Відмінності між версіями «Єлизаветград - Кропивницький»
8465026 (обговорення • внесок) |
8465026 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 60: | Рядок 60: | ||
Для української культури місто взагалі знакове, бо саме тут з’явився перший український професійний театр – Театр коріфеїв, який очолював Марко Кропивницький. З цим театром також пов’язані імена Миколи Карповича Садовського, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського та інших видатних українських митців. Саме на честь Кропивницького місто цього літа було перейменоване з Кіровограду. Тож, хай живе український Кропивницький – місто українського театру та культури, місто чудової архітектури та затишних парків. | Для української культури місто взагалі знакове, бо саме тут з’явився перший український професійний театр – Театр коріфеїв, який очолював Марко Кропивницький. З цим театром також пов’язані імена Миколи Карповича Садовського, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського та інших видатних українських митців. Саме на честь Кропивницького місто цього літа було перейменоване з Кіровограду. Тож, хай живе український Кропивницький – місто українського театру та культури, місто чудової архітектури та затишних парків. | ||
− | <gallery>Файл:002.jpg<gallery> <gallery>Файл:IMG 6143.jpg</gallery> | + | <gallery>Файл:002.jpg<gallery> |
− | <gallery>Файл:IMG 6152.jpg</gallery> <gallery>Файл:IMG 6141.jpg</gallery> | + | <gallery>Файл:IMG 6143.jpg</gallery> |
− | <gallery>Файл:IMG 6110.jpg</gallery> <gallery>Файл:IMG 6118.jpg</gallery> | + | <gallery>Файл:IMG 6152.jpg</gallery> |
+ | <gallery>Файл:IMG 6141.jpg</gallery> | ||
+ | <gallery>Файл:IMG 6110.jpg</gallery> | ||
+ | <gallery>Файл:IMG 6118.jpg</gallery> | ||
+ | |||
+ | У етнічному складі населення Кропивницького більшість складають українці — за даними останнього Перепису населення України (2001) їхня питома частка склала 85,8 %, таким чином, збільшившись в порівнянні із 1989 роком на 9 %[44]. | ||
+ | Численною є громада росіян (12 % від загалу у 2001 році). Також у місті проживають білоруси, молдовани, вірмени, болгари, грузини, німці та представники інших етносів. На представників усіх національних громад Кропивницького, крім українців та росіян, припадає лише трохи більш як 2 %[45]. | ||
+ | Більшість вірян належать до православних церков різних конфесій (УПЦ МП, ПЦУ). У місті діють єпархіальні управління УПЦ МП та ПЦУ, мають свої храми православні, католицька та юдейська громади, об'єднання церков ЄХБ[10].<br /> | ||
+ | * Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини | ||
+ | Геологічна будова території Кропивницького зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами. | ||
+ | |||
+ | Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру. | ||
+ | |||
+ | Корисні копалини на території і в околицях Кропивницького представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кропивницькі родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі річки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.<br /> | ||
+ | * Рельєф і гідрографія | ||
+ | Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кропивницький розташований у межах Придніпровської височини. Кропивницький лежить на рівнинах, обабіч річки Інгул. Місто також перетинають притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кропивницького розподіляється таким чином: | ||
+ | |||
+ | березень—травень — 70 %; | ||
+ | червень—серпень — 9 %; | ||
+ | вересень—листопад — 6 %; | ||
+ | грудень—лютий — 15 %. | ||
+ | Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.<br /> | ||
+ | * Клімат | ||
+ | Клімат Кропивницького обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[10] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. | ||
+ | |||
+ | Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[9]. | ||
+ | |||
+ | За останні 100—120 років температура повітря в Кропивницькому, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[9]. | ||
+ | |||
+ | Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.<br /> | ||
+ | * Природно-заповідний фонд | ||
+ | Ландшафтний заказник: Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової. | ||
+ | |||
+ | Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Дендропарк, Парк Космонавтів, Ковалівський парк, Козачий Острів, Парк Перемоги |
Версія за 11:13, 17 жовтня 2019
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких я беру участь.
Проект " Моє рідне місто "
[[1]]
- Рідний край - дорога серцю земля батьків, дідів і прадідів наших. Кожна людина кім би не став, де б йому доводилося працювати, тягнеться серцем до рідного краю.
