda </math>. </font> |
<font size=3> '''Теорема 4.3.''' Функціонал </font> | <font size=3> '''Теорема 4.3.''' Функціонал </font> | ||
Рядок 62: | Рядок 62: | ||
<font size=3> є опорним до цільового функціоналу (4.1) еквівалентної детермінованої задачі у точці <math> x_0 \in K </math>. </font> | <font size=3> є опорним до цільового функціоналу (4.1) еквівалентної детермінованої задачі у точці <math> x_0 \in K </math>. </font> | ||
− | <font size=3> '''Доведення'''. Функція | + | <font size=3> '''Доведення'''. Функція <math>\ z^*(A, b, x)'' за означенням є розв'язком задачі (3.8)-(3.9) для заданого <math> x \in K</math> і фіксованого <math>\ A </math> i <math>\ b </math>. Звідси, </font> |
<math> cx+z^*(A, b, x)(b-Ax) \geq cx+z^*(a, b, x_0)(b-Ax) </math>, | <math> cx+z^*(A, b, x)(b-Ax) \geq cx+z^*(a, b, x_0)(b-Ax) </math>, | ||
Рядок 88: | Рядок 88: | ||
<font size=3> що й треба було довести. </font> | <font size=3> що й треба було довести. </font> | ||
− | <font size=3> Якщо виконуються умови теореми 4.1 і ймовірнісна міра у просторі | + | <font size=3> Якщо виконуються умови теореми 4.1 і ймовірнісна міра у просторі <math>\ A </math>, <math>\ b </math> абсолютно неперервні відносно міри Лебега у просторі <math>\ A </math>, <math>\ b </math>, (тобто ймовірність попасти у шар достатньо малого радіуса скільки завгодно мала), то цільова функція <math>\ Q(x)</math> еквівалентної детермінованої задачі всюди на <math>\ K'' неперервно диференційована. </font> |
Версія за 20:23, 22 березня 2014
Побудуємо детерміновану задачу, еквівалентну до двохетапної задачі стохастичного програмування. Розв'язком еквівалентної задачі є попередній план Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ х . По складовим оптимального попереднього плану і реалізаціям ппараметрів умов будується задача другого етапу - задача лінійного програмування, розв'язок якої визначає необхідну компенсацію плану.
Еквівалентна детермінована задача має вигляд Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \min_{x\in K}Q(x) .
Дотепер ми вивчали область визначення Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ K
попередніх планів двохетапної задачі. Дослідимо тепер цільовий функціонал Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ Q(x) - показник якості попереднього плану.
Виразимо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ Q(x)
через статистичні характеристики параметрів умов задачі і доведемо, що детермінована задача, еквівалентна задачі СП, є задачею опуклого програмуваня.
Розглянемо задачу другого етапу
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P(x, A, b)=\min_{\ y}q(y) (3.4)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ {By=b-Ax} (3.5)
,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): y \geqslant 0 (3.6)
та двоїсту до неї
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Q(x, A, b)=\max_{\ z}z(b-Ax) (3.8)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): zB \leqslant q
(3.9)
для кожного Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ x, A, b .
Будемо вважати, що задача другого етапу, а отже, і двоїста до неї задачі розв'язні.
За теоремою двоїстості для лінійного програмування
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ P(x, A, b)= Q(x, A, b)= z*(A, b, x)(b-Ax) ,
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z*(A, b, x)
- розв'язок задачі (3.8)-(3.9).
Враховуючи введені позначення, можна тепер двохетапну задачу (1.8)-(1.10) переписати наступним чином:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \min_{x\in K}Q(x)=\min_{x\in K}{\bar{c}x+MQ(x, A, b)}
або
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{c}x+M[z*(A, b, x)(b-Ax)]\rightarrow min,
(4.1)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x \in K
Має місце твердження.
Теорема 4.1. Нехай матриця Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ B
задовольняє умовам теореми 3.3 і множина планів задачі (3.8)-(3.90) не порожня. Тоді цільова функція (4.1) еквівалентної детермінованої задачі скінченна для будь-якого Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x \in K_2
.
Наступне твердження є теоретичною основою для побудови чисельних методів розв'язання двохетапної задачі.
Теорема 4.2. Детермінована задача (4.1)-(4.2), еквівалентна двохетапній задачі (1.8)-(1.10), є задачею опуклого програмування.
Зауважимо, що з опуклості функції Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ Q(x)
випливає її неперервність у всіх внутрішніх точках опуклої множини Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ К''. </font> <font size=3> Для побудови методів розв'язання двохетапної задачі доцільно знайти вираз для опорного функціоналу до <math>\ Q(x) і встановити умови диференційованості Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ Q(x)
.
Нагадаємо, що лінійний функціонал Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ l'' називається опорним для опуклого вниз функціоналу <math>\ \phi (\lambda)
(субградієнтом до Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \phi (\lambda)
) у точці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \lambda_0 \in \Lambda , якщо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \phi (\lambda)-\phi (\lambda_0) \geq (l, \lambda-\lambda_0)
при всіх Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \lambda \in \Lambda
.
Теорема 4.3. Функціонал
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): M{c-z^*(A, b, x_0)A}=\int\limits_{\Omega}{c(\omega)-z^*[A(\omega), b(\omega), x_0]A(\omega)}dp
є опорним до цільового функціоналу (4.1) еквівалентної детермінованої задачі у точці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_0 \in K
.
Доведення. Функція Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z^*(A, b, x)'' за означенням є розв'язком задачі (3.8)-(3.9) для заданого <math> x \in K
і фіксованого Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ A i Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ b
. Звідси,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): cx+z^*(A, b, x)(b-Ax) \geq cx+z^*(a, b, x_0)(b-Ax) ,
або, що те ж саме,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): [c-z^*(A, b, x)A]x+z^*(A, b, x)b \geq [c-z^*(A, b, x)A]x+z^*(A, b, x_0)b .
За означенням
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Q(x)=\bar{c}x+\int\limits_{\Omega}z^*(A, b, x)(b-Ax)dp .
Тому з останньої рівності випливає, що
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Q(x) \geq \int\limits_{\Omega}[c-z^*(A, b, x_0)A]xdp+\int\limits_{\Omega}z^*(A, b, x_0)bdp .
З іншої сторони,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Q(x_0) = \int\limits_{\Omega}[c-z^*(A, b, x_0)A]x_0dp+\int\limits_{\Omega}z^*(A, b, x_0)bdp .
Звідси випливає, що
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Q(x)-Q(x_0)\geq \int\limits_{\Omega}[c-z^*(A, b, x_0)A]xdp \cdot (x-x_0) , (4.3)
що й треба було довести.
Якщо виконуються умови теореми 4.1 і ймовірнісна міра у просторі Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ A , Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ b
абсолютно неперервні відносно міри Лебега у просторі Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ A
, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ b , (тобто ймовірність попасти у шар достатньо малого радіуса скільки завгодно мала), то цільова функція Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ Q(x)
еквівалентної детермінованої задачі всюди на Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ K'' неперервно диференційована. </font>