Відмінності між версіями «Правила набору тексту (Лукашова С. О.)»

Версія за 16:01, 14 вересня 2021

Правила набору тексту: 1. Між словами ставиться лише один пробіл.

2.Розділовий знак не відривають від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти "пробіл").

3.Після кожного розділового знаку ставити "пробіл".

4.Після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст.

5.Закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом.

6.До і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь).

7.До і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).

8.Слова не ділять на склади і не переносять.

9.Не ставити пропуски між літерами, щоб зробити слово більш розтягнутим.

10.Не робити абзаци та відступи тексту пропусками.

11.Не нумерувати списки вручну.

12.Не можна переносити та скорочувати слова в заголовку.

13.Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.

Правила набору тексту для форматів А4 та А5

Презентація

Конспект з правил набору у вигляді презентації: Презентація

Тлумачення термінів:

• Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.
• Аутентичний текст — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.
• Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.
• Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.
• Паралельний текст — це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову.
• Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.
• Типологія текстів — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.
• Лінгвістика тексту — галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се­мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство­рення, сприймання й інтерпретації тексту.
• Текстологія — історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.
• Lorem ipsum — класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки (у сленгу дизайнерів такий текст називається «рибою»).