Відмінності між версіями «Конспект уроку Інформаційні системи, операційні системи»
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
'''2.Пояснення нового матеріалу.''' | '''2.Пояснення нового матеріалу.''' | ||
− | Уявіть собі ідеальний комп’ютер, щоб ви | + | Уявіть собі ідеальний комп’ютер, щоб ви хотіли щоб входило до його складу? |
Отже ми приводимо до висновку, що персональний комп’ютер — універсальна технічна система і його конфігурацію (склад устаткування) можна гнучко змінювати в міру необхідності. Проте існує поняття базової конфігурації, яку вважають типовою. Хтось можливо знає якою є базова конфігурація? | Отже ми приводимо до висновку, що персональний комп’ютер — універсальна технічна система і його конфігурацію (склад устаткування) можна гнучко змінювати в міру необхідності. Проте існує поняття базової конфігурації, яку вважають типовою. Хтось можливо знає якою є базова конфігурація? |
Поточна версія на 08:21, 5 листопада 2008
Тема: Пристрої введення-виведення даних: клавіатура, маніпулятори, сканер, дисплей, принтер, модем, їх призначення та характеристики. Процесор. Пам'ять комп'ютера. Внутрішня пам'ять комп'ютера. Зовнішні запам'ятовуючі пристрої комп'ютера.
Обладнання: Навчальний клас персональних ЕОМ класу Pentium, операційна система Windows XP, оптикні диски, гнучкі диски, зйомні диски.
Тип уроку: лекція.
Хід уроку
1.Вступне слово.
Добрий день. Сьогодні ми звами будемо вести мову про те, які бувають пристрої введення, виведення інформації. На чому можна зберігати інформацію.
2.Пояснення нового матеріалу.
Уявіть собі ідеальний комп’ютер, щоб ви хотіли щоб входило до його складу?
Отже ми приводимо до висновку, що персональний комп’ютер — універсальна технічна система і його конфігурацію (склад устаткування) можна гнучко змінювати в міру необхідності. Проте існує поняття базової конфігурації, яку вважають типовою. Хтось можливо знає якою є базова конфігурація?
Базова конфігурація складається з таких пристроїв:
• системний блок;
• монітор;
• клавіатура;
• маніпулятор «мишка».
Я думаю, що багато кому відомо, що пристрої, які знаходяться всередині системного блоку, мають назву внутрішніх, а пристрої, що підключаються до нього зовні, мають назву зовнішніх.
«Мозком» персонального комп’ютера є мікропроцесор, або центральний процесор. Його також скорочено називають ЦП, або CPU (Central Processing Unit — центральний процесорний устрій). Процесор – головна електрона схема, що виконує всі арифметичні обчислення і логічну обробку інформації. Він, як правило, є найкоштовнішою мікросхемою комп’ютера.
Продуктивність комп’ютера значною мірою визначають тип і характеристики процесора: розрядність і тактова частота.
Розрядність процесора – це обсяг інформації (в бітах) який процесор обробляє за одну операцію.
Тактова частота процесора характеризує швидкість виконання елементарних операцій всередині процесора, вимірюється мегагерцах та гігагерцах.
Що стосується памті, то в ній зберігаються програми та інформація, що обробляється.
Основними характеристиками різноманітних типів і пристроїв пам'яті їхній обсяг і швидкодія.
Вся пам'ять ПК за особливостями організації і використання поділяється на внутрішню і зовнішню.
Внутрішня пам'ять - призначена для тимчасового зберігання даних і програм.
Процесор може безпосередньо звертатися тільки до тієї інформації, що зберігається у внутрішній пам'яті. При відключенні живлення інформація, що міститься у внутрішній пам'яті, стирається.
ОЗП — оперативний запам'ятовуючий пристрій, або, як ще говорять, оперативна пам'ять, є основним типом внутрішньої пам'яті комп'ютера. Продуктивність комп'ютера значною мірою визначається ємністю ОЗП і швидкістю доступу до її комірок. Оперативна пам'ять є тимчасовою: всі дані, що містяться у її комірках, зберігаються тільки упродовж того часу, поки комп'ютер включений. Сучасні комп'ютери мають ОП від 256 Мб до 1 Гб і більше.
Кеш-пам'ять — надшвидка пам'ять для прискорення доступу до оперативної пам'яті; використовується для зберігання копій дільниць оперативної пам'яті, що використовуються найчастіше.
