Відмінності між версіями «PON — технологія пасивних оптичних мереж.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Виробники)
(Посилання)
Рядок 95: Рядок 95:
 
==Посилання==
 
==Посилання==
  
* [http://www.fsanweb.org/ Официальный сайт FSAN] {{ref-en}}
+
* [http://www.fsanweb.org/ Официальный сайт FSAN]  
 
* [http://book.itep.ru/4/41/pon.htm Пассивные оптические сети (PON/EPON/GEPON)], статья, Семенов Ю. А. (ГНЦ ИТЭФ)
 
* [http://book.itep.ru/4/41/pon.htm Пассивные оптические сети (PON/EPON/GEPON)], статья, Семенов Ю. А. (ГНЦ ИТЭФ)

Версія за 19:33, 29 грудня 2011

Комп'ютерні мережі PON(абр. від англ. Passive optical network, пасивна оптична мережа) - технологія пасивних оптичних мереж.

Розподільна мережа доступу PON заснована на деревовидній волоконно-кабельній архітектурі з пасивними оптичними розгалужувачами на вузлах, представляє економічний спосіб забезпечити широкосмугову передачу інформації. При цьому архітектура PON має необхідну ефективність нарощування вузлів мережі і пропускної спроможності, залежно від справжніх і майбутніх потреб абонентів.


Історія

Перші кроки в технології PON були зроблені в 1995 році, коли впливова група з 7 компаній (British Telecom, France Telecom, Deutsche Telecom, NTT, KPN, Telefoniсa і Telecom Italia) створила консорціум для втілення в життя ідеї множинного доступу по одному волокну. Ця організація, підтримувана ITU - T, дістала назву FSAN (англ. full service access network). Багато нових членів, як операторів, так і виробників устаткування, увійшло до неї у кінці 1990-х років. Метою FSAN була розробка загальних рекомендацій і вимог до устаткування PON для того, щоб виробники устаткування і оператори могли співіснувати разом на конкурентному ринку систем доступу PON. На сьогодні FSAN налічує 40 операторів і виробників і працює в тісній співпраці з такими організаціями по стандартизації як ITU - T, ETSI і ATM форум.


Стандарти

   * ITU-T G.983
         o APON (ATM Passive Optical Network).
         o BPON (Broadband PON)
   * ITU-T G.984
         o GPON (Gigabit PON)[1]
   * IEEE 802.3ah
         o EPON или GEPON (Ethernet PON)
   * IEEE 802.3av
         o 10GEPON (10 Gigabit Ethernet PON)

Принцип дії PON

Основна ідея архітектури PON - використання усього одного приймально-передавального модуля в OLT (англ. optical line terminal) для передачі інформації безлічі абонентських облаштувань ONT (optical network terminal в термінології ITU - T), також званих ONU (optical network unit в термінології IEEE) і прийому інформації від них.

Число абонентських вузлів, підключених до одного приймально-передавального модуля OLT, може бути настільки великим, наскільки дозволяє бюджет потужності і максимальна швидкість приймально-передавальної апаратури. Для передачі потоку інформації від OLT до ONT - прямого потоку, як правило, використовується довжина хвилі 1490 нм. Навпаки, потоки даних від різних абонентських вузлів в центральний вузол, що спільно утворюють зворотний потік, передаються на довжині хвилі 1310 нм. Для передачі сигналу телебачення використовується довжина хвилі 1550 нм. У OLT і ONT вбудовані мультиплексори WDM, що розділяють вихідні і вхідні потоки.


Прямий потік

Прямий потік на рівні оптичних сигналів, є широкомовним. Кожен абонентський вузл ONT, читаючи адресні поля, виділяє з цього загального потоку призначену тільки йому частину інформації. Фактично, ми маємо справу з розподіленим демультиплексором.


Зворотній потік

Усі абонентські вузли ONT ведуть передачу в зворотньому потоці на одній і тій же довжині хвилі, використовуючи концепцію множинного доступу з тимчасовим розділенням TDMA (time division multiple access). Щоб унеможливити перетин сигналів від різних ONT, для кожного з них встановлюється свій індивідуальний розклад по передачі даних з урахуванням поправки на затримку, пов'язану з видаленням цього ONT від OLT. Цю задачу вирішує протокол TDMA MAC.

Топології мереж доступу

Існують чотири основні топології побудови оптичних мереж доступу :

  • "кільце"
  • "точка-точка"
  • "дерево з активними вузлами"
  • "дерево з пасивними вузлами"

Переваги і недоліки

Переваги архітектури PON :

  • відсутність проміжних активних вузлів
  • економія оптичних приймачів в центральному вузлі
  • економія волокон
  • легкість підключення нових абонентів і зручність обслуговування (підключення, відключення або вихід з ладу одного або декількох абонентських вузлів ніяк не позначається на роботі інших).

Деревовидна топологія P2MP дозволяє оптимізувати розміщення оптичних розгалужувачів виходячи з реального розташування абонентів, витрат на прокладення ОК і експлуатацію кабельної мережі.

До недоліку можна віднести збільшену складність технології PON і відсутність резервування в простій топології дерева.

Виробники

Посилання