Відмінності між версіями «Проект з ІКТ та ІФК: "Порівняльна характеристика палестри та сучасних залів для боротьби." - ФК19Б-2 ФФВ»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
==Автор проекту==
 
==Автор проекту==
ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки
+
'''''<font color='red' size=6>Тимофієнко Аліна Андріївна</font>'''''
  
 
== Матеріали проекту ==
 
== Матеріали проекту ==
===Інтернет ресурси проекту===
+
Характеристика палестри
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці).
+
Палестри мали відкриті майданчики, бігові доріжки, гімнастичні зали, басейни.
Посилання на створену колекцію закладок
+
Палестри, у яких навчали бігу були більшими, а у яких навчали лише боротьбі — меншими.
 +
Поряд з кімнатами, де відбувалася боротьба, були невеликі криті кімнати для відпочинку, жертвоприношень, натирання тіла олією(крім цього, в палестрах була спеціальна посада алеіпта, який відповідав за змазування борців олією).
 +
Були приміщення для посипання спортсмена піском та обмивань; підлога в палестрах була земляна, гладка і рівна.
 +
Тренувальним інвентарем був корікос, зроблений з овечої шкури, що вивернула руном всередину, і наповнений фініковими кісточками.
 +
Підвішувався він на висоті голови і служив бійцям для вправ в ударах.
 +
Досить поширеними вправами було риття землі і мотиження. При Солоні школи гімнастики повинні були відкриватися не раніше сходу сонця і закриватися не пізніше заходу.
 +
Дорослим було заборонено відвідувати палестри, хоча згодом цієї заборони не відчувалося.
 +
Виховання в афінських школах мало індивідуальний характер. Афіни прагнули до поєднання розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку. Метою виховав була гармонійно розвинена особистість.
  
 +
До семи років хлопчики і дівчатка виховувались сім'ї. Відтак хлопчики навчалися в школах, а дівчатка здобували домашнє, сімейне виховання під наглядом матерів або інших жінок. Виховання дівчат було досить обмеженим і замкнутим, вони навіть перебували здебільшого І в окремих частинах житлових приміщень (гінекеях).
 +
 +
Школи були платними, а тому не для всіх доступні. Навчання дітей із заможних родин полягало у поєднанні розумового, фізичного, морального і естетичного виховання; трудового виховання дітей не існувало, оскільки фізична праця вважалась обов'язковою тільки для рабів.
 +
 +
Хлопчики 7-14 років навчалися у приватних школах граматистів і кіфаристів. Заняття проводили вчителі, яких називали дидаскалами (від гр. «дидаско» — навчаю). Учнів до школи та додому супроводжували раби — педагоги. У школах граматистів навчали писати, читати та лічити; писали на воскових дощечках паличкою (стилем), лічили на пальцях, камінцях і рахівницях. У школах кіфаристів (музики) учнів, крім елементарної грамоти, вчили співати, грати на музичних інструментах, декламувати уривки з «Одіссеї», «Еллади» та інших художніх творів.
 +
 +
У школі палестрі (школі боротьби) під керівництвом учителів-педотрибів підлітки та юнаки 14—15 років навчалися п'ятиборства (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа), а також плавання.
 +
 +
Юнаки 17—18 років з родин найзаможніших аристократів виховувались у гімназіях (гімназіях), в яких вони вивчали філософію, політику, літературу та займалися гімнастикою. Юнаки 18—20 років готувалися до військової служби (вивчали зброю, морську справу, фортифікацію, військові статути, закони держави).
 +
Характеристика сучасних залів для боротьби
 +
Зали, обладнані для кількох видів спорту називаються універсальними, а для одного або споріднених видів спорту — спеціалізованими.
 +
Наявні басейни. Басейни бувають закриті, відкриті, комбіновані і поділяються на дитячі, для масового купання і навчально-спортивні.
 +
Значення лазні в оздоровчих заходах величезне. Лазня складається з двох кімнат: душевої і парилки.
 +
Великою популярністю нині користуються такі види оздоровчого спорту як фітнес, аеробіка, гімнастика, атлетика. Для занять відводяться невеликі, добре опалювальні приміщення з інтенсивним природнім і штучним освітленням.
 +
Стадіон представляє собою комплекс споруд, до складу яких входять нормальне спортивне ядро або спортивна арена з місцями для глядачів, поля і майданчики для спортивних ігор, а також інші відкриті спортивні споруди під накриттям для різних видів спорту з підсобними територіями і приміщеннями.
 +
Трибуни великої спортивної арени можуть вмістити до 150 тис. глядачів, трибуни ігрової арени і басейну — 15-20 тис.
 +
Комплекс може охоплювати і арени під накриттям — легкоатлетичний манеж, велотрек, корти і т. д. з трибунами на 10-20 тис. глядачів.
 +
Обладнання До стелі залу кріпиться моноблок, замкнутий у вигляді овалу, на якому підвішені шести, канати, драбини. При необхідності шести роздвигаються уздовж монорельса, кріпиться до полу та швидко перетворюються у перекладини. Висота перекладин регулюється в залежності від росту людини, монтаж та демонтаж здійснюється за декілька хвилин. Канати, драбини, кільця приводяться у робочий стан також легко та швидко.
 +
В залі кожний снаряд та спортивний інвентар повинні мати свої визначені місця на період занять та на час, коли вони не використовуються.
 +
Відділення гідропроцедур включає різні души та ванни. Приміщення для водних процедур повинні бути оснащені спеціальною системою вентиляції та каналізації.
 +
Великий оздоровчий та профілактичний вплив на людину здійснюють плавання та купання. Обхідні доріжки в басейнах покривають металевими плитками та роблять з нахилом від ванни басейну, оснащуючи трапами для стоку води.
 +
Внутрішні площини ванни облицьовують кафельними плитками світлих тонів, при чому в місцях відштовхування плавців при поворотах вони повинні мати шерохувату поверхню, щоб уникнути ковзання рук. В продольних стінках ванни облаштовуються переливні жолоби та драбини.
 +
Спортивно-оздоровчі заняття спрямовані на загальний розвиток та зміцнення фізичного тренування організму з метою отримання оздоровчого ефекту. Вони розраховані на різні вікові категорії населення, різну ступінь фізичної підготовки, різну специфіку трудової діяльності. Важливе значення має емоційність заняття: веселий, життєрадісний настрій людини, що займається спортом, комфортність, естетичність площадок, приміщень та їх обладнання посилює ефективність занять та роблять спортивно-оздоровчу культуру більш привабливою. Це у свою чергу створює реальний потяг до здорового та культурного способу життя, виявляється почвою для боротьби з шкідливими звичками, допомагає
 +
людині підвищити його фізичну та духовну силу, розвиває творчу активність. Все це необхідно враховувати при створенні спортивно— оздоровчого комплексу, при оснащенні та оздобленні різних груп приміщень, при благоустрої територій, призначених для цього виду діяльності.
 +
===Інтернет ресурси проекту===
 +
http://ru.osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14017/
 +
http://www.myshared.ru/slide/282429/
 +
https://tourism-book.com/pbooks/book-22/ua/chapter-1205/
 
===Додаткові матеріали проекту===
 
===Додаткові матеріали проекту===
 
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
 
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали

Версія за 11:06, 25 жовтня 2019

Введіть назву проекту

Якщо є додайте логотип проекту

Ідея проекту

Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат

Автор проекту

Тимофієнко Аліна Андріївна

Матеріали проекту

Характеристика палестри Палестри мали відкриті майданчики, бігові доріжки, гімнастичні зали, басейни. Палестри, у яких навчали бігу були більшими, а у яких навчали лише боротьбі — меншими. Поряд з кімнатами, де відбувалася боротьба, були невеликі криті кімнати для відпочинку, жертвоприношень, натирання тіла олією(крім цього, в палестрах була спеціальна посада алеіпта, який відповідав за змазування борців олією). Були приміщення для посипання спортсмена піском та обмивань; підлога в палестрах була земляна, гладка і рівна. Тренувальним інвентарем був корікос, зроблений з овечої шкури, що вивернула руном всередину, і наповнений фініковими кісточками. Підвішувався він на висоті голови і служив бійцям для вправ в ударах. Досить поширеними вправами було риття землі і мотиження. При Солоні школи гімнастики повинні були відкриватися не раніше сходу сонця і закриватися не пізніше заходу. Дорослим було заборонено відвідувати палестри, хоча згодом цієї заборони не відчувалося. Виховання в афінських школах мало індивідуальний характер. Афіни прагнули до поєднання розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку. Метою виховав була гармонійно розвинена особистість.

До семи років хлопчики і дівчатка виховувались сім'ї. Відтак хлопчики навчалися в школах, а дівчатка здобували домашнє, сімейне виховання під наглядом матерів або інших жінок. Виховання дівчат було досить обмеженим і замкнутим, вони навіть перебували здебільшого І в окремих частинах житлових приміщень (гінекеях).

Школи були платними, а тому не для всіх доступні. Навчання дітей із заможних родин полягало у поєднанні розумового, фізичного, морального і естетичного виховання; трудового виховання дітей не існувало, оскільки фізична праця вважалась обов'язковою тільки для рабів.

