Версія за 21:48, 25 березня 2018 (переглянути вихідний код) 2510377 (обговорення • внесок) ← Попереднє редагування		Версія за 21:50, 25 березня 2018 (переглянути вихідний код) 2510377 (обговорення • внесок) Наступне редагування →
Рядок 174:		Рядок 174:
	===5.  Підсумки уроку.===		===5.  Підсумки уроку.===
−	...................	+
		+	Рефлексія:
		+
		+	1. Що ви знали з цієї теми?
		+
		+	2. Що нового дізналися?
		+
		+	3. Що вас найбільше зацікавило?
		+
		+	4. Про що ви б хотіли дізнатися більше?
		+
		+	5. Що ви сьогодні приймали важко?
		+
		+	6. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні на уроці?
		+
		+	Розв’язання проблемного питання - «Чи можна вважати німецький окупаційний режим в країнах Європи «Геноцидом?».
		+
	===6.  Повідомлення домашнього завдання.===		===6.  Повідомлення домашнього завдання.===
	..................		..................

---

Версія за 21:50, 25 березня 2018

Навчальний предмет

Історія Всесвітня

Вік учнів, клас

16-17 років, 11 клас

Тема уроку

"Особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях.Голокост"

Тип уроку

• Уроки засвоєння нових знань;

Мета уроку

Навчальна мета полягає у вмінні характеризувати особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнта­цію та форми боротьби; пояснювати причини переходу військової ініціативи до радянських військ у 1943 p., працювати з поняття­ми «новий порядок», «Рух Опору», «Голокост», «колабораціо­нізм»;

Розвивальна мета полягає у вмінні аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору;

Виховна мета полягає у виховуванні в учнів любові до людей, які захищали свою Батьківщину від нацистських окупантів в лавах Червоної армії та Руху Опору; сприянні збереженню в учнів пам’яті про загиблих у таборах смерті, мирного населення від рук окупаційної адміністрації та під час Голокосту єврейського і циганського населення.

Хід уроку

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

Тема уроку: "Особливості окупаційного режиму та Рух Опору на окупованих територіях.Голокост."

Мета уроку: познайомити одинадцятикласників з окупаційним режимом і Рухом Опору на окупованих територіях нацистсько-фашистськими окупаційними військами.

Очікувані результати  – після цього уроку учні зможуть:

1) аналізувати головні складові риси окупаційного режиму і Рух Опору на окупованих територіях під час Другої Світової війни;

2) називати історичні терміни та поняття з вивченої теми «окупаційний режим», «окупаційна адміністрація», «Новий порядок», «Голокост», Рух Опору, концтабір, гетто, антисемітизм, колабораціонізм;

3) показувати на карті історико-географічні об’єкти на прикладі таборів смерті;

4) характеризувати процес знищення єврейського населення на окупованих землях по матеріалам відеофільму;

5) розповідати про Рух Опору на окупованих територіях.

План вивчення нового матеріалу:

1. «Нацистський «Новий порядок» в Європі.

2. «Коллабораціонізм в роки Другої світової війни».

3. Табори смерті в Європі.

4. «Знищення єврейського населення на окупованих землях».

5. «Рух Опору на окупованих територіях».

Проблемне питання: «Чи можна вважати німецький окупаційний режим в країнах Європи «Геноцидом?» (обґрунтовану відповідь учні нададуть наприкінці уроку).

Посилання на блог учителя з навчально-методичними матеріалами до уроку

2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивче­ного матеріалу.

Розв’язання кросворду:

По вертикалі:

1. Кодова назва плану нападу Німеччини на СРСР в 1941 році.

3. Назва держави, яка мала бути розгромлена в ході «блискавичної війни» протягом 7-8 тижнів.

5. Прізвище німецького військового діяча, командира експедиційного корпусу в Північній Африці у 1941-1942 рр.

7. Місто, яке мало бути захоплено німецькою группою армій «Центр» та знищити радянські армії Західного фронту.

По горизонталі:

2. Назва країни, яка мала військово-морську базу «Перл-Харбор».

4. Фортеця в Північній Африці, за яку вели активні військові дії анлійські війська проти експедиційного корпусу Е. Роммеля.

6. Інша назва «блискавичної війни» проти СРСР.

8. Місяць, коли відбувся напад Німеччини на СРСР.

9. Прізвище англійського генерала, який командував 8-ою армією в битві біля Ель-Аламейном у 1942 році.

10. Місто, де відбувся військовий парад радянських військ 7 листопада з метою морального підйому духу в радянських солдат.

11. Місто, оборона якого тривала 900 днів.

12. Місто, де відбулася конференція 1 січня 1942 року за участі представників СРСР, США, Великобританії та Китаю.

3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.

Бесіда

Які території окупували Німеччина, Італія, Японія протягом 1939-1942 pp.? Покажіть ці території на карті.

Які цілі ставили перед собою агресори, загарбавши території ін­ших країн?

