Відмінності між версіями «Уроки інформатики у різних країнах світу»

Версія за 08:53, 10 квітня 2023

Найбільше даних як завжди — на рівні Європи та США. Тому й висновків щодо них більше. Урок інформатики - це загальне визначення, яке використовуємо із застереженням. Тому що назви предмета дуже варіюються залежно від країни та несуть різне смислове навантаження. Зона експертизи лежить у сфері навчання дітей молодшого шкільного віку (3-7 класи), тому більше висновків робиться у цій зоні.

Тепер, давайте перейдемо власне до самих висновків:

• Computer Science – це не урок з використання Microsoft Word/Excel/Paint. Це вивчення принципів алгоритміки, комп'ютерної думки і таких основ, які не змінюються. Майже всі країни, де Computer Science впроваджено на рівні початкової школи (це, наприклад, Естонія, Франція, Ізраїль, Іспанія, Словаччина, Великобританія, Фінляндія, Польща, Португалія, частково США, Індія, Китай, Австралія) зробили одне просте відкриття - навчання софту - це зрушення парадигми, що відбулося під час популяризації Microsoft Office і вилилося в те, що викладачеві інформатики перестало потрібним бути професіоналом в IT, достатньо було бути професійним користувачем. Але софт має особливість старіти, а будучи "користувачем" - важко швидко перевчитися на "творця".

Що зробили на основі цього висновку: програма Computer Science у школах Великобританії (взяті як конкретний приклад) складається з набору блоків — алгоритми, програмування та розробка, дані та їх відображення, hardware та процесинг, комунікації та мережі, інформаційні технології.

• Комп'ютерна наука — це той самий предмет як фізика і хімія і має вивчатися дітьми початку школи і до закінчення. Загалом, є така особлива риса у низці країн — у них справді відбулася радикальна зміна ставлення до предмета. Погодьтеся, інформатика в СНД – це здебільшого – одне заняття на тиждень, а рівень предмета та його статус – бовтається десь разом із фізкультурою, уроком праці/технології, музики та танців.

Що зробили на основі цього висновку: тут універсальної відповіді немає. Десь держава змінювала вимоги до викладачів предмета. Наприклад, в Ізраїлі всіх викладачів перекваліфікували, почали вимагати того, щоб викладач був не просто хорошим користувачем офісних програм, але і дійсно знав Computer Science. Десь збільшували кількість годинників.

• Якщо почати вивчати Computer Science у початковій школі, можна значно знизити рівень гендерної нерівності в IT. Це з тим, коли справа доходить до програмування у середній школі — в дітей віком вже формується уявлення у тому, що “для дівчаток”, що “для хлопчиків”. І зазвичай інформатика потрапляє до категорії “для хлопчиків”. У той же час, якщо почати давати предмет у 3-4 класах, то цієї проблеми можна уникнути (ну або значно знизити), оскільки діти, які раніше познайомилися з програмуванням, легше приймають його надалі і менше стереотипують.

Що зробили на основі цього висновку: врахували під час розробки програми. Найчастіше набір вправ є гендерно-нейтральним. Не схожий він на Lego, які окремо блакитні – хлопчиківські та окремо рожеві та з поні – для дівчаток.

• Computer Science - не обов'язково означає "сидячи за комп'ютером". Найчастіше ми не уявляємо it-шника інакше, як за комп'ютером.А ще й бажано у окулярах. І, у поганому розкладі, ще й згорбившись. Але навчання computational thinking — це насамперед навчання за принципами мислення і лише у другу чергу — за комп'ютером. Найбільше напрацювань у цьому напрямі, як не дивно, у Австралії з Новою Зеландією — саме вони займалися розробкою такого напряму, як CS unplugged — вправ на розвиток навичок з предмета, які виконуються без комп'ютера. Тут є й інша глибока думка – найчастіше технології відволікають. Тому, наприклад, презентації радять готувати спочатку на листочку/у голові, підсумовуючи основні думки та їх порядок, а лише потім використовувати power point і що б там не було ще. Так і з вивченням Computer Science спочатку варто зрозуміти принципи, а потім вже відволікатися на технологію.

Що зробили на основі цього висновку: завдання для початкової школи та частина завдань для середньої – це завдання на розуміння, які виконуються без комп'ютера. У деяких випадках такий підхід ще й додатково дозволяє оптимізувати ситуацію із нестачею обладнання у класах.