Відмінності між версіями «Стаття з «ІКТ в освіті та науці», «Технологія роботи соціального працівника з важковиховуваними», СР17м, ФПП, 2018 рік»

Версія за 22:25, 16 квітня 2018

<Технологія роботи соціального працівника з важковиховуваними>

Які методи та прийоми використовуються у соціальній роботі з важковиховуваними

Бесіда

Спостереження

Анкетування

Опитування

Матеріали проекту

На сьогоднішній день в підлітків проявляється відсутність почуття відповідальності за свою поведінку, виявляється бездуховність та аполітичність. У вчинках даних підлітків можна визначити жорстокість, безсердечність та агресивність, що, в свою чергу, несе негативний відбиток як на особу як частину суспільства, так і на особистість як індивіда.

Поняття «важкий» почало використовуватись вже у другій половині ХІХ ст. У працях дослідників О. Зака, Д. Дріля, П. Каптерева. «Важкими» вважалися діти, котрі не усвідомлювали своїх негативних вчинків, були жорстокими та байдужими до страждань до оточуючих, в ранньому віці ставали на злочинний шлях. Науковці одностайно стверджують: у дитинстві закладається фундамент особистості – формуються її основні мотиваційні, інструментальні та стильові риси, первинні етичні поняття та категорії.

У підлітковому віці можна чітко спостерігати досить точні «симптоми» неблагополуччя у формуванні особистості. Одночасно з цим, в даному віковому періоді можна застережити та запобігти поширенню негативних соціальних явищ, які можуть загрожувати життю і здоров’ю особистості і суспільства в цілому (злочинність, наркоманія, інші види залежностей). Педагогічна занедбаність підлітків постає гострою загрозливою проблемою, а тому корекція даних явищ є першочерговим завданням соціальних працівників.

Методи діагностики соціально дезадаптованої поведінки

Якою є послідовність діагностики типів важковиховуваності

...

Матеріали проекту

Характеризуючи методи діагностики соціально дезадаптованої поведінки, Н. Ю. Максимова пропонує таку послідовність діагностики типів важковиховуваності:

– етап підготовки, на якому збираються дані про дитину від осіб (батьків, вчителів, друзів та ін.), які звернулися з проханням про консультацію. Ці дані збираються за допомогою методу бесіди:

– перший етап – бесіда з дитиною. Схема ведення бесіди, приблизні теми бесід в скороченому схематичному вигляді. Як зазначає авторка, "головне в ході бесіди – встановлення з нею (дитиною) контакту. Якщо це не вдається, слід переходити до застосування проективних методик, не зачіпаючи більш ті теми, які є афективними зонами, і не нав'язуючи дитині контакт". Під час бесіди також фіксується зовнішній вигляд і поведінка дитини за допомогою спостереження;

– другий етап – діагностичне обстеження – авторка пропонує здійснювати під час або разом з першим етапом. Більш того, дослідниця рекомендує починати бесіду з нескладних тестових завдань, особливо в тих випадках, коли встановлення контакту з дитиною ускладнюється. Бесіда буде протікати більш природно, якщо почати з обговорення результатів виконання завдань за допомогою методик. Ось чому ще до початку бесіди потрібно скласти список методик, які доцільно буде застосувати, виходячи з прогнозу, складеного відповідно до тих відомостей, які були отримані на етапі підготовки. Важливо також продумати порядок використання методик: від нейтральних до особистісно значущих, від легких до важких, чергуючи вербальні, невербальні, малюнкові, ігрові. Готуючись до проведення першого і другого етапів, зазначає Н.Ю. Максимова, слід враховувати основні вимоги: бесіда і діагностичне обстеження не повинні тривати більше ніж 60-90 хвилин для підлітка і 30-40 хвилин для дітей молодшого віку;

– третій етап – аналіз результатів. На основі всіх отриманих даних експериментального обстеження: бесіди, аналізу зовнішнього вигляду й поведінки (спостереження), відомостей підготовчого етапу визначається тип важковиховуваності дитини;

– четвертий етап – перевірка правильності встановленого діагнозу, його відповідність проявам поведінки дитини. На цьому етапі збираються матеріали про дитину від значущих осіб її найближчого соціального оточення, з'ясовуються особливості соціальної ситуації розвитку дитини (у сім'ї, школі), відповідність уявлень дитини реально існуючим відносинам у найбільш значущих сферах її життєдіяльності. За необхідності, зазначає дослідниця, можливі повторення першого і другого етапу з метою уточнення незрозумілих питань або проведення додаткових експериментально-діагностичних обстежень;

– п'ятий етап – остаточна постановка діагнозу і розроблення програми психокорекційної роботи.

Підсумковим етапом діагностичної роботи соціального педагога щодо важковиховуваного учня є засідання психолого-педагогічного консиліуму, на якому відбувається всебічний аналіз отриманих даних, їх узгодження, уточнення та систематизація. Результат роботи психолого- педагогічного консиліуму щодо розгляду справи певного важковиховуваного учня заноситься до робочого журналу.

Список використаної літератури

1. ...
2. ...

...

Власні інтернет ресурси до теми

Словник термінів
Мій блог
Карта знань

Додаткові матеріали до теми

Посилання на різні корисні матеріали.

Результати вивчення теми

Посилання на презентації, фотоальбоми та ін.

Список використаної літератури

1. ...
2. ...

...

Власні інтернет ресурси до теми

[1]

Додаткові матеріали до теми

Посилання на різні корисні матеріали.

Результати вивчення теми

Посилання на презентації, фотоальбоми та ін.