Відмінності між версіями «1. Сигналізація і пошта.»

Версія за 10:03, 19 жовтня 2011

Важливо не тільки добути необхідну інформацію, зафіксувати її в пам'яті, але й своєчасно передати одержувачу, якщо він знаходиться в іншому місці. Це завдання виконують засоби зв'язку. До них відносяться сигналізація, пошта, телеграф, телефон, радіо, телебачення, пейджинговий зв'язок, космічний зв'язок. Найдавніші з них - це сигналізація і пошта.

На самому початку формування людства, ще до появи мови і мови найбільш ранніми засобами спілкування між людьми були міміка та жести. При цьому люди повинні були знаходитися на відстані прямої видимості один від одного. Один з них подавав сигнали за допомогою міміки і жестів, а інший їх приймав. Якщо приймає сигнали людина відвертався від жестикулюють або закривав очі, то сигнали переставали до нього доходити. За допомогою міміки і жестів можна висловити дуже багато чого. На цьому побудовано мистецтво пантоміми, виду сценічного мистецтва, в якому основні засоби створення художнього образу - пластика, жест, міміка.

І в наш час застосовується дактилолог - азбука для глухонімих. Це своєрідна форма мови, що відтворює слова пальцями рук. Вона використовується як замінник мовлення для спілкування чують з глухими, глухих між собою і як засіб навчання глухих, а також для сурдоперекладу в телепередачах .

Російська ручна абетка глухонімих

Дозволити фонетичне введення тексту В африканських країнах найдавнішим видом звукової сигналізації був бій барабанів - тамтамів. Окремі удари і їх поєднання позначали букви і цілі слова. Перші мандрівники з Європи дуже дивувалися, як жителі віддалених африканських селищ дізнавалися про їх наближення. Це за допомогою тамтамів вести передавалися від селища до селища як по естафеті. Навіть зараз, у вік телеграфу, телефону і радіо, жителі деяких африканських селищ користуються стародавнім "барабанним телеграфом".

У нашій країні використовувався набатний дзвін, який сповіщав про пожежу, нападі ворогів або іншої небезпеки. Набат (від араб. Наубат - барабанний бій) - це дзвін особливого ладу, що означає тривогу.

У православних храмах віруючих кличуть на молитви за допомогою дзвону. Для цього поряд з храмом розташовується дзвіниця або дзвіниця - вежа з відкритим ярусом для дзвонів. У мусульманських країнах поряд з мечеттю розташовано мінарет - висока башта з балконом. З нього службовець мечеті - муедзин - гучним голосом закликає мусульман до молитви.

Дніпропетровський кафедральний Свято-Троїцкий собор