- Кіровоградщина - географічний центр України, розташований між Дніпром і Бугом. Край машинобудівників, хліборобів і унікальних чорноземів. Місто Кропивницький веде свій початок від фортеці святої Єлизавети, яку побудували в 1754 році.
Звання почесного жителя міста Надал місцевим органами державної влади окремим особам в честь їх громадської чи політичної діяльності або за особисті заслуги перед певним містом. Почесному жителю міста виплачується довічна пенсія.
- Ануфрієв Миколай Іванович
- Бахмач Эвгеный Степанович
- Гуляцький Трифон Маркович
- Жадов Олексый Семенович
- та інші
Подій
- 1924 року місто перейменоване на Зінов'євськ на честь уродженця Єлисаветграда, одного з лідерів РКП(б) Г. О. Зінов'єва.
- У грудні 1934 року місто перейменоване на Кірово (на честь убитого 1 грудня цього ж року партійного і державного діяча СРСР С. М. Кірова). У січні 1939 року назву міста змінили на Кіровоград.
- Починаючи з 1989 року міська інтелігенція та широка громадськість Кропивницького активно брала участь у дискусії про перейменування міста. 14 липня 2016 року місто перейменовано на Кропивницький на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького.
Лиха
- Повінь
- Пожежа
- Чума
Пам’ятки архітектури
- Фортеця Святої Єлисавети
Фортеця св. Єлисавети була споруджена в 1752 році з метою оборони Півдня України від набігів татар і турків. Спорудження носить ім`я небесної покровительки імператриці Єлисавети, яка підписала указ про зведення фортеці. Оборонні вали поклали початок місту Єлисаветграду, який згодом був перейменований в Кіровоград . Фортеця складається з безлічі валів, бастіонів, сторожових веж і цілої системи ровів, вона була вельми добре оснащена артилерійським озброєнням. За всю свою історію фортеця всього один раз була ареною бойових дій, сталося це під час російсько-турецької війни 1768-1774 років. Потужна споруда зіграло вирішальну роль у перемозі над ворогом. Фортеця була учасницею ще багатьох легендарних подій в історії України, і в світовій історії. Наприклад, в її казармах колись розташовувалися полки Кутузова. Тут був штаб боротьби з гайдамаками і багато іншого. Зараз фортеця роззброєна і є музеєм під відкритим небом. Туристів зустрічають старовинні гармати - свідки колишньої слави і могутності. Також на території фортеці є кладовище героїчно загиблих солдат в боях Другої світової війни, в центрі якого розташований пам`ятник «Вічний вогонь».
- Пам'ятник Ангелу-охоронцю України
На площі Незалежності у місті Кіровоград знаходиться унікальний пам’ятник Ангелу-охоронцю України. Монумент був встановлений у 2004 році до святкування 250-річчя Кіровограду та на честь 2000-річчя з дня народження Хреста. Автори пам’ятника – скульптор Анатолій Гончар і архітектор Віталій Кривенко використали 2000 м² бруківки і 350 м² архітектурних виробів. Для створення цього шедевру були використані граніти Войновського, Капустинського й Крупського родовищ. Установка пам’ятника здійснювалась завдяки зусиллям організацій, підприємств й самих городян міста. Монумент Ангелу-охоронцю України являє собою бронзову триметрову статую ангела, яка піднімається на дев’ятиметровій колоні над площею Незалежності.
- Пам'ятник радянським артилеристам
На честь відважних радянських артилеристів в Кіровограді звели пам`ятник, який в народі називають «Катюшею». Він являє собою пускову ракетну установку зі 132 мм снарядами, розміщену на вантажівці ЗіС-5.Пам`ятник урочисто відкрили в 1974 на честь тридцятиріччя визволення міста від фашистських загарбників. Спочатку на вантажній машині була встановлена ракетна установка пізніх років, що було серйозною помилкою в поданні того воєнного часу. Тому через деякий час бойова «Катюша» піддалася ремонту. У день 65 річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні Кіровоградський виконком прийняв рішення про реставрацію пам`ятника радянським артилеристам. Виходячи з рішення, було дозволено тимчасово зняти бойову техніку для оновлення, яким зайнялася організація «автоветерана». Відреставрований пам`ятник повернули на колишнє місце 25 квітня 2010 року.
