Відмінності між версіями «Єлизаветград - Кропивницький»

Версія за 11:16, 17 жовтня 2019 (переглянути вихідний код) 8465026 (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 11:17, 17 жовтня 2019 (переглянути вихідний код) 8465026 (обговорення • внесок) Наступне редагування →
Рядок 13:		Рядок 13:
	# Жадов Олексый Семенович		# Жадов Олексый Семенович
	# та інші<br />		# та інші<br />
		+
		+	<TABLE BORDER=1>
		+	<TR>
		+	<TH> Дата        </TH> <TH>  Історична подія  </TH>
		+	</TR>
		+
		+	<TR>
		+	<TD  height=24px;>1848  </TD><TD> Ревуцьке стає містечком. На 1859 рік тут було 158 дворів і 1344 жителі.    </TD>
		+	</TR>
		+
		+	<TR><TD height=24px> 1883      </TD><TD>офіційною назвою містечка затвержується Добровеличківка. На кінець XIX століття майже вся земля стала власністю місцевих поміщиків.    </TD></TR>
		+	<TR><TD height=24px> 1886    </TD><TD>у містечку, центрі Добровеличківської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкала 521 особа, налічувалось 97 дворових господарств, діяли дві православні церкви, два єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, аптека, винний склад, паровий млин, 26 крамниць, трактир, 6 заїжджих дворів, відбувались базари через два тижні по неділях    </TD></TR>
		+	<TR><TD height=24px> 1917      </TD><TD>з вибухом Визвольних змагань за незалежність України в Ревуцькому утворюється курінь Вільного Козацтва. Організатором ВК у містечку виступив місцевий мешканець, колишній вояк Російської імператорської армії, соціал-демократ за переконаннями, Дмитро Хорунжий.  </TD></TR>
		+	<TR><TD height=24px> 26 грудня 1917      </TD><TD> в приміщенні Ревуцької Учительської Семінарії Дмитро Хорунжий зачитав урочисту присягу перед бійцями ВК  </TD></TR>
		+	<TR><TD height=24px>На другий день Великодня 1918      </TD><TD>коли більшість козаків святкували по своїх оселях у батьків, а ті, що були у Ревуцькому теж гуляли з дівчатами на селі, до Ревуцького несподівано приїхала сотня німців з гарматою і скорострілом. Наставивши гармату і скоростріл на будинок, де був штаб куреня, їхня піхота кинулась до будинку, щоб його оточити. Кілька вартових козаків вискочили через вікна в сад, де і схоронилися. Німці поламали всю зброю, яку знайшли і, зламали меблі і устаткування всередині, вистрілили два рази з гармати в напрямку Скопієвої, а потім від'їхали, не сказавши нікому й слова. Скоро після цього у Ревуцькому стало відомо почули і про Гетьманський переворот. Командирів ВК заарештовували та розстрілювали. Так пізніше арештували Кульчицького і десь по дорозі застрелили. Так був ліквідований південно-західній Кіш Вільного Козацтва у Ревуцькому.  </TD></TR>
		+
		+	</TABLE>
	Подій <br />		Подій <br />

---

Версія за 11:17, 17 жовтня 2019

В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких я беру участь.

Проект " Моє рідне місто " [[1]]

• Рідний край - дорога серцю земля батьків, дідів і прадідів наших. Кожна людина кім би не став, де б йому доводилося працювати, тягнеться серцем до рідного краю.
• Кіровоградщина - географічний центр України, розташований між Дніпром і Бугом. Край машинобудівників, хліборобів і унікальних чорноземів. Місто Кропивницький веде свій початок від фортеці святої Єлизавети, яку побудували в 1754 році.
  

Звання почесного жителя міста Надал місцевим органами державної влади окремим особам в честь їх громадської чи політичної діяльності або за особисті заслуги перед певним містом. Почесному жителю міста виплачується довічна пенсія.

1. Ануфрієв Миколай Іванович
2. Бахмач Эвгеный Степанович
3. Гуляцький Трифон Маркович
4. Жадов Олексый Семенович
5. та інші
   

