Відмінності між версіями «Історія телебачення»

Версія за 18:02, 26 грудня 2011

Перші передачі телевізійного сигналу здійснено у 1925 в Англії й США, згодом у Німеччині й СРСР (1931). В Україні працювали короткометрові механічні телепересилачі в Одесі, Києві й Харкові, з 1932 телефільми, з 1934 зі звуковим супроводом.

Перше регулярне телебачення з'явилося в Німеччині 1935 року.

Перші телевізійні передачі з використанням електронної системи з високою чіткістю зображення розпочато 1951 у Харкові (у Москві з 1946) групою радіоаматорів під керівництвом В. Вовчанка. З кінця 1951 почав діяти телецентр у Києві. З лютого 1960 почався регулярний обмін телепрограмами між Москвою і Києвом, а з 1961 між Києвом й іншими містами СРСР. З 1967 телецентри УРСР тільки приймали кольорові передачі, а з 1969 Київський, а з 1976 також і Львівський телецентри пересилають кольорові програми. З 1978 всі передачі центральної програми з Москви кольорові.

За радянських часів професійне свято працівників телебачення та радіомовлення відзначалося 7 травня. Цю дату було встановлено 1945 року, під час святкування 50-річчя винайдення Олександром Поповим радіо. І вже після здобуття незалежності в Україні продовжували дотримуватися старої традиції.

Але навесні 1994 року Віталій Артеменко, краєзнавець із Харкова, запропонував встановити нову дату святкування Дня працівників телебачення та радіомовлення — 16 листопада. Саме в цей день 1924 року в Харкові (тодішній столиці радянської України) вийшла в ефір перша передача українського радіо.

І вже 1994 року Укртелерадіокомпанія вирішила знову запропонувати керівництву держави встановити 16 листопада як профсвято для теле-, радіопрацівників. Швидко підготували проект наказу і відповідні мотивації, які базувалися на моїх висновках та дослідженнях. 11 листопада 1994 року, в переддень 70-річя початку радіомовлення в Україні, такий указ вийшов.

З того часу 16 листопада стало Днем працівників електронних мас-медіа України. Харків було містом, де активно будувалися радіостанції ще за часів царського режиму, особливо в період Першої світової війни. Туди перевели дуже потужну радіостанцію з Могильова. Тому саме у Харкові з’явилися спеціалісти, які на перших порах готували технічну базу. Але потім цю радіостанцію уряд радянської Росії фактично забрав із Харкова і перевів у одне із російських міст. Обладнання використали для створення у Москві потужної радіостанції імені Комінтерну. Тоді голова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК) Григорій Петровський та керівник українського уряду Влас Чубан звернулися до харківських працівників з пропозицією своїми силами збудувати радіостанцію. І не просту. А неодмінно потужну радіостанцію для міжнародних відносин, щоб її сигнал доходив до закордону. Побудувати нову радіостанцію, врешті решт, вдалося. Вона запрацювала 17 січня 1921 року, передаючи і приймаючи повідомлення. Це вже було щось більше, аніж технічний засіб. До речі, у той час писк «морзянки» вже перетворюється на голос.

В 1954 р. в тому ж Харкові було збудовано професійний телецентр. Тоді Харків був єдиним у Європі містом, де на двох різних каналах, за різними системами, велося двопрограмне телебачення.

З кінця 1951 почав діяти телецентр у Києві.

З лютого 1960 почався регулярний обмін телепрограмами між Москвою і Києвом, а з 1961 між Києвом й іншими містами СРСР.

20 січня 1965 рік - вперше в ефір вийшла загальнореспубліканська телепрограма України – "УТ”.

З 1967 телецентри УРСР тільки приймали кольорові пересилання, з 1969 Київський, а з 1976 також і Львівський телецентри пересилають кольорові програми.

1988 рік - створення першої недержавної телекомпанії "ТОНІС”, заснованої в Миколаєві.

13 жовтня 1990 року - в Харкові, вперше на теринах Радянського Союзу, розпочинає ефірне мовлення приватна телекомпанія "ТОНІС-Центр".

1991 рік - телеканал "Ютар+" розпочав мовлення в Києві.

1 липня 1991 рік - телеканал "Мегапол" розпочав мовлення в Києві. грудень 1991 рік - створення недержавної телекомпанії з іноземними інвестиціями "ICTV”.

15 січня 1992 рік - телеканал "Тет-А-Тет" розпочав мовлення в Києві. лютий 1992 рік - створення другої програми Українського телебачення "УТ-2”.

Вересень 1992 рік - створення третьої програми Українського телебачення "УТ-3”.

1993 рік - телеканал "Україна" розпочав мовлення в Донецьку.

лютий 1994 рік - телеканал "Гравіс-35" розпочав мовлення в Києві.

6 липня 1994 рік - телекомпанія "СТЕРХ" розпочала мовлення в Дніпропетровську.

вересень 1995 рік - телеканал "1+1" розпочав мовлення.

20 лютого 1995 рік - телеканал "11 канал"(ТРК "СТЕРХ") розпочав мовлення на 11-метровому частотному каналi в Дніпропетровську.

1995 рік - телеканал "Гравіс-7" розпочав мовлення в Києві.

20 жовтня 1996 рік - телеканал "Інтер" розпочав мовлення.

1997 рік - телеканал "УТ-1" змінив назву на "Перший Національний".

2 липня 1997 рік - телеканал "СТБ" розпочав мовлення.

26 лютого 1998 рік - телеканал "Новий канал" розпочав мовлення.

27 грудня 2001 рік- перший загальноукраїнський музичний телеканал "М1" розпочав мовлення. 1 лютого 2003 рік - перший інформаційний телеканал "5-й канал" розпочав мовлення.

26 квітня 2003 рік - телеканал "КРТ" розпочав мовлення в Донецьку.

1 листопада 2004 рік - телеканал "НТН" розпочинає мовлення. 3

0 травня 2005 рік - перший загальноукраїнський спортивний телеканал "Мегаспорт" розпочав мовлення.

1 липня 2006 рік - телеканал "Кіно" змінив телеканал "Гравіс-7".

1 грудня 2006 рік - телеканал "Сіті" змінив телеканал "Гравіс-35"

грудень 2006 рік - телеканал "К1" розпочав мовлення.

1 липня 2007 року - згідно з даними Нацради, зареєстровано понад 60 каналів супутникового мовлення.