Хлопчики 7-14 років навчалися у приватних школах граматистів і кіфаристів. Заняття проводили вчителі, яких називали дидаскалами (від гр. «дидаско» — навчаю). Учнів до школи та додому супроводжували раби — педагоги. У школах граматистів навчали писати, читати та лічити; писали на воскових дощечках паличкою (стилем), лічили на пальцях, камінцях і рахівницях. У школах кіфаристів (музики) учнів, крім елементарної грамоти, вчили співати, грати на музичних інструментах, декламувати уривки з «Одіссеї», «Еллади» та інших художніх творів.

У школі палестрі (школі боротьби) під керівництвом учителів-педотрибів підлітки та юнаки 14—15 років навчалися п'ятиборства (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа), а також плавання.

Юнаки 17—18 років з родин найзаможніших аристократів виховувались у гімназіях (гімназіях), в яких вони вивчали філософію, політику, літературу та займалися гімнастикою. Юнаки 18—20 років готувалися до військової служби (вивчали зброю, морську справу, фортифікацію, військові статути, закони держави). Характеристика сучасних залів для боротьби Зали, обладнані для кількох видів спорту називаються універсальними, а для одного або споріднених видів спорту — спеціалізованими. Наявні басейни. Басейни бувають закриті, відкриті, комбіновані і поділяються на дитячі, для масового купання і навчально-спортивні. Значення лазні в оздоровчих заходах величезне. Лазня складається з двох кімнат: душевої і парилки. Великою популярністю нині користуються такі види оздоровчого спорту як фітнес, аеробіка, гімнастика, атлетика. Для занять відводяться невеликі, добре опалювальні приміщення з інтенсивним природнім і штучним освітленням. Стадіон представляє собою комплекс споруд, до складу яких входять нормальне спортивне ядро або спортивна арена з місцями для глядачів, поля і майданчики для спортивних ігор, а також інші відкриті спортивні споруди під накриттям для різних видів спорту з підсобними територіями і приміщеннями. Трибуни великої спортивної арени можуть вмістити до 150 тис. глядачів, трибуни ігрової арени і басейну — 15-20 тис. Комплекс може охоплювати і арени під накриттям — легкоатлетичний манеж, велотрек, корти і т. д. з трибунами на 10-20 тис. глядачів. Обладнання До стелі залу кріпиться моноблок, замкнутий у вигляді овалу, на якому підвішені шести, канати, драбини. При необхідності шести роздвигаються уздовж монорельса, кріпиться до полу та швидко перетворюються у перекладини. Висота перекладин регулюється в залежності від росту людини, монтаж та демонтаж здійснюється за декілька хвилин. Канати, драбини, кільця приводяться у робочий стан також легко та швидко. В залі кожний снаряд та спортивний інвентар повинні мати свої визначені місця на період занять та на час, коли вони не використовуються. Відділення гідропроцедур включає різні души та ванни. Приміщення для водних процедур повинні бути оснащені спеціальною системою вентиляції та каналізації. Великий оздоровчий та профілактичний вплив на людину здійснюють плавання та купання. Обхідні доріжки в басейнах покривають металевими плитками та роблять з нахилом від ванни басейну, оснащуючи трапами для стоку води. Внутрішні площини ванни облицьовують кафельними плитками світлих тонів, при чому в місцях відштовхування плавців при поворотах вони повинні мати шерохувату поверхню, щоб уникнути ковзання рук. В продольних стінках ванни облаштовуються переливні жолоби та драбини. Спортивно-оздоровчі заняття спрямовані на загальний розвиток та зміцнення фізичного тренування організму з метою отримання оздоровчого ефекту. Вони розраховані на різні вікові категорії населення, різну ступінь фізичної підготовки, різну специфіку трудової діяльності. Важливе значення має емоційність заняття: веселий, життєрадісний настрій людини, що займається спортом, комфортність, естетичність площадок, приміщень та їх обладнання посилює ефективність занять та роблять спортивно-оздоровчу культуру більш привабливою. Це у свою чергу створює реальний потяг до здорового та культурного способу життя, виявляється почвою для боротьби з шкідливими звичками, допомагає людині підвищити його фізичну та духовну силу, розвиває творчу активність. Все це необхідно враховувати при створенні спортивно— оздоровчого комплексу, при оснащенні та оздобленні різних груп приміщень, при благоустрої територій, призначених для цього виду діяльності.

Інтернет ресурси проекту

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14017/ http://www.myshared.ru/slide/282429/ https://tourism-book.com/pbooks/book-22/ua/chapter-1205/

Додаткові матеріали проекту

Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації.