Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Танічка»
Танічка (обговорення • внесок) (→Карстові процеси: нова тема) |
Танічка (обговорення • внесок) (→Карстові процеси) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Карстові процеси == | == Карстові процеси == | ||
| − | + | Карстові процеси поширені виключно широко, за даними Г.А. Максимовича виходи карстівних гірських порід займають близько 50 млн. кв. км, тобто приблизно третину площі суші. Ще недавно карст вважався відносно рідкісним явищем, але це переконання було зруйновано при детальному дослідженні територій, уявлення про які раніше було поверхневим або й зовсім відсутнім. Крім того, початкове уявлення про касти, під яким розумівся голий карст середземноморського типу (в межах колишнього СРСР розвинений в Гірському Криму), було істотно розширене за рахунок вивчення покритого карсту, поширеного на великих платформних територіях, тропічного карсту, карсту в некарбонатних породах. Хоча карст в карбонатах складає приблизно 4 / 5 від усього відомого кількості випадків, гіпсовий карст також має велике практичне значення; найбільші печери в межах колишнього СРСР (на Поділлі) - Оптимістична та Озерна закладені в гіпсово-карбонатних товщах. Невелика частка закарстованих територій припадає на соляній карст. Тому, виходячи з вищевикладеного, тема даної роботи актуальна. | |
| + | Мета даної роботи - докладно описати карст. На підставі мети в роботі поставлені наступні завдання. | ||
Поточна версія на 09:51, 11 березня 2013
Карст — геологічна формація, яка формується в процесі розчинення чи вилуговування гірських порід поверхневими чи підземними водами і формування специфічного (поверхневого та підземного) рельєфу.
Карстові процеси
Карстові процеси поширені виключно широко, за даними Г.А. Максимовича виходи карстівних гірських порід займають близько 50 млн. кв. км, тобто приблизно третину площі суші. Ще недавно карст вважався відносно рідкісним явищем, але це переконання було зруйновано при детальному дослідженні територій, уявлення про які раніше було поверхневим або й зовсім відсутнім. Крім того, початкове уявлення про касти, під яким розумівся голий карст середземноморського типу (в межах колишнього СРСР розвинений в Гірському Криму), було істотно розширене за рахунок вивчення покритого карсту, поширеного на великих платформних територіях, тропічного карсту, карсту в некарбонатних породах. Хоча карст в карбонатах складає приблизно 4 / 5 від усього відомого кількості випадків, гіпсовий карст також має велике практичне значення; найбільші печери в межах колишнього СРСР (на Поділлі) - Оптимістична та Озерна закладені в гіпсово-карбонатних товщах. Невелика частка закарстованих територій припадає на соляній карст. Тому, виходячи з вищевикладеного, тема даної роботи актуальна. Мета даної роботи - докладно описати карст. На підставі мети в роботі поставлені наступні завдання.