Дата	Історична подія
1848	Ревуцьке стає містечком. На 1859 рік тут було 158 дворів і 1344 жителі.
1883	офіційною назвою містечка затвержується Добровеличківка. На кінець XIX століття майже вся земля стала власністю місцевих поміщиків.
1886	у містечку, центрі Добровеличківської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкала 521 особа, налічувалось 97 дворових господарств, діяли дві православні церкви, два єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, аптека, винний склад, паровий млин, 26 крамниць, трактир, 6 заїжджих дворів, відбувались базари через два тижні по неділях
1917	з вибухом Визвольних змагань за незалежність України в Ревуцькому утворюється курінь Вільного Козацтва. Організатором ВК у містечку виступив місцевий мешканець, колишній вояк Російської імператорської армії, соціал-демократ за переконаннями, Дмитро Хорунжий.
26 грудня 1917	в приміщенні Ревуцької Учительської Семінарії Дмитро Хорунжий зачитав урочисту присягу перед бійцями ВК
На другий день Великодня 1918	коли більшість козаків святкували по своїх оселях у батьків, а ті, що були у Ревуцькому теж гуляли з дівчатами на селі, до Ревуцького несподівано приїхала сотня німців з гарматою і скорострілом. Наставивши гармату і скоростріл на будинок, де був штаб куреня, їхня піхота кинулась до будинку, щоб його оточити. Кілька вартових козаків вискочили через вікна в сад, де і схоронилися. Німці поламали всю зброю, яку знайшли і, зламали меблі і устаткування всередині, вистрілили два рази з гармати в напрямку Скопієвої, а потім від'їхали, не сказавши нікому й слова. Скоро після цього у Ревуцькому стало відомо почули і про Гетьманський переворот. Командирів ВК заарештовували та розстрілювали. Так пізніше арештували Кульчицького і десь по дорозі застрелили. Так був ліквідований південно-західній Кіш Вільного Козацтва у Ревуцькому.

Подій

1. 1924 року місто перейменоване на Зінов'євськ на честь уродженця Єлисаветграда, одного з лідерів РКП(б) Г. О. Зінов'єва.
2. У грудні 1934 року місто перейменоване на Кірово (на честь убитого 1 грудня цього ж року партійного і державного діяча СРСР С. М. Кірова). У січні 1939 року назву міста змінили на Кіровоград.
   
3. Починаючи з 1989 року міська інтелігенція та широка громадськість Кропивницького активно брала участь у дискусії про перейменування міста. 14 липня 2016 року місто перейменовано на Кропивницький на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького.

Лиха

1. Повінь
   

1. Пожежа
   
2. Чума
   
   

Пам’ятки архітектури

• Фортеця Святої Єлисавети

Фортеця св. Єлисавети була споруджена в 1752 році з метою оборони Півдня України від набігів татар і турків. Спорудження носить ім`я небесної покровительки імператриці Єлисавети, яка підписала указ про зведення фортеці. Оборонні вали поклали початок місту Єлисаветграду, який згодом був перейменований в Кіровоград . Фортеця складається з безлічі валів, бастіонів, сторожових веж і цілої системи ровів, вона була вельми добре оснащена артилерійським озброєнням. За всю свою історію фортеця всього один раз була ареною бойових дій, сталося це під час російсько-турецької війни 1768-1774 років. Потужна споруда зіграло вирішальну роль у перемозі над ворогом. Фортеця була учасницею ще багатьох легендарних подій в історії України, і в світовій історії. Наприклад, в її казармах колись розташовувалися полки Кутузова. Тут був штаб боротьби з гайдамаками і багато іншого. Зараз фортеця роззброєна і є музеєм під відкритим небом. Туристів зустрічають старовинні гармати - свідки колишньої слави і могутності. Також на території фортеці є кладовище героїчно загиблих солдат в боях Другої світової війни, в центрі якого розташований пам`ятник «Вічний вогонь».

• 

• Пам'ятник Ангелу-охоронцю України

На площі Незалежності у місті Кіровоград знаходиться унікальний пам’ятник Ангелу-охоронцю України. Монумент був встановлений у 2004 році до святкування 250-річчя Кіровограду та на честь 2000-річчя з дня народження Хреста. Автори пам’ятника – скульптор Анатолій Гончар і архітектор Віталій Кривенко використали 2000 м² бруківки і 350 м² архітектурних виробів. Для створення цього шедевру були використані граніти Войновського, Капустинського й Крупського родовищ. Установка пам’ятника здійснювалась завдяки зусиллям організацій, підприємств й самих городян міста. Монумент Ангелу-охоронцю України являє собою бронзову триметрову статую ангела, яка піднімається на дев’ятиметровій колоні над площею Незалежності.

• 

• Пам'ятник радянським артилеристам

На честь відважних радянських артилеристів в Кіровограді звели пам`ятник, який в народі називають «Катюшею». Він являє собою пускову ракетну установку зі 132 мм снарядами, розміщену на вантажівці ЗіС-5.Пам`ятник урочисто відкрили в 1974 на честь тридцятиріччя визволення міста від фашистських загарбників. Спочатку на вантажній машині була встановлена ​​ракетна установка пізніх років, що було серйозною помилкою в поданні того воєнного часу. Тому через деякий час бойова «Катюша» піддалася ремонту. У день 65 річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні Кіровоградський виконком прийняв рішення про реставрацію пам`ятника радянським артилеристам. Виходячи з рішення, було дозволено тимчасово зняти бойову техніку для оновлення, яким зайнялася організація «автоветерана». Відреставрований пам`ятник повернули на колишнє місце 25 квітня 2010 року.