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Здійснюючи агресію в Європі, Азії й Африці, краї­ни Троїстого пакту проводили жорстоку окупаційну політику, яка включала нещадну експлуатацію та пограбування поневолених на­родів, жахливі знущання, терор і масове винищення населення. Претенденти на світове панування, взявши за основу расові теорії, проголошували «новий порядок», суть якого зводилася до лікві­дації всіляких прав людини та демократичних свобод, до грубого насильства і безправ’я, геноциду щодо «неповноцінних народів» — слов’ян, євреїв, циган.

4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).

"Нацистський "Новий порядок" в Європі.

1)	Виступ науковця-історика з індивідуальним              повідомленням на тему «Нацистський «Новий порядок» в Європі» у формі електронної презентації:

Завдання класу – учні мають уважно слухати і письмово скласти три запитання виступаючому. 

Форма перевірки – проведення гри «Прес-конференція» шляхом фронтального опитування. 

Вчитель. Таким чином «Новий порядок» - режим, встановлений у загарбаних країнах Європи нацистським керівництвом Німеччини, який передбачав територіальний поділ світу, ліквідацію суверенітету незалежних держав і врешті-решт – встановлення світового панування.

В економіці: економіка окупованих країн була підпорядкована інтересам Німеччини. Велика кількість устаткування, сировини, сільськогосподарської продукції вивозилася до Німецького рейху.

У соціальній сфері: Були скасовані всі соціальні завоювання найманих робітників. Збільшувався робочий день, була заборонена діяльність профспілок та політичних організацій. За невиконання наказів окупаційної влади людей розстрілювали або кидали їх до в'язниць. У травні 1941 р. чисельність іноземних робітників, вивезених до Німеччини, досягла 3,1 млн. чол.

У політиці: ліквідація незалежності і суверенітету європейських країн всіх демократичних здобутків ХІХ – початку ХХ ст. Для утримання населення окупованих територій в покорі широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Символами цієї політики було повне знищення жителів м. Орадур у Франції, Лідице в Чехо-Словаччині, с. Хатинь у Білорусі. В Європі було створено мережу концтаборів, в яких ревнителі «нового порядку» організували планомірне винищення людей. Лише в Освенцімі за роки війни було винищено понад 4 млн.

«Коллабораціонізм в роки Другої світової війни». 

Шановні учні! На початку уроку вам було дано завдання: «Уявіть собі, що ви опинились серед населення окупованих територій. Яку лінію поведінки відносно представників німецької окупаційної влади ви би обрали?»

Давайте поговоримо про тих мешканців окупованих територій, що через жах обрали шлях співробітництва з окупаційною владою. Колабораціонізм (фр. Collaboration - «співпраця») - усвідомлена, добровільна і навмисна співпраця з ворогом, в його інтересах і на шкоду своїй державі. Термін частіше застосовується в більш вузькому сенсі - співробітництво з окупантами.

Спочатку термін означав співробітництво тільки громадян Франції з німецькими властями. Потім термін почав застосовуватися до інших європейських урядів, що діяли під німецької окупацією (уряд Квіслінга в Норвегії та ін.), або до військових організацій громадян окупованих країн під контролем гітлерівського блоку (національні дивізії СС майже у всій Європі та ін.)

Вермахт та війська СС поповнили понад 1,8 мільйона осіб з числа громадян інших держав і національностей. З них у роки війни було сформовано 59 дивізій, 23 бригади, кілька окремих полків, легіонів і батальйонів.

На вашу думку,які наслідки мала діяльність колабораціоністів для їх народів? Яка доля чекала самих колабораціоністів?

Табори смерті в Європі

Робота з історичним атласом «Місця таборів смерті в  Європі»:учням дається записана на дошці текстова схема «Табори смерті в Європі». Учні мають за картою визначити географічне місце положення кожного табору смерті в роки Другої Світової війни.  

«Знищення єврейського населення на окупованих землях».

Голокост (грецьк. «спалення») - знищення представників єврейського народу в роки Другої світової війни внаслідок цілеспрямованої расової політики націонал-соціалістичного керівництва Німеччини та її союзників.

У 1942 р. керівництво Німеччини прийняло рішення про початок фізичного знищення всіх євреїв у Європі. По всій її території запрацювали «фабрики смерті» - концентраційні табори, найбільшими з яких були Освенцім, Майданек, Треблінка на території Польщі; Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен і Равенсбрюк у Німеччині; Маутхаузен в Австрії. В них було знищено 6 млн. осіб єврейської національності.

Перегляд уривку відеофільму «Знищення єврейського населення на окупованих землях»: завдання класу – учні мають уважно слухати і записати на їх думку головні ідеї за допомогою інтерактивного методу «Ланцюжок» біля дошки.

«Рух Опору на окупованих територіях».

Робота в групах - «Рух Опору на окупованих територіях»:

   1-ша група «Рух Опору у Франції»;
   2-га група «Рух Опору в Італії»;
   3-тя група «Рух Опору у Польщі»;
   4-та група «Рух Опору в Югославії»;
    5-та група «Рух Опору в Греції».

Робота з текстами історичних джерел - «Спогади вцілілих-очевидців масового знищення єврейського населення німцями під час подій 1941-1945 рр.».

