Відмінності між версіями «Користувач:Анатолий Стриживус»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Історія використання символа @ та його назви в різних країнах @ — лігатура, що ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
                  Історія використання символа @ та його назви в різних країнах
+
                            Мультимедійне обладнання
  
   @ — лігатура, що означає «at».  
+
   Сучасні комп'ютери широко застосовують для відтворення мультимедіа (лат. multurn + medium). Під цим терміном розуміють поєднання різних форм подання інформації (текстової, графічної, аудіо- і відеоформ) в одному об'єкті-контейнері.
Офіційна назва — «комерційне ет». В Україні цей символ називають «равликом», «песиком», «собакою» або «вухом».
+
 
  Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення) Походження
+
Термін «мультимедіа» також часто використовують для позначення носіїв даних, що дають змогу зберігати значні обсяги інформації та забезпечують швидкий доступ до неї. Першими носіями такого типу були компакт-диски.
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @.  
+
 
Завдяки дослідженням італійського дослідника Джорджіо стабільний у архівах Інституту економічної історії міста Прато поблизу Флоренції виявлено документ, де вперше в письмовому вигляді трапляється цей знак. Документ виявився датованим 1536 роком листом флорентійського торговця, в якому йшлося про три прибулі до Іспанії торгові кораблі. У складі їх вантажу фігурували ємності з вином, позначені символом «@».
+
У 1990роках мультимедійними називали комп'ютери, оснащені пристроями для читання компакт-дисків зі збереженою на них аудіо- та відеоінформацією. Зараз мультимедійною системою вважають комп'ютер, що має всі пристрої, необхідні для отримання, обробки та відтворення аудіо- та відеоданих.
Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ винайшли середньовічні ченці, щоб скоротити латинське слово «ad», що означає «на», «в», «стосовно» тощо
+
 
У XV столітті @ з'являється знову. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри ваги — «arroba» (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів). Цікаво, що цей захід використовувався для позначення ваги худоби і вина.
+
Такими пристроями є: мікрофон, цифрова відеокамера, цифровий фотоапарат, веб-камера, проектор, інтерактивна дошка тощо.
В епоху відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик», разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру.
+
 
Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок з рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовувався в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній вже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 року.  
+
Отже, до мультимедійного комп'ютера мають бути підключені принаймні звукові колонки та мікрофон, а його відеокарта повинна мати відеопам'ять значного обсягу та швидкий графічний процесор. Для відтворення мультимедіа застосовують також спеціальне обладнання, зокрема мультимедійні проектори, які можуть проектувати на екрані не лише відео, а й комп'ютерні зображення, та інтерактивні електронні дошки
«Равлик» мирно чекав своєї зоряної години, поки на нього випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology.
+
 
Тут потрібно відволіктися і сказати кілька слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, у кінці 60стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.
+
Проектор (зверху) та інтерактивна дошка (знизу)
В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який «вантажить» із швидкістю 56,6 Кбіт/сек.
+
 
Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скринька була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст, — тільки додати. В операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання.
+
Хоча така дошка має вигляд звичайної білої дошки, все, що записується на її поверхні, миттєво з'являється на екрані комп'ютера. Електронну дошку можна використовувати як інтерактивний монітор у такому разі вона перетворюється на великий сенсорний екран, команди на якому можна вибирати дотиком пальців руки.
Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на віддалений комп'ютер. Перше послання Томлінсоном було відправлено з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.
+
На «перегонку» файлу і експерименти у Томлінсону пішло півроку, перш ніж він відправив послання зі своєї лабораторії на комп'ютер, який був дійсно, віддаленим.
+
Можливо, другим комп'ютером був один із тих небагатьох, що входили в ARPANet. Природньо, про подію не повідомляли диктори CNN і жодних презентацій і нагороджень не було. Про те, що у Томлінсона дещо вийшло, знали не більше декількох сотень колег, що мали доступ до «прамережі».
+
Томлінсон використовував клавіатуру моделі 33 Teletype, і одного прекрасного дня він кинув на неї погляд у пошуках значка, що, по-перше, не міг би трапитись ані в жодному імені або назві і що, по-друге, міг би відокремити ім'я користувача від імені комп'ютера. Це мав бути універсальний алгоритм: ім'я — знак — місце.  
+
Окрім букв і цифр на клавіатурі були й пунктуаційні знаки, серед яких затесався і «равлик». У ті часи (до 1971 року, коли модель клавіатур була змінена), подібні знаки розташовувалися в другому ряду ліворуч.
+
@ був найвірнішим рішенням алгоритму. Як пізніше говорив сам Томлінсон, якому протягом усього життя дошкуляли журналісти, це був єдино можливий вибір[Джерело?].
+
Справжнє народження @ пережила в 80-х, коли почалася комп'ютерна революція — ПК вийшли за межі лабораторій, і в 90-х, коли з'явилися перші веб-браузери. @ полюбилася користувачам, і навіть розповідають, що є відповідний дорожній знак. Іменування знака в різних країнах
+
 