• 31160 370x246 1e7fa7ffb9aa1c2896a73fd17f3b2b01.jpg

• Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Кіровоград

• 

• Художній музей (Будинок Шполянського)

Будівля, де зараз розташовується Кіровоградський Художній музей, побудовано імовірно 1897 за розпорядженням комерсанта Ізраїлю Шполянського. Його архітектурне рішення і внутрішні інтер`єри були показовим прикладом початкового періоду модерністського напряму. Воно являло собою один з примірників споруди нового типу - так почали в той час будувати прибутково-торгові доми. Будинок відразу стали називати Пасажем, що характеризує специфічний архітектурний зразок - магазини та ділові контори ярусами розташовуються по обидва боки широкого проходу посередині. Достовірно невідомо ні точний час його будівництва, ні призначення. Одна з варіацій - це пишний кам`яний особняк з значними підвальними приміщеннями, з`єднаними між собою арками. Інша - характеризує його як колишню розкішний готель «Пасаж» з розташованими на першому поверсі магазинами, ресторанами і т. Д., У дворі якої розташовувався прекрасний фонтан зі зростаючими навколо клумбами і екзотичними туями. Пізніше власником витонченого палацу стає городничий А. Пашутін. Документи свідчать: тут в той час функціонувала живописно-художня майстерня «Мистецтво».

• 

Фотогалерея міста 

Ще у школі на географії ми вивчали економіку України, де найменш розвинутим регіоном вважалась Кіровградщина. Взагалі, що за назва така, Кіровоград, це совок, напевно, “станкі-станкі” усюди. Пил, сірість і брєжнєвські будівлі. Але все виявилося навпаки. Тодішній Єлісаветград вважався майже не столицею півдня імперії (до заснування Одеси, Миколаїва та Херсону то було найбільше місто у регіоні). Місто знаходилось на перетині багатьох шляхів серед родючих земель, через нього була побудована залізнична гілка Харків-Одеса, відкрився величезний завод з виробництва с/г техніки, тож у XIX сторіччі Єлісаветград переживав свою золоту еру.

Для української культури місто взагалі знакове, бо саме тут з’явився перший український професійний театр – Театр коріфеїв, який очолював Марко Кропивницький. З цим театром також пов’язані імена Миколи Карповича Садовського, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського та інших видатних українських митців. Саме на честь Кропивницького місто цього літа було перейменоване з Кіровограду. Тож, хай живе український Кропивницький – місто українського театру та культури, місто чудової архітектури та затишних парків.

• 

• 

• 

• 

У етнічному складі населення Кропивницького більшість складають українці — за даними останнього Перепису населення України (2001) їхня питома частка склала 85,8 %, таким чином, збільшившись в порівнянні із 1989 роком на 9 %[44]. Численною є громада росіян (12 % від загалу у 2001 році). Також у місті проживають білоруси, молдовани, вірмени, болгари, грузини, німці та представники інших етносів. На представників усіх національних громад Кропивницького, крім українців та росіян, припадає лише трохи більш як 2 %[45]. Більшість вірян належать до православних церков різних конфесій (УПЦ МП, ПЦУ). У місті діють єпархіальні управління УПЦ МП та ПЦУ, мають свої храми православні, католицька та юдейська громади, об'єднання церков ЄХБ[10].

• Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини

Геологічна будова території Кропивницького зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.

Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.

Корисні копалини на території і в околицях Кропивницького представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кропивницькі родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі річки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.

• Рельєф і гідрографія

Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кропивницький розташований у межах Придніпровської височини. Кропивницький лежить на рівнинах, обабіч річки Інгул. Місто також перетинають притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кропивницького розподіляється таким чином:

березень—травень — 70 %; червень—серпень — 9 %; вересень—листопад — 6 %; грудень—лютий — 15 %. Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.

• Клімат

Клімат Кропивницького обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[10] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.

Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[9].

За останні 100—120 років температура повітря в Кропивницькому, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[9].

Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.

• Природно-заповідний фонд

Ландшафтний заказник: Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Дендропарк, Парк Космонавтів, Ковалівський парк, Козачий Острів, Парк Перемоги

• Адміністрація

Докладніше: Міська рада міста Кропивницького та Міські голови Кропивницького

Будівля міської ради Кропивницького До складу міської ради міста Кропивницького[41] входять 42 депутати, що обираються громадою міста строком на 5 років.

Виконавчу владу в місті очолює міський голова[42] та Виконавчий комітет, який складається з 15 членів[43]. Йому підпорядковані 5 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: економіки та фінансів; житлово-комунального господарства; розвитку торгівлі, побутового обслуговування, транспорту та зв'язку; містобудування та капітального будівництва; адміністративний; 8 управлінь, 10 відділів, 2 служби (контрольна й у справах дітей), реєстраційна палата та міський Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

З 27 листопада 2015 року міським головою є Андрій Райкович.

