Відмінності між версіями «Ісаак Семенович Брук»
Матеріал з Вікі ЦДУ
(→Коротка біографія) |
|||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
=='''''<font color='#0000FF' size=4> Коротка біографія </font>'''''== | =='''''<font color='#0000FF' size=4> Коротка біографія </font>'''''== | ||
<font color='000000' size=3> | <font color='000000' size=3> | ||
| − | + | Ісаак Семенович Брук (27 жовтня (9 листопада) 1902, Мінськ - 6 жовтня 1974) — радянський вчений у галузі електротехніки та обчислювальної техніки, член-кореспондент АН СРСР (1939). | |
| − | + | Народився в бідній сім'ї службовця тютюнової фабрики. | |
| − | + | У 1920 році закінчив реальне училище, в 1925 — Московський державний технічний університет імені Баумана. | |
| − | + | Основні праці присвячені проблемам електроенергетичних систем, електричних і математичних машин. З 1935 року працював в Енергетичному інституті АН СРСР ім. Кржижановського. | |
| − | + | У роки Радянсько-німецької війни продовжував дослідження в галузі електроенергетики, працював над системами управління зенітним вогнем, винайшов синхронізатор авіаційної гармати, яка стріляла через обертовий пропелер літака. | |
| − | + | У 1947 р. І. С. Брук був обраний дійсним членом Академії артилерійських наук. | |
| − | + | З 1948 року вів роботи з ЕОМ та управління з застосуванням засобів обчислювальної техніки. З 1956 року очолював Лабораторію керуючих машин і систем АН СРСР, з 1958 року був директором створеного на базі лабораторії Інституту електронних керуючих машин (рос. ИНЕУМ) . | |
| − | + | Нагороджений трьома орденами, а також медалями. | |
| − | + | Похований в Москві. | |
| + | |||
=='''''<font color='#0000FF' size=4> Основні досягнення</font>'''''== | =='''''<font color='#0000FF' size=4> Основні досягнення</font>'''''== | ||
<font color='000000' size=3> | <font color='000000' size=3> | ||
Версія за 22:33, 19 грудня 2013
Ідея статті:
Брук І. С. стояв біля джерел зародження радянської обчислювальної техніки. Він створив нову категорію обчислювальної техніки – малі цифрові обчислювальні машини машини.
Коротка біографія
Ісаак Семенович Брук (27 жовтня (9 листопада) 1902, Мінськ - 6 жовтня 1974) — радянський вчений у галузі електротехніки та обчислювальної техніки, член-кореспондент АН СРСР (1939). Народився в бідній сім'ї службовця тютюнової фабрики. У 1920 році закінчив реальне училище, в 1925 — Московський державний технічний університет імені Баумана. Основні праці присвячені проблемам електроенергетичних систем, електричних і математичних машин. З 1935 року працював в Енергетичному інституті АН СРСР ім. Кржижановського. У роки Радянсько-німецької війни продовжував дослідження в галузі електроенергетики, працював над системами управління зенітним вогнем, винайшов синхронізатор авіаційної гармати, яка стріляла через обертовий пропелер літака. У 1947 р. І. С. Брук був обраний дійсним членом Академії артилерійських наук. З 1948 року вів роботи з ЕОМ та управління з застосуванням засобів обчислювальної техніки. З 1956 року очолював Лабораторію керуючих машин і систем АН СРСР, з 1958 року був директором створеного на базі лабораторії Інституту електронних керуючих машин (рос. ИНЕУМ) . Нагороджений трьома орденами, а також медалями. Похований в Москві.
Основні досягнення
У 1948 році він разом з Б. І. Рамєєвим розробляє проект цифрової електронної обчислювальної машини, і в грудні того ж року вони отримують перше в СРСР авторське свідоцтво про винахід цифрової машини. Це перший офіційно зареєстрований документ, що стосується розвитку обчислювальної техніки в радянський час. Цей день вважають днем народження російської інформатики. У 1950 року І. С. Брук оформляє постанову президії Академії наук СРСР про розробку цифрової електронної обчислювальної машини М-1. У цій машині вперше почали використовувати новий матеріал – напівпровідники.
У наступні роки працював над створенням М-2, яка була значно більше потужної і конструктивно досконалої системою порівняно з своєї попередницею, хоча й класифікують як малогабаритну ЕОМ.
Наприкінці 50-х І.С. Брук висунув ідею використання малих ЕОМ як управляючих машин. Вперше пропонувалося застосовувати обчислювальну техніку як для великих математичних, фізичних чи технічних розрахунків, а й у рішенні завдань управління технологічними об'єктами і навіть економічними процесами. Ідеї Брука послужили поштовхом до створення кінці 50-х низки науково-дослідних організацій по управляючим машинам.
Зокрема, з урахуванням бруківської лабораторії в ЕНІН в 1958 році постав Інститут електронних управляючих машин (ІНЕУМ АН СРСР). Його першим директором став сам Брук. У інституті в 60-ті роки розроблялися нові моделі машин серії М для управляючих застосувань у різних галузях народного господарства. У 1970-х ІНЕУМ став головною організацією зі створення серії малих управляючих ЕОМ. І.С. Брук був людиною видатною і дуже своєрідною. Стилістично за своєю діяльність це був, скоріш, учений-одинак, генератор ідей, які підхоплювали і реалізовували його учні соратники. Рекламу собі, й своїм науковим досягненням робити не вмів, тому цей напрям розробки малих ЕОМ звучав, можливо, не так голосно, як досягнення творців суперпродуктивних машин першого і другого покоління.
Навчальна презентація
Корисні посилання
[2]- Біографія Брука [3] - День Інформатики [4] - Сторінка на сайті компютерного музею
