Відмінності між версіями «Детальніше»
(→Принцип дії:) |
(→Класифікація) |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
== Класифікація == | == Класифікація == | ||
За призначенням — для систем кабельного телебачення, для систем зв'язку, авіаційної, космічної техніки, комп'ютерних мереж, побутової техніки і т. д. | За призначенням — для систем кабельного телебачення, для систем зв'язку, авіаційної, космічної техніки, комп'ютерних мереж, побутової техніки і т. д. | ||
− | |||
За хвильовим опором (хоча хвильовий опір кабелю може бути будь-яким), стандартними є п'ять значень за ГОСТ і три за міжнародним: | За хвильовим опором (хоча хвильовий опір кабелю може бути будь-яким), стандартними є п'ять значень за ГОСТ і три за міжнародним: | ||
− | + | 50 Ом — найпоширеніший тип, застосовується в різних галузях радіоелектроніки. Причиною вибору цього номіналу була, перш за все, можливість передавання радіосигналів з мінімальними втратами в кабелі, а також близькі до гранично досяжним електрична міцність і переданої потужність (Ізюмова, Свиридов, 1975, стор 51-52); | |
− | + | 75 Ом — поширений тип, застосовується переважно в телевізійній та відеотехніці (за добре співвідношення механічної міцності і собівартості і застосовується там, де потужності невеликі, а метраж великий; при цьому втрати в кабелі трохи вищі, ніж для 50 Ом); | |
− | + | 100 Ом — застосовується рідко, в імпульсній техніці і для спеціальних цілей; | |
− | + | 150 Ом — застосовується рідко, в імпульсній техніці і для спеціальних цілей, міжнародними стандартами не передбачений; | |
− | + | 200 Ом — застосовується вкрай рідко, міжнародними стандартами не передбачений; | |
− | + | Є й інші номінали, а також, є коаксіальні кабелі з ненормованим хвильовим опором: найбільше поширення вони одержали в аналогової звукотехніці. | |
По діаметру ізоляції: | По діаметру ізоляції: | ||
Субмініатюрние — до 1 мм; | Субмініатюрние — до 1 мм; | ||
Рядок 43: | Рядок 42: | ||
Средньогабаритні — 3,7-11,5 мм; | Средньогабаритні — 3,7-11,5 мм; | ||
Великогабаритні — більше 11,5 мм. | Великогабаритні — більше 11,5 мм. | ||
− | |||
За гнучкістю (стійкість до багаторазових перегинів і механічний момент вигину кабелю): | За гнучкістю (стійкість до багаторазових перегинів і механічний момент вигину кабелю): | ||
− | |||
Жорсткі; | Жорсткі; | ||
Напівтверді; | Напівтверді; | ||
Гнучкі; | Гнучкі; | ||
Особогібкіе. | Особогібкіе. | ||
− | |||
За ступенем екранування: | За ступенем екранування: | ||
− | |||
Із суцільним екраном: | Із суцільним екраном: | ||
− | |||
з екраном з металевої трубки з екраном з лудженої обплетення | з екраном з металевої трубки з екраном з лудженої обплетення | ||
− | |||
Зі звичайним екраном | Зі звичайним екраном | ||
− | |||
з одношарової опліткою з двох-та багатошарової опліткою і з додатковими екрануючими шарами | з одношарової опліткою з двох-та багатошарової опліткою і з додатковими екрануючими шарами | ||
− | |||
Випромінюють кабелі, що мають навмисно низьку (і контрольовану) ступінь екранування | Випромінюють кабелі, що мають навмисно низьку (і контрольовану) ступінь екранування |
Версія за 10:44, 30 грудня 2011
Історія виникнення:
1894 — Нікола Тесла запатентував електричний провідник для змінних струмів (№ 514167). 1929 — Ллойд Еспеншід (англ. Lloyd Espenschied ) і Герман Еффель з AT & T Bell Telephone Laboratories запатентували перший сучасний коаксіальний кабель. 1936 — AT & T побудувала експериментальну телевізійну лінію передачі на коаксіальному кабелі, між Філадельфією і Нью-Йорком. 1936 — Перша телепередача по коаксіальному кабелю, з Берлінських Олімпійських Ігор у Лейпцигу. 1936 рік — Між Лондоном і Бірмінгемом, поштовою службою (тепер BT) прокладений кабель на 40 телефонних номерів. [2] 1941 рік — Перше комерційне використання системи L1 в США, компанією AT & T. Між Міннеаполіс, (Міннесота) і Стівенс-Пойнт (Вісконсін) запущений ТБ-канал і 480 телефонних номерів. 1956 рік — Прокладена перша трансатлантична коаксіальна лінія, TAT-1
Принцип дії
Електромагнітне поле коаксіального кабелю зосереджене в просторі між провідниками струму, тобто зовнішнього поля немає, і тому втрати на випромінювання в навколишній до коаксіального кабеля простір практично відсутні. Оскільки зовнішній провідник одночасно служить електромагнітним екраном, що захищає електричне коло струму від впливів ззовні, коаксіальний кабель має високий завадозахист і має відносно малі втрати енергії сигналів, які передаються. Для радіоприйому використовується, як правило, кабель, що має хвильовий опір 50 0м.