ПЗП — постійний запам'ятовуючий пристрій — є особливим видом внутрішньої пам'яті, вміст якого не змінюється протягом експлуатації комп'ютера.
НПЗП — напівпостійний запам'ятовуючий пристрій — мікросхема пам'яті дуже невеликого обсягу, що використовується для зберігання поточної конфігурації системи, а також поточного часу і дати.
Зовнішня пам'ять
Які зовнішні носії ви знаєте, і з якими зустрічались раніше?
Для роботи з приладами зовнішньої пам'яті (дисковими носіями) використовуються дисководи, що забезпечують фізичний доступ до інформації, яка зберігається на диску, і контролери дисків, які управляють обміном даних між комп'ютером і дисковою пам'яттю.
Гнучкі маг нітні диски, або ГМД, дозволяють переносити інформацію з одного комп'ютера на інший, а також зберігати інформацію, що не використовується на комп'ютері постійно. Найбільш розповсюджені ГМД розміром 3,5 дюйма (89 мм). Стандартна ємність дискет — 1,44 Мб для дисків 3,5.
Жорсткі магнітні диски, або вінчестери, є основним типом носіїв для тривалого зберігання інформації. Для захисту від механічних пошкоджень і пилу диск вміщено в герметичний металевий корпус, що встановлюється всередині системного блока ПК. Існують і знімні жорсткі диски. Оптичні диски (компакт-диски) являють собою сучасний тип носіїв інформації, що відрізняються великою ємністю і винятковою надійністю. Як правило, інформація заноситься на диск на заводі за допомогою високоточного лазера і далі не може бути змінена, тому оптичні диски ще називають СD-RОМ Існують також і СD-R — оптичні диски, на які можна здійснювати одноразовий запис, а також СD-RW оптичні диски, на які можна здійснювати багаторазовий запис.
Зйомні диски (ZIP, JAS-диски та жорсткі диски) — носії, аналогічні стаціонарним за принципом дії, але змінні, що забезпечує переваги резервного копіювання інформації.
Пристрої введення
Які пристрої введення інформації ви знаєте?
Клавіатура — це основний пристрій ручного введення інформації — команд і даних.
Клавіатура комп’ютера дуже подібна до стандартної клавіатури звичайної друкарської машини. Використовується для уведення алфавітно-цифрових (знаків) даних, а також команд управління. Клавіші з усіма літерами алфавіту, цифрами від 0 до 9 та більшістю знаків пунктуації розміщені в тих самих місцях, котрі зручні для людини, яка друкує на машинці. Проте існує й цілий ряд особливостей у зв’язку з тим, що клавіатура персонального комп’ютера може налічувати понад 100 клавіш, об’єднаних у групи:
• алфавітно-цифрова група клавіш;
• функціональні (програмні) клавіші (позначені від F1 до F12);
• клавіші керування курсором;
• клавіші додаткової панелі (використовується в двох режимах: цифровому або режимі керування курсором); • службові клавіші (Print Screen, Scrooll Lock, Pause/Break тощо).
Зауважимо, що алфавітно-цифрова клавіатура, яка використовується в нашій країні, — «двомовна». Стандарт розміщення літер на англійських клавіатурах з нашою не збігається, але до такого розташування літер на клавіатурі можна швидко звикнути.
Функціональні клавіші можуть програмуватися на формування різноманітних ланцюжків символів. У деяких прикладних програмах ці клавіші можуть використовуватися особливим чином. Стандартні керуючі клавіші реалізують стандартні функції управління; частина з них може блокуватися чи перевизначатися в прикладних програмах; деякі слугують для перевірки підсумків виконання робочих команд.Стандартна клавіатура має від 101 до 104 клавіші,
Маніпулятори — це пристрої введення, що забезпечують природний спосіб спілкування користувача з комп'ютером.
Найбільш розповсюдженим маніпулятором є миша, але є й інші маніпулятори:
• трекбол (у вигляді перевернутої миші);
• джойстик (для ігор або тренажерів);
• графічний планшет (для малювання) та інші.
Сканери — це пристрої, які дозволяють вводити в комп'ютер зображення з паперу або іншої плоскої поверхні. Сканери відрізняються один від одного роздільною здатністю та кількістю сприйманих кольорів або відтінків сірого кольору. За допомогою системи оптичного розпізнавання символів комп'ютер може розпізнавати текст у введеній картинці, це дозволяє швидко вводити в комп'ютер надрукований (а інколи і рукописний) текст.
