Відмінності між версіями «Конспект уроку №9 (Pascal)»

Версія за 12:16, 26 грудня 2008

Тема уроку: "Величини. Типи даних. Стандартні типи даних. Набір функцій і операцій, введених для кожного зі стандартних типів."

Мета уроку: дати поняття величини та типів даних, визначити стандартні типи даних, їх опис та набір функцій і операцій для кожного зі стандартних типів.

Тип уроку: Лекційний.

Теоретичний матеріал:

В своїй роботі програміст завжди стикається з таким поняттям, як величина. Що ж таке величина? З точки зору програмування величини - це дані, що обробляються програмами.

Паскаль інтерпретує дані, як константи або змінні. Як перші, так і другі визначаються ідентифікаторами (іменами), за допомогою яких можна звертатися для одержання відповідних значень.

Константами називаються елементи даних, яким присвоюються значення в описовій частині програми й у процесі виконання програми їх змінювати заборонено.

Для визначення констант служить зарезервоване слово const.

Змінні, на відміну від констант, можуть змінювати свої значення в процесі виконання програми.

Кожна змінна і константа належать до визначеного типу даних. Тип констант визначається компілятором автоматично. Тип змінних обов'язково вказується перед тим, як їх використати. Для опису змінних призначено зарезервоване слово var.

Формат опису:

Var

< ідентифікатор> : < тип >;

Приклад:

Var Sum1, Sum2: real;

Тип даних - це діапазон значень, що можуть приймати об'єкти програми, і сукупність операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями.

Усі типи даних у мові програмування Паскаль розділяються на дві групи: 
  скалярні (прості),
  структуровані (складені). 

Скалярні типи у свою чергу підрозділяються на стандартні та типи користувача. Стандартні типи пропонуються користувачам розроблювачами системи Turbo Pascal. Типи користувача - розробляються самим програмістом.

До стандартних скалярних типів відносяться наступні типи:
  цілі, 
  дійсні,
  літерні,
  булівські. 

Величини цілих типів можуть бути подані, як у десятковій, так і в шістнадцятковій системах. Якщо число представлене в шістнадцятковій системі, перед ним без проміжку записується знак $. Діапазон зміни шістнадцяткових чисел від $0000 до $FFFF.

Цілі типи даних являють собою значення, що можуть використовуватися в арифметичних виразах. Усі стандартні цілі типи зведені в наступну таблицю:

Дійсні типи даних являють собою дійсні значення, що використовуються в арифметичних виразах і займають у пам'яті від 4 до 10 байт. Паскаль допускає представлення дійсних значень у вигляді, як із плаваючою, так і з фіксованою крапкою.

Дійсні десяткові числа з фіксованою крапкою записуються за звичайними правилами арифметики. Єдине, що відрізняє цей формат від математичного це те, що ціла частина від дробової відокремлюється десятковою крапкою, а не комою. Якщо десяткова крапка відсутня, число вважається цілим. Перед числом може знаходитися знак "+" або "-". Якщо знак відсутній, за замовчуванням число вважається додатнім.

Дійсні десяткові числа у форматі з плаваючою крапкою подаються в наступному (експоненціальному) виді:

mЕ+p, де m - мантиса (ціле або дробове число з фіксованою десятковою крапкою), Е - означає "десять у степені", р - порядок (ціле число).

Взагалі мантиса повинна бути нормалізованою, тобто представленою у вигляді числа, що належить діапазону від 0 до 1 (це означає, що крапка завжди знаходиться перед першою цифрою числа). Однак програмісту дозволяється писати мантису у вигляді будь-якого дробового числа з фіксованою крапкою. Нормалізація при цьому виконується системою автоматично.

Приклад:

Стандартний найбільш часто використовуваний дійсний тип даних представлений у наступній таблиці :