Конструкція
Сучасний кабель складається з центрального провідника, оточеного шаром діелектрика, зовнішня поверхня якого покрита обплетенням або фольгою (другим провідником) і захисною оболонкою з пластику, що захищає кабель від дії навколишнього середовища.
Типи коаксіального кабелю
Тонкий кабель використовується для передачі на менші відстані, ніж товстий, оскільки сигнал у ньому загасає сильніше. Зате з тонким кабелем набагато зручніше працювати: його можна оперативно прокласти до кожного комп'ютера, а товстий вимагає твердої фіксації на стіні приміщення.
Підключення до тонкого кабелю (за допомогою рознімів BNC байонетного типу) простіше й не вимагає додаткового устаткування. А для підключення до товстого кабелю треба використовувати спеціальні досить дорогі пристрої, що проколюють його оболонки й установлюють контакт як із центральною жилою, так і з екраном. Товстий кабель приблизно вдвічі дорожче, ніж тонкий, тому тонкий кабель застосовується набагато частіше.
Як і у випадку звитих пар, важливим параметром коаксіального кабелю є тип його зовнішня оболонка. У цьому випадку застосовуються як non-plenum (PVC), так і plenum кабелі. Природно, тефлоновий кабель дорожчий полівінілхлоридного. Тип оболонки можна відрізнити за фарбуванням (наприклад, для PVC кабелю фірма Belden використовує жовтий колір, а для тефлонового — жовтогарячий).
Типові величини затримки поширення сигналу в коаксіальному кабелі становлять для тонкого кабелю близько 5 нс/м, а для товстого — близько 4,5 нс/м.
Існують варіанти коаксіального кабелю з подвійним екраном (один екран розташований усередині іншого й відділений від нього додатковим шаром ізоляції). Такі кабелі мають кращу перешкодозахищеність і захист від прослуховування, але вони небагато дорожчі звичайних.
Класифікація
За призначенням — для систем кабельного телебачення, для систем зв'язку, авіаційної, космічної техніки, комп'ютерних мереж, побутової техніки і т. д. За хвильовим опором (хоча хвильовий опір кабелю може бути будь-яким), стандартними є п'ять значень за ГОСТ і три за міжнародним: 50 Ом — найпоширеніший тип, застосовується в різних галузях радіоелектроніки. Причиною вибору цього номіналу була, перш за все, можливість передавання радіосигналів з мінімальними втратами в кабелі, а також близькі до гранично досяжним електрична міцність і переданої потужність (Ізюмова, Свиридов, 1975, стор 51-52); 75 Ом — поширений тип, застосовується переважно в телевізійній та відеотехніці (за добре співвідношення механічної міцності і собівартості і застосовується там, де потужності невеликі, а метраж великий; при цьому втрати в кабелі трохи вищі, ніж для 50 Ом); 100 Ом — застосовується рідко, в імпульсній техніці і для спеціальних цілей; 150 Ом — застосовується рідко, в імпульсній техніці і для спеціальних цілей, міжнародними стандартами не передбачений; 200 Ом — застосовується вкрай рідко, міжнародними стандартами не передбачений; Є й інші номінали, а також, є коаксіальні кабелі з ненормованим хвильовим опором: найбільше поширення вони одержали в аналогової звукотехніці. По діаметру ізоляції:
Субмініатюрние — до 1 мм; Мініатюрні — 1,5-2,95 мм; Средньогабаритні — 3,7-11,5 мм; Великогабаритні — більше 11,5 мм.
За гнучкістю (стійкість до багаторазових перегинів і механічний момент вигину кабелю):
Жорсткі; Напівтверді; Гнучкі; Особогібкіе.
За ступенем екранування:
Із суцільним екраном:
з екраном з металевої трубки з екраном з лудженої обплетення
Зі звичайним екраном
з одношарової опліткою з двох-та багатошарової опліткою і з додатковими екрануючими шарами
Випромінюють кабелі, що мають навмисно низьку (і контрольовану) ступінь екранування