- 31160 370x246 1e7fa7ffb9aa1c2896a73fd17f3b2b01.jpg
- Пам'ятник жертвам Чорнобиля, Кіровоград
- Художній музей (Будинок Шполянського)
Будівля, де зараз розташовується Кіровоградський Художній музей, побудовано імовірно 1897 за розпорядженням комерсанта Ізраїлю Шполянського. Його архітектурне рішення і внутрішні інтер`єри були показовим прикладом початкового періоду модерністського напряму. Воно являло собою один з примірників споруди нового типу - так почали в той час будувати прибутково-торгові доми. Будинок відразу стали називати Пасажем, що характеризує специфічний архітектурний зразок - магазини та ділові контори ярусами розташовуються по обидва боки широкого проходу посередині. Достовірно невідомо ні точний час його будівництва, ні призначення. Одна з варіацій - це пишний кам`яний особняк з значними підвальними приміщеннями, з`єднаними між собою арками. Інша - характеризує його як колишню розкішний готель «Пасаж» з розташованими на першому поверсі магазинами, ресторанами і т. Д., У дворі якої розташовувався прекрасний фонтан зі зростаючими навколо клумбами і екзотичними туями. Пізніше власником витонченого палацу стає городничий А. Пашутін. Документи свідчать: тут в той час функціонувала живописно-художня майстерня «Мистецтво».
Фотогалерея міста
Ще у школі на географії ми вивчали економіку України, де найменш розвинутим регіоном вважалась Кіровградщина. Взагалі, що за назва така, Кіровоград, це совок, напевно, “станкі-станкі” усюди. Пил, сірість і брєжнєвські будівлі. Але все виявилося навпаки. Тодішній Єлісаветград вважався майже не столицею півдня імперії (до заснування Одеси, Миколаїва та Херсону то було найбільше місто у регіоні). Місто знаходилось на перетині багатьох шляхів серед родючих земель, через нього була побудована залізнична гілка Харків-Одеса, відкрився величезний завод з виробництва с/г техніки, тож у XIX сторіччі Єлісаветград переживав свою золоту еру.
Для української культури місто взагалі знакове, бо саме тут з’явився перший український професійний театр – Театр коріфеїв, який очолював Марко Кропивницький. З цим театром також пов’язані імена Миколи Карповича Садовського, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського та інших видатних українських митців. Саме на честь Кропивницького місто цього літа було перейменоване з Кіровограду. Тож, хай живе український Кропивницький – місто українського театру та культури, місто чудової архітектури та затишних парків.
У етнічному складі населення Кропивницького більшість складають українці — за даними останнього Перепису населення України (2001) їхня питома частка склала 85,8 %, таким чином, збільшившись в порівнянні із 1989 роком на 9 %[44].
Численною є громада росіян (12 % від загалу у 2001 році). Також у місті проживають білоруси, молдовани, вірмени, болгари, грузини, німці та представники інших етносів. На представників усіх національних громад Кропивницького, крім українців та росіян, припадає лише трохи більш як 2 %[45].
Більшість вірян належать до православних церков різних конфесій (УПЦ МП, ПЦУ). У місті діють єпархіальні управління УПЦ МП та ПЦУ, мають свої храми православні, католицька та юдейська громади, об'єднання церков ЄХБ[10].
- Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини
Геологічна будова території Кропивницького зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.
Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру.
Корисні копалини на території і в околицях Кропивницького представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кропивницькі родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі річки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.
- Рельєф і гідрографія
Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кропивницький розташований у межах Придніпровської височини. Кропивницький лежить на рівнинах, обабіч річки Інгул. Місто також перетинають притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кропивницького розподіляється таким чином:
березень—травень — 70 %;
червень—серпень — 9 %;
вересень—листопад — 6 %;
грудень—лютий — 15 %.
Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.
- Клімат
Клімат Кропивницького обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[10] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[9].
За останні 100—120 років температура повітря в Кропивницькому, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[9].
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.
- Природно-заповідний фонд
Ландшафтний заказник: Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Дендропарк, Парк Космонавтів, Ковалівський парк, Козачий Острів, Парк Перемоги