+
  Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо ,
+
  Угорщина — черв'як ,
+
  Росія — собака ,
+
  Швеція — булочка з корицею.[Джерело?] ,
+
  Корея — равлик ,
+
  Болгарія — «кльомба» або «маймунско а» (мавпа А) ,
+
  Нідерланди — «apenstaartje» (мавпячий хвостик) ,
+
  Ізраїль — «штрудель» (вир) ,
+
  Іспанія — як і міра ваги «arroba» ,
+
  Франція — та ж міра ваги «arrobase» ,
+
  Португалія — та ж міра ваги «arrobase» ,
+
  Німеччина, Польща — мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа ,
+
  Італія — «chiocciola» (равлик) ,
+
  Данія, Норвегія, Швеція — «snabel-a» (рило а) або слонячий хобот (а з хоботом) ,
+
  Чехія, Словаччина — Рольмопс (оселедець під маринадом) ,
+
  Америка — кішка ,
+
  Китай, Тайвань — мишеня ,
+
  Туреччина — трояндочка ,
+
  Сербія — «пришелепкуватий A» або «мајмун» (мавпа) ,
+
  В'єтнам — «скарлючені A» ,
+
  Польща, Хрватія, Голландія, Румунія, Словенія — «malpa» (мавпа) ,
+
  Фінляндія — котячий хвіст, «спляча кішечка» ,
+
  Греція — мало макаронів ,
+
  Угорщина — черв'як, кліщ ,
+
  Латвія et («пов»), запозичення з англійської ,
+
  Литва — eta («ця»), запозичення з англійської з литовської морфеми в кінці .
+

Версія за 09:40, 18 квітня 2013

                            Мультимедійне обладнання
 Сучасні комп'ютери широко застосовують для відтворення мультимедіа (лат. multurn + medium). Під цим терміном розуміють поєднання різних форм подання інформації (текстової, графічної, аудіо- і відеоформ) в одному об'єкті-контейнері.

Термін «мультимедіа» також часто використовують для позначення носіїв даних, що дають змогу зберігати значні обсяги інформації та забезпечують швидкий доступ до неї. Першими носіями такого типу були компакт-диски.

У 1990-х роках мультимедійними називали комп'ютери, оснащені пристроями для читання компакт-дисків зі збереженою на них аудіо- та відеоінформацією. Зараз мультимедійною системою вважають комп'ютер, що має всі пристрої, необхідні для отримання, обробки та відтворення аудіо- та відеоданих.

Такими пристроями є: мікрофон, цифрова відеокамера, цифровий фотоапарат, веб-камера, проектор, інтерактивна дошка тощо.

Отже, до мультимедійного комп'ютера мають бути підключені принаймні звукові колонки та мікрофон, а його відеокарта повинна мати відеопам'ять значного обсягу та швидкий графічний процесор. Для відтворення мультимедіа застосовують також спеціальне обладнання, зокрема мультимедійні проектори, які можуть проектувати на екрані не лише відео, а й комп'ютерні зображення, та інтерактивні електронні дошки

Проектор (зверху) та інтерактивна дошка (знизу)

Хоча така дошка має вигляд звичайної білої дошки, все, що записується на її поверхні, миттєво з'являється на екрані комп'ютера. Електронну дошку можна використовувати як інтерактивний монітор — у такому разі вона перетворюється на великий сенсорний екран, команди на якому можна вибирати дотиком пальців руки.