Відмінності між версіями «Детальніше»

Версія за 10:24, 30 грудня 2011

Коаксіальний кабель

Історія виникнення:

1894 — Нікола Тесла запатентував електричний провідник для змінних струмів (№ 514167). 1929 — Ллойд Еспеншід (англ. Lloyd Espenschied ) і Герман Еффель з AT & T Bell Telephone Laboratories запатентували перший сучасний коаксіальний кабель. 1936 — AT & T побудувала експериментальну телевізійну лінію передачі на коаксіальному кабелі, між Філадельфією і Нью-Йорком. 1936 — Перша телепередача по коаксіальному кабелю, з Берлінських Олімпійських Ігор у Лейпцигу. 1936 рік — Між Лондоном і Бірмінгемом, поштовою службою (тепер BT) прокладений кабель на 40 телефонних номерів. [2] 1941 рік — Перше комерційне використання системи L1 в США, компанією AT & T. Між Міннеаполіс, (Міннесота) і Стівенс-Пойнт (Вісконсін) запущений ТБ-канал і 480 телефонних номерів. 1956 рік — Прокладена перша трансатлантична коаксіальна лінія, TAT-1

Застосування:

Основне призначення коаксіального кабелю - передача сигналу в різних областях техніки:

   Системи зв'язку;
   Мовленнєві мережі;
   Комп'ютерні мережі;
   Антенно-фідерні системи;
   АСУ та інші виробничі та науково-дослідні технічні системи;
   Системи дистанційного управління, вимірювання та контролю;
   Системи сигналізації і автоматики;
   Системи об'єктивного контролю та відеоспостереження;
   Канали зв'язку різних радіоелектронних пристроїв мобільних об'єктів (суден, літальних апаратів тощо);
   Внутрішньоблокові і міжблочні зв'язку в складі радіоелектронної апаратури;
   Канали зв'язку у побутовій та аматорської техніці;
   Військова техніка та інші області спеціального застосування.

Крім каналізації сигналу, відрізки кабелю можуть використовуватися і для інших цілей:

   Кабельні лінії затримки;
   Чвертьхвильові трансформатори;
   Симетрувальні і согласующие пристрої;
   Фільтри і формувачі імпульсу.

Принцип дії: