Відмінності між версіями «Материнська Плата»
Дробот (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Матери́нська пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (англ. mainboard), системна пл...) |
Дробот (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:MotherBoard.JPG]] | ||
Матери́нська пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (англ. mainboard), системна плата — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи. | Матери́нська пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (англ. mainboard), системна плата — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи. | ||
На системній платі містяться змонтовані: | На системній платі містяться змонтовані: |
Версія за 13:46, 18 січня 2012
Матери́нська пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (англ. mainboard), системна плата — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи. На системній платі містяться змонтовані:
• слоти DIMM для установки модулів пам'яті типу SDRAM, DDR, DDR2.. (різні для кожного типу пам'яті). Найчастіше їх 3-4, хоча на компактних платах можна зустріти тільки 1 або 2 таких слоти;
• спеціалізований рознім типу AGP або PCI-Express для установки відеокарти. Втім, останнім часом, з поголовним переходом на відеоінтерфейс останнього типу, часто-густо зустрічаються плати з двома, а то і з трьома відеорознімами. Також зустрічаються і системні плати (з найдешевших) без відеорознімів взагалі — їхні чипсети мають вбудоване графічне ядро, і зовнішня графічна карта для них необов'язкова;
• поруч із слотами для відеокарт зазвичай знаходяться слоти для підключення додаткових карт розширення стандартів PCI або PCI-Express х1 (раніше зустрічалися ще і слоти ISA, але зараз такі плати — музейна рідкість);
• інтерфейси (IDE і/або сучасніший Serial ATA) для підключення дискових накопичувачів — твердих дисків і оптичних приводів. Також там досі знаходиться рознім для floppy-дисковода (3,5" дискети), хоча все йде до того, що від нього незабаром остаточно відмовляться. Всі дискові накопичувачі підключаються до системної плати за допомогою спеціальних кабелів, які в розмовній мові називають «шлейфами»;
• недалеко від процесора розташовуються розніми для підключення живлення (частіше всього два типи — 24-контактний ATX і 4-контактний ATX12V для додаткової лінії +12 V) і дво-, три- або чотирифазний модуль регулювання напруги VRM (Voltage Regulation Module), що складається з силових транзисторів, дроселів і конденсаторів. Цей модуль перетворює, стабілізує і фільтрує напругу, що подається від блоку живлення;
• задню частину системної плати займає панель з рознімами для підключення додаткових зовнішніх пристроїв — монітора, клавіатури і миші, мережних-, аудіо- і USB-пристроїв тощо;
• окрім перелічених слотів і рознімів, на будь-якій системній платі є велика кількість допоміжних джамперів (перемичок) і рознімів: це можуть бути і контакти для підключення системного динаміка, кнопок і індикаторів на передній панелі корпусу, і розніми для підключення вентиляторів, і контактні колодки для підключення додаткових аудіорознімів і рознімів USB і FireWire.
На кожній системній платі в обов'язковому порядку є спеціальна мікросхема пам'яті, найчастіше встановлена в спеціальну панельку; втім, окремі виробники, з метою економії впаюють її в плату. Мікросхема містить прошивку BIOS та батарею, яка забезпечує живлення при зникненні зовнішньої напруги. Таким чином, за допомогою всіх цих слотів і рознімів, а також додаткових контролерів, системна плата об'єднує всі пристрої, що входять до складу комп'ютера, в єдину систему.
Mouse & keyboard
USB (Universal serial bus)
Parallel port
CPU Chip
RAM slots
Floppy controller
IDE controller
PCI slot
ISA slot
CMOS Battery
AGP slot
CPU slot
Power supply plug in