Відмінності між версіями «Поняття про інтернет. Пошукові каталоги. Індексні пошукові системи.»

Версія за 20:35, 13 вересня 2009

Загальні відомості про Інтернет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — всесвітня система добровільно об'єднаних комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до вебсайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як «Всесвітня мережа» чи «Глобальна мережа». У побуті іноді говорять Іне́т, Інтерне́трі або Не́трі.

Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.

В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній літературі також іноді роблять такий розподіл понять.

На даний момент найпопулярнішими службами Інтернету є:

• Веб

• Веб-форуми

• Блоги

• Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

• Інтернет-магазини

• Інтернет-аукціони

• Електронна пошта та списки розсилки

• Групи новин (в основному, Usenet)

• Файлообмінні мережі

• Електронні платіжні системи

• Інтернет-радіо

• Інтернет-телебачення

• IP-телефонія

• Системи обміну повідомленнями

• FTP-сервери

• IRC

Веб, тенета або всесвітня павутина — найпопулярніша і найцікавіша служба в Інтернет.

Абревіатура WWW розшифровується як (World Wide Web), що означає всесвітня павутина.

В наш час, найбільш бурхливо прогресуюча компонента мережі Інтернет. Дозволяє одержувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування. Користувачі автоматично переходять від однієї бази даних (сайту) до іншої за допомогою гіперпосилань. WWW — найбільше сховище інформації в електронному вигляді, мільйони пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах розміщених на всій земній кулі.

Кількість серверів WWW постійно зростає, а швидкість росту WWW навіть більша ніж у самої мережі Internet. WWW – найрозвиненіша технологія Internet, вона вже стала масовою. Перспективи розвитку – необмежені.

WWW – інформаційна система, якій не можна дати конкретного визначення. Наведемо лише деякі з епітетів, якими вона може бути позначена: гіпертекстова, гіпермедійна, розподілена, інтегруюча, глобальна. Нижче буде показано, що слід розуміти від кожною з цих властивостей у контексті WWW.

Більш детальна інформація про український сегмент інтернету в статті "Інтернет в Україні"

Пошук потрібної інформації - основне завдання користувача у WWW. Для його ефективного виконання у Web-просторі існують спеціальні засоби - так звані пошукові системи. Щоб відкрити потрібну Web-сторінку, треба мати або її адресу, або іншу сторінку з посиланнями на неї. Якщо нема ні того, ні іншого, звертаються до пошукових систем. Користувач указує дані про зміст шуканого документа, а пошукова система видає Web-сторінку з посиланнями на адреси, за якими можна знайти відповідну інформацію. Щоб перевірити, чи влаштовує користувача той чи інший документ, необхідно відкрити його, скориставшись відповідним гіперпосиланням. Якщо Web-ресурс відповідає меті пошуку, можна приступити до роботи з ним. Якщо не відповідає - необхідно повернутися на сторінку звіту про результати пошуку і перевірити наступну адресу.

Майже кожний вихід в Інтернет варто починати з візиту на ту або іншу пошукову систему. Навіть якщо в користувача є певне уявлення про наявність у мережі документів з цікавою для нього теми, хороший пошуковий каталог або індексна пошукова система заздалегідь нададуть йому таку інформацію, про яку іншими шляхами дізнатися можна було б набагато пізніше або взагалі не дізнатися.

Засобів для пошуку інформації в мережі Інтернет, побудованих за різними принципами і завданнями, існує чимало. Але всіх їх об'єднує те, що вони розташовані на спеціально виділених мережевих комп’ютерах з потужними каналами зв'язку й обслуговують щохвилини величезну кількість користувачів.

За принципом дії розрізняють кілька видів пошукових систем. Найбільш поширеними є два основні типи: пошукові каталоги та індексні пошукові системи. Існують також рейтингові системи, пошукові сервери спеціального призначення, метапошукові сервери.

Пошукові каталоги

Пошукові тематичні каталоги (Subject Directory) організовані за тим самим принципом, що й тематичні каталоги бібліотек. На основній сторінці пошукового каталога розташовано скорочений список великих тематичних категорій, наприклад таких, як Освіта (Education), Наука (Science), Бізнес (Business), Мистецтво (Art) тощо. Кожний запис у списку категорій - це гіперпосилання. "Натиснення" на ньому відкриває наступну сторінку пошукового каталога, на якому ця тема представлена докладніше. Елементами найнижчого рівня є посилання на окремі Web-сторінки і сервери разом із стислим описом їх змісту. Продовжуючи занурення в тему, можна дійти до цього списку Web-сторінок і вибрати той ресурс, який краще придатний для розв’язання конкретної інформаційно-пошукової задачі.

Розрізняють пошукові каталоги загального призначення та спеціалізовані. Пошукові каталоги загального призначення містять у собі ресурси різних профілів. Спеціалізовані каталоги об'єднують тільки документи, присвячені певній тематиці. Такі каталоги краще охоплюють ресурси із своєї галузі і будують найбільш адекватну рубрикацію.

Працювати з пошуковими каталогами просто. Але за цією простотою приховується складність створення і ведення каталога. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний простір WWW, відбирають те, що, на їх думку, становить загальний інтерес, і заносять адреси до каталога. Оскільки каталоги складаються на основі експертних оцінок, то в них відображені кращі Web-ресурси. Недоліком тематичних каталогів є порівняно невелике охоплення існуючих ресурсів Мережі, оскільки відслідкувати весь обсяг інформації, який є в Інтернеті, практично нереально навіть для значного колективу персоналу, який підтримує сервер. Доцільно використовувати пошукові каталоги, коли предмет пошуку розпливчастий і точні терміни для нього підібрати важко. Більшість каталогів мають внутрішні пошукові механізми, які допомагають проходити багато рівнів уточнень.

Поширені пошукові каталоги