Відмінності між версіями «PON — технологія пасивних оптичних мереж.»
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Перші кроки в технології PON були зроблені в 1995 році, коли впливова група з 7 компаній (British Telecom, France Telecom, Deutsche Telecom, NTT, KPN, Telefoniсa і Telecom Italia) створила консорціум для втілення в життя ідеї множинного доступу по одному волокну. Ця організація, підтримувана ITU - T, дістала назву FSAN (англ. full service access network). Багато нових членів, як операторів, так і виробників устаткування, увійшло до неї у кінці 1990-х років. Метою FSAN була розробка загальних рекомендацій і вимог до устаткування PON для того, щоб виробники устаткування і оператори могли співіснувати разом на конкурентному ринку систем доступу PON. На сьогодні FSAN налічує 40 операторів і виробників і працює в тісній співпраці з такими організаціями по стандартизації як ITU - T, ETSI і ATM форум. | Перші кроки в технології PON були зроблені в 1995 році, коли впливова група з 7 компаній (British Telecom, France Telecom, Deutsche Telecom, NTT, KPN, Telefoniсa і Telecom Italia) створила консорціум для втілення в життя ідеї множинного доступу по одному волокну. Ця організація, підтримувана ITU - T, дістала назву FSAN (англ. full service access network). Багато нових членів, як операторів, так і виробників устаткування, увійшло до неї у кінці 1990-х років. Метою FSAN була розробка загальних рекомендацій і вимог до устаткування PON для того, щоб виробники устаткування і оператори могли співіснувати разом на конкурентному ринку систем доступу PON. На сьогодні FSAN налічує 40 операторів і виробників і працює в тісній співпраці з такими організаціями по стандартизації як ITU - T, ETSI і ATM форум. | ||
+ | |||
==Стандарти== | ==Стандарти== | ||
+ | |||
+ | |||
* ITU-T G.983 | * ITU-T G.983 | ||
o APON (ATM Passive Optical Network). | o APON (ATM Passive Optical Network). | ||
Рядок 19: | Рядок 22: | ||
* IEEE 802.3av | * IEEE 802.3av | ||
o 10GEPON (10 Gigabit Ethernet PON) | o 10GEPON (10 Gigabit Ethernet PON) | ||
+ | |||
+ | ==Принцип дії PON== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Основна ідея архітектури PON - використання усього одного приймально-передавального модуля в OLT (англ. optical line terminal) для передачі інформації безлічі абонентських облаштувань ONT (optical network terminal в термінології ITU - T), також званих ONU (optical network unit в термінології IEEE) і прийому інформації від них. | ||
+ | |||
+ | Число абонентських вузлів, підключених до одного приймально-передавального модуля OLT, може бути настільки великим, наскільки дозволяє бюджет потужності і максимальна швидкість приймально-передавальної апаратури. Для передачі потоку інформації від OLT до ONT - прямого потоку, як правило, використовується довжина хвилі 1490 нм. Навпаки, потоки даних від різних абонентських вузлів в центральний вузол, що спільно утворюють зворотний потік, передаються на довжині хвилі 1310 нм. Для передачі сигналу телебачення використовується довжина хвилі 1550 нм. У OLT і ONT вбудовані мультиплексори WDM, що розділяють вихідні і вхідні потоки. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Прямий потік== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Прямий потік на рівні оптичних сигналів, є широкомовним. Кожен абонентський вузл ONT, читаючи адресні поля, виділяє з цього загального потоку призначену тільки йому частину інформації. Фактично, ми маємо справу з розподіленим демультиплексором. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Зворотній потік== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Усі абонентські вузли ONT ведуть передачу в зворотньому потоці на одній і тій же довжині хвилі, використовуючи концепцію множинного доступу з тимчасовим розділенням TDMA (time division multiple access). Щоб унеможливити перетин сигналів від різних ONT, для кожного з них встановлюється свій індивідуальний розклад по передачі даних з урахуванням поправки на затримку, пов'язану з видаленням цього ONT від OLT. Цю задачу вирішує протокол TDMA MAC. | ||
+ | |||
+ | ==Топології мереж доступу== | ||
+ | |||
+ | Існують чотири основні топології побудови оптичних мереж доступу : | ||
+ | |||
+ | * "кільце" | ||
+ | * "точка-точка" | ||
+ | * "дерево з активними вузлами" | ||
+ | * "дерево з пасивними вузлами" | ||
+ | |||
+ | ==Переваги і недоліки== | ||
+ | |||
+ | Переваги архітектури PON : | ||
+ | |||
+ | * відсутність проміжних активних вузлів | ||
+ | * економія оптичних приймачів в центральному вузлі | ||
+ | * економія волокон | ||
+ | * легкість підключення нових абонентів і зручність обслуговування (підключення, відключення або вихід з ладу одного або декількох абонентських вузлів ніяк не позначається на роботі інших). | ||
+ | |||
+ | Деревовидна топологія P2MP дозволяє оптимізувати розміщення оптичних розгалужувачів виходячи з реального розташування абонентів, витрат на прокладення ОК і експлуатацію кабельної мережі. | ||
+ | |||
+ | До недоліку можна віднести збільшену складність технології PON і відсутність резервування в простій топології дерева. | ||
+ | |||
+ | ==Виробники== | ||
+ | |||
+ | <!-- сортировка по алфавиту --> | ||
+ | {{col-begin}} | ||
+ | {{col-2}} | ||
+ | * [[3M]] | ||
+ | * [[ADVA AG Optical Networking]] | ||
+ | * [[Alcatel-Lucent]] | ||
+ | * [[Cisco]] | ||
+ | * [[Corecess]] | ||
+ | * [[Corning Cable Systems]] | ||
+ | * [[D-Link]] | ||
+ | * [[ECI Telecom]] | ||
+ | * [[Ericsson]] | ||
+ | * [[FiberHome]] | ||
+ | * [[Fujikura]] | ||
+ | {{col-2}} | ||
+ | * [[Huawei]] | ||
+ | * [[NEC]] | ||
+ | * [[Planet]] | ||
+ | * [[QTECH]] | ||
+ | * [[Raisecom]] | ||
+ | * [[Teknovus]] | ||
+ | * [[Alphion]] | ||
+ | * [[Zhone Technologies]] | ||
+ | * [[ZTE Corporation]] | ||
+ | * [[ZyXEL]] | ||
+ | * [[Элтекс]] | ||
+ | * [[Teledata-Networks]] | ||
+ | * [[IMAQLIQ]] | ||
+ | {{col-end}} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Посилання== | ||
+ | |||
+ | * [http://www.fsanweb.org/ Официальный сайт FSAN] {{ref-en}} | ||
+ | * [http://book.itep.ru/4/41/pon.htm Пассивные оптические сети (PON/EPON/GEPON)], статья, Семенов Ю. А. (ГНЦ ИТЭФ) |
Версія за 19:31, 29 грудня 2011
Комп'ютерні мережі PON(абр. від англ. Passive optical network, пасивна оптична мережа) - технологія пасивних оптичних мереж.
Розподільна мережа доступу PON заснована на деревовидній волоконно-кабельній архітектурі з пасивними оптичними розгалужувачами на вузлах, представляє економічний спосіб забезпечити широкосмугову передачу інформації. При цьому архітектура PON має необхідну ефективність нарощування вузлів мережі і пропускної спроможності, залежно від справжніх і майбутніх потреб абонентів.
Зміст
Історія
Перші кроки в технології PON були зроблені в 1995 році, коли впливова група з 7 компаній (British Telecom, France Telecom, Deutsche Telecom, NTT, KPN, Telefoniсa і Telecom Italia) створила консорціум для втілення в життя ідеї множинного доступу по одному волокну. Ця організація, підтримувана ITU - T, дістала назву FSAN (англ. full service access network). Багато нових членів, як операторів, так і виробників устаткування, увійшло до неї у кінці 1990-х років. Метою FSAN була розробка загальних рекомендацій і вимог до устаткування PON для того, щоб виробники устаткування і оператори могли співіснувати разом на конкурентному ринку систем доступу PON. На сьогодні FSAN налічує 40 операторів і виробників і працює в тісній співпраці з такими організаціями по стандартизації як ITU - T, ETSI і ATM форум.
Стандарти
* ITU-T G.983 o APON (ATM Passive Optical Network). o BPON (Broadband PON) * ITU-T G.984 o GPON (Gigabit PON)[1] * IEEE 802.3ah o EPON или GEPON (Ethernet PON) * IEEE 802.3av o 10GEPON (10 Gigabit Ethernet PON)
Принцип дії PON
Основна ідея архітектури PON - використання усього одного приймально-передавального модуля в OLT (англ. optical line terminal) для передачі інформації безлічі абонентських облаштувань ONT (optical network terminal в термінології ITU - T), також званих ONU (optical network unit в термінології IEEE) і прийому інформації від них.
Число абонентських вузлів, підключених до одного приймально-передавального модуля OLT, може бути настільки великим, наскільки дозволяє бюджет потужності і максимальна швидкість приймально-передавальної апаратури. Для передачі потоку інформації від OLT до ONT - прямого потоку, як правило, використовується довжина хвилі 1490 нм. Навпаки, потоки даних від різних абонентських вузлів в центральний вузол, що спільно утворюють зворотний потік, передаються на довжині хвилі 1310 нм. Для передачі сигналу телебачення використовується довжина хвилі 1550 нм. У OLT і ONT вбудовані мультиплексори WDM, що розділяють вихідні і вхідні потоки.
Прямий потік
Прямий потік на рівні оптичних сигналів, є широкомовним. Кожен абонентський вузл ONT, читаючи адресні поля, виділяє з цього загального потоку призначену тільки йому частину інформації. Фактично, ми маємо справу з розподіленим демультиплексором.
Зворотній потік
Усі абонентські вузли ONT ведуть передачу в зворотньому потоці на одній і тій же довжині хвилі, використовуючи концепцію множинного доступу з тимчасовим розділенням TDMA (time division multiple access). Щоб унеможливити перетин сигналів від різних ONT, для кожного з них встановлюється свій індивідуальний розклад по передачі даних з урахуванням поправки на затримку, пов'язану з видаленням цього ONT від OLT. Цю задачу вирішує протокол TDMA MAC.
Топології мереж доступу
Існують чотири основні топології побудови оптичних мереж доступу :
- "кільце"
- "точка-точка"
- "дерево з активними вузлами"
- "дерево з пасивними вузлами"
Переваги і недоліки
Переваги архітектури PON :
- відсутність проміжних активних вузлів
- економія оптичних приймачів в центральному вузлі
- економія волокон
- легкість підключення нових абонентів і зручність обслуговування (підключення, відключення або вихід з ладу одного або декількох абонентських вузлів ніяк не позначається на роботі інших).
Деревовидна топологія P2MP дозволяє оптимізувати розміщення оптичних розгалужувачів виходячи з реального розташування абонентів, витрат на прокладення ОК і експлуатацію кабельної мережі.
До недоліку можна віднести збільшену складність технології PON і відсутність резервування в простій топології дерева.
Виробники
- 3M
- ADVA AG Optical Networking
- Alcatel-Lucent
- Cisco
- Corecess
- Corning Cable Systems
- D-Link
- ECI Telecom
- Ericsson
- FiberHome
- Fujikura
- Huawei
- NEC
- Planet
- QTECH
- Raisecom
- Teknovus
- Alphion
- Zhone Technologies
- ZTE Corporation
- ZyXEL
- Элтекс
- Teledata-Networks
- IMAQLIQ
Посилання
- Официальный сайт FSAN Шаблон:Ref-en
- Пассивные оптические сети (PON/EPON/GEPON), статья, Семенов Ю. А. (ГНЦ ИТЭФ)