Відмінності між версіями «1967 рік. Винайдення дискети»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:px-Floppy_disk_internal_diagram.svg.png|200px|thumb|right|Пристрій дискети 3 ½ «: 1 — заглушка» захист від запису "; 2 — основа диска з отворами для приводить механізму; 3 — захисна шторка відкритої області корпусу; 4 — пластиковий корпус дискети ; 5 — протипиловий серветка; 6 — магнітний диск; 7 — область запису.]] | [[Файл:px-Floppy_disk_internal_diagram.svg.png|200px|thumb|right|Пристрій дискети 3 ½ «: 1 — заглушка» захист від запису "; 2 — основа диска з отворами для приводить механізму; 3 — захисна шторка відкритої області корпусу; 4 — пластиковий корпус дискети ; 5 — протипиловий серветка; 6 — магнітний диск; 7 — область запису.]] | ||
Дискета (floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що представляє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½" має більш жорсткий футляр, ніж диск діаметром 5¼") гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром. | Дискета (floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що представляє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½" має більш жорсткий футляр, ніж диск діаметром 5¼") гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром. | ||
| − | + | У радянських розробках існував термін «гнучкий магнітний диск» і відповідна абревіатура - ГМД. Пристрій для роботи з ГМД відповідно називаєтьсяНГМД(дисковод гнучких дисків, флопі-дисковод) — «накопичувач на гнучких магнітних дисках»), а контролер пристрою — КНГМД. | |
| − | + | Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання. Дискети були масово поширені з 1970-х і до кінця 1990-х років, поступившись більш ємним CD і зручним флеш-накопичувачам. | |
| − | + | ||
| − | + | Проміжним варіантом між ними й традиційним дискетами є більш сучасні НГМД та жорсткі диски, що використовують картриджі — Iomega Zip, Iomega Jaz; а також магнітооптичні носії (МО) LS-120 та інші, в яких комбінувався лазер (який використовується для розігріву ділянки поверхні диска) і магнітна голівка (для запису і зчитування інформації з поверхні диска). Такі змінні носії також називають дискетами. Випускалися 3 ½ «односторонні носії ємністю від 128 Мб до 1,3 Гб і 5» двосторонні ємністю від 600 Мб до 5,2 Гб. | |
| − | + | ||
| − | + | Переваги МО-дисководів і носіїв: | |
| − | + | ||
| − | + | МО-диски допускають до 10 млн циклів стирання-запису, | |
| − | + | Швидкість обертання становить 3 000-3 600 об/хв, що забезпечує багато більшу швидкість передачі даних, швидкість запису практично дорівнює швидкості читання і досягає декількох мегабайт на секунду, | |
| + | МО-носій повністю розміщений всередині захисного пластикового корпусу, що забезпечує його краще збереження, | ||
| + | Існують багато інтерфейсів для підключення до всіх масово поширених шин — IDE, LPT, USB, SCSI. | ||
Версія за 20:14, 28 грудня 2011
Дискета (floppy disk) — портативний носій інформації, який використовується для багаторазового запису та зберігання даних, що представляє собою поміщений в захисний пластиковий корпус (диск діаметром 3½" має більш жорсткий футляр, ніж диск діаметром 5¼") гнучкий магнітний диск, покритий феромагнітним шаром. У радянських розробках існував термін «гнучкий магнітний диск» і відповідна абревіатура - ГМД. Пристрій для роботи з ГМД відповідно називаєтьсяНГМД(дисковод гнучких дисків, флопі-дисковод) — «накопичувач на гнучких магнітних дисках»), а контролер пристрою — КНГМД.
Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання. Дискети були масово поширені з 1970-х і до кінця 1990-х років, поступившись більш ємним CD і зручним флеш-накопичувачам.
Проміжним варіантом між ними й традиційним дискетами є більш сучасні НГМД та жорсткі диски, що використовують картриджі — Iomega Zip, Iomega Jaz; а також магнітооптичні носії (МО) LS-120 та інші, в яких комбінувався лазер (який використовується для розігріву ділянки поверхні диска) і магнітна голівка (для запису і зчитування інформації з поверхні диска). Такі змінні носії також називають дискетами. Випускалися 3 ½ «односторонні носії ємністю від 128 Мб до 1,3 Гб і 5» двосторонні ємністю від 600 Мб до 5,2 Гб.
Переваги МО-дисководів і носіїв:
МО-диски допускають до 10 млн циклів стирання-запису, Швидкість обертання становить 3 000-3 600 об/хв, що забезпечує багато більшу швидкість передачі даних, швидкість запису практично дорівнює швидкості читання і досягає декількох мегабайт на секунду, МО-носій повністю розміщений всередині захисного пластикового корпусу, що забезпечує його краще збереження, Існують багато інтерфейсів для підключення до всіх масово поширених шин — IDE, LPT, USB, SCSI.
