Відмінності між версіями «Інформатика у Казахстані»
7694017 (обговорення • внесок) |
7694017 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''''<font face='Comic Sans MS' color='black' size=6><center>Особливості навчання інформатики в школах Республіки Казахстан</center></font>''''' | '''''<font face='Comic Sans MS' color='black' size=6><center>Особливості навчання інформатики в школах Республіки Казахстан</center></font>''''' | ||
+ | |||
За роки становлення і вдосконалення шкільний курс інформатики зазнав значних змін. Проаналізувавши періоди його становлення, сьогодні можна виділити чітко окреслені етапи, на кожному із яких робився акцент на значенні даної дисципліни для навчання, розвитку і виховання учнів, її цілей і відношень до процесів фундаменталізації освіти, в розвитку методичних систем навчання інформатики. | За роки становлення і вдосконалення шкільний курс інформатики зазнав значних змін. Проаналізувавши періоди його становлення, сьогодні можна виділити чітко окреслені етапи, на кожному із яких робився акцент на значенні даної дисципліни для навчання, розвитку і виховання учнів, її цілей і відношень до процесів фундаменталізації освіти, в розвитку методичних систем навчання інформатики. |
Версія за 14:33, 28 лютого 2021
За роки становлення і вдосконалення шкільний курс інформатики зазнав значних змін. Проаналізувавши періоди його становлення, сьогодні можна виділити чітко окреслені етапи, на кожному із яких робився акцент на значенні даної дисципліни для навчання, розвитку і виховання учнів, її цілей і відношень до процесів фундаменталізації освіти, в розвитку методичних систем навчання інформатики.
Ретроспективне вивчення стану шкільного курсу інформатики, перспектив його розвитку дозволили: по-перше, більш повно представити, що в курсі інформатики особливу роль відіграють інформаційні процеси і інформаційна діяльність людини, по-друге, розкрити його методологічне і загальнокультурне значення, по-третє, переосмислити загальнокультурну значимість інформаційних технологій, і по-четверте, звернути увагу на загальнонавчальні і загальноінтелектуальні уміння і навички, які формуються у школярів.
Слід звернути увагу на те, що в Казахстані достовірність поставлених цілей і задач навчання предмету «Інформатика» в державних стандартах середньої освіти 1998 і 2002 рр. більш-менш відповідала стану освітнього процесу тих часів і деякі його основні положення були запозичені з існуючих стандартів.
На сучасному етапі розвитку методичної системи навчання інформатики в РК прийшло розуміння того, що на ряду з посиленням загальноосвітньої значимості, вона також повинна характеризуватись фундаменталізацією шкільної інформатики.. В зв’язку з цим в майбутньому необхідно вести пошукову роботу по виділенню фундаментальних основ шкільної інформатики, адаптації змісту навчального матеріалу до віку учнів і нормативам навчального часу, визначенню стрижнів побудови курсу, реалізації внутріпредметних і міжпредметних зв’язків.
В процесі вивчення державних стандартів середньої освіти 1998 і 2002 рр. виявлено, що співмірність об’єму змісту освіти в цілому відповідає психофізіологічним особливостям учнів. Об’єм навчального навантаження розподілений наступним чином:
- На основному ступені (7,8,9 класи) по 1 годині на тиждень, по 34 години на навчальний рік, всього 102 години;
- На старшому ступені в залежності від напряму навчання: загально-гуманітарний напрям – 1 година на тиждень, 34 години на навчальний рік, всього 68 годин, природничо-математичний напрям – 1 година на тиждень, 34 години на навчальний рік, всього 68 годин.
Хоча, на наш погляд, на старшому ступені об’єм навчального навантаження можна було б збільшити за рахунок шкільного компонента, що не суперечило б нормам загальноосвітньої програми.