Ручний сканер зручно використовувати для сканування невеликих зображень, тому що ширина ручного сканера не перевищує 10 см. Для введення зображення сканер пере¬міщують рукою по поверхні, яку треба сканувати.
Планшетний сканер дозволяє вводити в комп'ютер зображення великого формату, не тільки окремі аркуші, але і сторінки книг і журналів.
Протяжний сканер дозволяє працювати тільки з окремими аркушами. При протягуванні аркуша через пристрій виконується його сканування.
Барабанні сканери призначені для введення зображень з фотоплівок. Проекційні сканери слугують для введення проекцій тривимірних об'єктів.
Цифрові фото - та відеокамери призначені для введення графічної та звукової інформації (фотознімків та відеофільмів).
Мікрофон — пристрій для введення звукової інформації
Виведення
А які пристрої для виведення інформації ви знаєте?
Головним засобом взаємодії користувача з будь-яким персональним комп’ютером є монітор.
Монітор — це пристрій візуального уявлення інформації. Він не єдиний пристрій виведення даних. Його основними характеристиками є: розмір екрана, роздільна здатність зображення, максимальний рівень захисту.
Розмір екрана вимірюється між протилежними кутами екрана кінескопа по діагоналі. Одиниця виміру — дюйми. Стандартні розміри: 15"; 17"; 19"; 20"; 21". На сьогодні універсальними є монітори розміром 15 та 17 дюймів.
Роздільна здатність — найважливіша харак¬теристика монітора — кількість точок на екрані по вертикалі і по горизонталі в зображенні, що пере¬дається. Чим вища роздільна здатність, тим кра¬ща якість графічного зображення.
Рівень захисту монітора визначається стандартом, якому відповідає монітор з точки зору вимог техніки безпеки. Більшість з параметрів зображення на екрані монітора можливо змінювати програмно.
Монітори можуть бути двох типів: монохроматичні (однокольорові) та поліхроматичні (багатокольорові).
Будь-ласка виконайте наступні дії, і проаналізуйте результат.
1. Клацніть правою кнопкою миші по робочому столу.
2. Оберіть пункт «свойства».
3. Натисніть на закладці «параметры»
4. Бігунок «расширение экрана» поставте в крайнє праве положення, інатисніть кнопку «применить»(зміни не зберігайте)
5. Тепер бігунок поставте в крайнє праве положення и знову натисніть «применить»(Зміни не зберігайте)
Отже таким чином ми можемо корегувати розширення екрану.
У процесі виведення інформації з ПК із фіксацією на паперовому носії використовують принтери.
'Принтер (друкарський пристрій) призначений для виведення інформації на папір.' Звичайно принтери можуть виводити не тільки текст, а й малюнки та графіку. Одні принтери дозволяють друкувати тільки в одному кольорі (чорному), інші можуть виводити і кольорове зображення.
Матричні принтери (або точечно-матричні) принтери раніше були найбільш розповсюдженими принтерами для персональних комп’ютерів. Зараз ці принтери не користуються попитом, тому що забезпечують значно гіршу якість друку (порівняно з лазерними та струменевими принтерами), створюють сильний шум під час роботи і малопридатні для кольорового друку.
Струменеві принтери. Струменеві принтери зараз є найрозповсюдженішими принтерами. У струменевих принтерах зображення формується мікрокраплями спеціального чорнила, що виприскується на папір через сопла друкарської головки. Як і в матричних принтерах, друкарська головка струменевого принтера рухається горизонтально, а по закінченні друкування кожної горизонтальної смуги зображення папір просувається вертикально.
Лазерні принтери. Лазерні принтери забезпечують (і отримують) найвищу якість чорно-білого та кольорового друкування. У лазерних принтерах використовується метод ксерографії: зображення переноситься на папір зі спеціального барабана, до якого електрично притягуються частинки фарби (тонера). Різниця між лазерним принтером і звичайним копіювальним апаратом полягає в тому, що друкуючий барабан електризується за допомогою лазера за командами з комп’ютера. Лазерні принтери мають найвищу швидкість друкування серед усіх інших типів принтерів.
Щє раз коротктко повторюємо матеріал. Що таке процесор? Які є зовнішні і внутрішні накопиччувачі інформації, пристрої введення і виведення.
3. Домашнє завдання. підготуватися до теоретичної самостійної роботи.