Відмінності між версіями «Мови програмування»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:B1.jpg|right|250px|Зображення «Вавилонської вежі» з обкладинки книги Джін Семміт «Мови програмування» (1969 р.), яка містила огляд мов програмування того часу]] | [[Файл:B1.jpg|right|250px|Зображення «Вавилонської вежі» з обкладинки книги Джін Семміт «Мови програмування» (1969 р.), яка містила огляд мов програмування того часу]] | ||
| − | + | ||
Інколи розрізняють п'ять поколінь мов програмування, щоправда даний поділ є спірним: | Інколи розрізняють п'ять поколінь мов програмування, щоправда даний поділ є спірним: | ||
Версія за 09:58, 23 жовтня 2011
Інколи розрізняють п'ять поколінь мов програмування, щоправда даний поділ є спірним:
Перше покоління
Початок 1950-х років — мови перших комп'ютерів. Перша мова асемблера, створена за принципом «одна інструкція — один рядок».
Основна відмінна риса: орієнтування на конкретний комп’ютер.
Друге покоління
Кінець 1950-х — початок 1960-х р.р. Розроблено символьний асемблер, в якому з'явилося поняття змінної. Це перша повноцінна мова програмування.
Основна відмінна риса: орієнтування на абстрактний комп'ютер з такою ж системою команд.
Третє покоління
1960-ті р.р. — мови програмування високого рівня. Їхні характеристики:
- відносна простота;
- незалежність від конкретного комп'ютера;
- можливість використання потужних синтаксичних конструкцій.
Простота мов дає змогу писати невеликі програми і людям, які не є професійними програмістами.
Основна відмінна риса мови третього покоління: орієнтування на алгоритм (алгоритмічні мови).
Приклади: Сі, Паскаль, Джава, Бейсік, та багато інших.
Всього у світі існує близько 200 популярних мов програмування третього рівня.