• Транспорт

Докладніше: Транспорт Кропивницького

Кропивницький залізничний вокзал Через місто проходять автошляхи європейського значення: Ужгород — Тернопіль — Кропивницький — Донецьк — Довжанське (E50), Полтава — Кропивницький — Кишинів — Галац — Слобозія (E584); регіональні автошляхи: Кропивницький — Миколаїв, Кропивницький — Олександрівка; залізниця Котовськ — Помічна — Знам'янка.

У місті працює 2 автостанції і залізничний вокзал, функціонує аеропорт «Кіровоград» (2 злітно-посадкові смуги, одна з яких є чинною), що відповідає 3-й категорії ІКАО, перебуває державне підприємство авіакомпанія «Авіалінії України», авіакомпанія «УРГА», що працює на міжнародних авіалініях. Урга є членом Європейської асоціації регіональних авіакомпаній (ERA).

До 1941 року в Кропивницькому працювали 2 трамвайні лінії.

У 1941 році при відступі радянських військ було підірвано трамвайну електростанцію, зруйновано господарство. Німці при відступі розібрали колії та вивезли їх. Після закінчення війни були невдалі (через брак коштів) спроби відновити трамвай.[77]

Нині міський громадський транспорт представлений тролейбусами, автобусами і маршрутними таксі.

Автобусні пасажирські перевезення в Кропивницькому здійснюються машинами «Автобусного парку 13527» — належить ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія». Це ж напівдержавне підприємство наряду з декількома приватними операторами представлене і на ринку перевезень маршрутними таксі міста (загалом понад 20 маршрутів), що становить основу внутрішньоміського пасажиропотоку[78][79].

Значну роль у місті відіграє тролейбусне сполучення. Тролейбусний рух у Кропивницькому було відкрито 2 листопада 1967 року. Переживши кризовий стан на початку 2000-х, у середині десятиліття галузь було реанімовано. Станом на березень 2019 року в місті працює 6 тролейбусних маршрути (№ 1, 4, 5, 9, 10, 10А)[80]. Тролейбусне перевезення здійснює Комунальне підприємство «ЕЛЕКТРОТРАНС» Міської Ради міста Кропивницького. Рухомий склад: тролейбуси ЗіУ-682, ЮМЗ Т2 і ElectroLAZ-12. Також вказане підприємство виконує перевезення автобусами по маршрутах: 46, 103, 104A, 111А, 111Б, 116, 118, 123, 130A, 274

• Політичне та громадське життя

У місті (станом на початок 2008 року) діє 298 громадських організацій, з числа яких 11 — жіночі, 11 — ветеранські, і 49 молодіжних. Молодіжне життя Кропивницького активізується завдяки ряду громадських організацій, що об'єднують своє членство для провадження різноманітної діяльності за інтересами. До найдієвіших молодіжних організацій можна віднести молодіжне крило Народного Руху України — «Молодий Народний Рух» та партії ВО «Батьківщина» — обласну організацію ВМГО «Батьківщина молода». У Кропивницькому діють також міські осередки Пласту-Національної Скаутської Організації України та Українського дитячо-юнацького товариства «Січ», що проводять виховні програми для української молоді міста; міську організацію Кіровоградської обласної ліги інтелектуального розвитку «КОЛІР», що займається організацією і проведенням інтелектуальних ігор, та низку організацій-юнацьких відгалужень партійних організацій (Українська Народна Молодь, Комсомол, «Спілка молодих соціалістів», Інститут соціокультурного менеджменту тощо)[10].

• Культура, дозвілля і спорт

Докладніше: Культура Кропивницького Кропивницький є значним культурним осередком центру України — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо[93][94].

Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кропивницької міськради[95].

Єдине місто-побратим, з яким у Кропивницького встановлені партнерські стосунки — Добрич, у Болгарії.[96]

У 2011 році Кропивницький здобув звання танцювальної столиці України.

У 2017 році місто стало центром проведення започаткованого Національного мистецького фестивалю.

Театри, музика, кіно[ред. | ред. код]

Театр імені Марка Кропивницького

Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста Кропивницький (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — Іван Тобілевич, Марко Кропивницький, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Михайло Старицький, Марія Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.

Сучасні кропивницькі театри:

академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького; обласний академічний театр ляльок; академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»; студентський театр-студія «Резонанс»; театр-студія «Мода». У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія[97].

Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші[98]. Сучасні діячі культури Кропивницького: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.

Станом на кінець 2014 року в Кропивницькому є 1 кінотеатр:

кінотеатр «Портал».