1-ий ряд: «41-го Ааронові Залмановичу було лише 4 роки. Тоді його сім’я ледь устигла врятуватися від масового винищення євреїв. Виїхали в товарних вагонах до Уралу. Аарон Вульфсон, урятувався від Голокосту: Мы успели на последнем ешелоне от завода «Спартак», был у нас на Ленинградской такой завод «Спартак». Та лихо таки торкнулося його родини – від рук нацистів загинули двоюрідні брати й бабуся. Нині чоловік прийшов на виставку «Голокост від куль», аби вшанувати пам’ять про них».

2-ий ряд: «Аріх Коретз був хлопчиком у той час. У своєму щоденнику він записував жорстокість, що відбувалась у таборі Берген Белсен (Bergen Belsen). Тільки після 1992 року він вирішив опублікувати свої записи. «Кількість голодуючих у таборі збільшувалася ... Важко описати те, що відбувалося, коли один з ув'язнених помирав чи все ще вмирав. Ті, хто стояв чи сидів поруч із ним, вели себе як голодні вовки. Вони знімали з нього одяг і шукали в його речах їжу або якісь цінності», — говорить Коретз. Вижити у таборах смерті було вкрай складно. Тільки сильні могли це зробити. «Всю ніч по всьому табору можна було чути несамовиті крики і голосіння. Слабких, вмираючих або хворих вбивали ... Потім я бачив тіла, на яких було видно сліди людоїдства. Цю картину я ніколи не забуду», — продовжує свідок. 5 квітня 1945 за п'ять днів до звільнення концтабору Берген Белсен, Аріха Коретза посадили на один із трьох поїздів — останній, який залишив територію табору. Але поїзд незабаром загубився. Два тижні він подорожував у важких умовах, поки не зупинився біля зруйнованого мосту неподалік від міста Тробітз в Німеччині. За цей час багато хто загинув. «Група людей брала мертвих і масово закопувала їх», — розповідає Коретз. Пасажири поїзда записували деталі того, що відбувається. Один із них був колишній доктор на ім'я Швейзер. «У його маленькому зошиті він писав імена померлих людей, їхнє походження і дату смерті. Він також записував, біля якого каменю їх поховали», — говорить він».

3-ій ряд: «Одного разу ввечері, два стрільці розстріляли півтори тисячі євреїв. Два стрільці і три штовхача. Штовхачі були німці в рукавичках до плечей. Вони штовхали поранених людей. Адже в липні 1941 року вони встановили закон: не витрачати більше однієї кулі на єврея. Один єврей — одна куля, одна куля — один єврей. Таким чином, це означало, що поранених євреїв ховали живцем», — розповідає священик Десбоіс. Знайдені німецькі кулі вказують на те, що це робили нацисти. На відміну від Західної Європи, східноєвропейських євреїв не відправляли до концтаборів, а вбивали протягом кількох годин. «Дуже важко слухати жахливі факти. Наприклад, одна жінка розповіла мені, що її примушували пересувати трупи перед кожним наступним розстрілом, щоб очистити місце в загальній могилі. Вона сказала, що їй було важко це робити, тому що тіла ворушилися. Дуже важко, пізнаючи правду, залишатися спокійним», — каже священик».

• учні мають прочитати текст історичного джерела, виділивши головні ідеї.

Форма перевірки – гра «Симпозіум» (по декілька представників від ряду презентують власні точки зору про масове знищення єврейського населення в роки Другої світової війни).

5. Підсумки уроку.

Рефлексія:

1. Що ви знали з цієї теми?

2. Що нового дізналися?

3. Що вас найбільше зацікавило?

4. Про що ви б хотіли дізнатися більше?

5. Що ви сьогодні приймали важко?

6. Як ви будете використовувати ті знання, які одержали сьогодні на уроці?

Розв’язання проблемного питання - «Чи можна вважати німецький окупаційний режим в країнах Європи «Геноцидом?».

6. Повідомлення домашнього завдання.

..................

Методичні та дидактичні матеріали

1. Блог учителя з посиланнями на матеріали до уроку Blogger
2. Макет для майбутньої стінгазети або постеру WikiWall або Linoit
3. Тест для перевірки знань учнів (до 10 тестових завдань) (Google Форми)
4. Ментальні карти (Coogle, MindMeister, Minmodo тощо)
5. Ігра для учнів (квест, пазли, кросворд)LearningApps
6. Відео-матеріали (змонтовані власноруч) YouTube
7. Публікація або інфографіка Canva
8. Електронний журнал
9. Методичні або дидактичні матеріали до уроку, що зроблені у ППЗ із фаху (словники, стрічка часу, обчислювальні програми, геосервіси тощо)
10. Канал у Telegram, Viber тощо
11. .....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

1. ...
2. ...
3. ...

Відеоматеріали

1. ...
2. ...
3. ...

Електронні ресурси

1. ...
2. ...
3. ...

---

Автор статті

Студент(ка) факультету .......... 6 курсу, спеціальність "????"

Костинюк Анжела

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка