Версія за 16:58, 28 грудня 2017

Зміст

1 Предмет, навчальна тема
2 Вік учнів, клас
- 2.1 Стислий опис проекту
3 Діяльність учнів та вчителя
4 Інформаційні ресурси

Предмет, навчальна тема

Вік учнів, клас

Стислий опис проекту

'ТЕХНОЛОГІЯ ПОСТАНОВКИ ЗВУКА НА ФЛЕЙТІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ У сучасному виконавстві на флейті питання технології звукотворчого процесу не втрачають своєї актуальності як серед дослідників, так і серед виконавців та педа- гогів. Про це свідчить поява багатьох опублікованих в останні десятиліття відомими зарубіжними авторами фундаментальних монографій і посібників, присвячених тех- нологічним аспектам звуковидобування на флейті. Ідеться передусім про працю ні- мецької флейтистки Е. Едлєр-Буш «Флейтовий звук: основа гри і занять на флейті» 1 . У цій праці детально розглянуто принципи формування та розвитку звука на флейті. Наукове обґрунтування процесу звукоутворення на флейті дає німецький педагог Х. Вюрц2 , виділяючи його біоакустичну складову і зосереджуючи увагу на методоло- гічних та дидактичних засадах роботи над звуком у класі з фаху. Основні складові теорії і практики гри на інструменті розкриває В. Ріхтер, автор популярного у Німеч- чині методичного посібника. .

Діяльність учнів та вчителя

План роботи учня у проекті

План проекту

Наприклад, План проекту "ТЕХНОЛОГІЯ ПОСТАНОВКИ ЗВУКА НА ФЛЕЙТІ"

Діяльність учнів у проекті (етапи реалізації проекту)

Чіткий послідовний опис діяльності учнів в ході вивчення теми та реалізації проектів – обсяг та послідовність вправ і пояснення того, як учні задіяні у плануванні власного навчання.

1 етап

У сучасному виконавстві на флейті питання технології звукотворчого процесу не втрачають своєї актуальності як серед дослідників, так і серед виконавців та педа- гогів. Про це свідчить поява багатьох опублікованих в останні десятиліття відомими зарубіжними авторами фундаментальних монографій і посібників, присвячених тех- нологічним аспектам звуковидобування на флейті. Ідеться передусім про працю ні- мецької флейтистки Е. Едлєр-Буш «Флейтовий звук: основа гри і занять на флейті» 1 . У цій праці детально розглянуто принципи формування та розвитку звука на флейті. Наукове обґрунтування процесу звукоутворення на флейті дає німецький педагог Х. Вюрц2 , виділяючи його біоакустичну складову і зосереджуючи увагу на методоло- гічних та дидактичних засадах роботи над звуком у класі з фаху. Основні складові теорії і практики гри на інструменті розкриває В. Ріхтер, автор популярного у Німеч- чині методичного посібника3 . Сучасне бачення технології звукоутворення із застосуванням нетрадиційних прийомів гри досить повно викладає відомий американський композитор і флейтист Р. Дік4 , який досконало володіє значним арсеналом нетрадиційної техніки й активно пропагує її серед виконавців. У своїх навчально-методичних роботах він розглядає сутність технології комбінованого звуковидобування при грі акордів та двозвуків з одночасним співом. Слід назвати енциклопедію флейтової гри М. Дебоста5 та наста- нови Петера-Лукаша Графа6 , у яких авторитетні виконавці і педагоги пропонують свої методи розвитку звука на флейті. Серед незначної кількості вітчизняних публікацій радянського періоду, при- свячених особливостям постановки звука на флейті, слід назвати статтю професора Московської консерваторії Ю. Ягудіна7 , який, спираючись на власний багатий вико- навський та педагогічний досвід, розглядає процес розвитку виразності звука з по- гляду, характерного для радянської флейтової школі 50–60-х років ХХ ст. Інші ана- логічні праці радянських дослідників, у яких безпосередньо розкривалися б питання звукоутворення на флейті, назвати важко, хоча в контексті загальної методики на- вчання гри на інструменті, виконавського дихання й артикуляції їх торкаються М. Платонов1 та Ю. Должиков2 . Останньому належить особлива роль у розвитку тех- нології гри на флейті в радянський та пострадянський періоди. Стажування у Пари- зькій консерваторії, постійний педагогічний пошук дали Ю. Должикову можливість змінити пануючі стереотипи щодо «фізіології звуковидобування» і створити, як сам він стверджував, власну методику. На жаль, крім двох зазначених статей, у яких ви- кладено окремі її елементи, головна частина «методу Должикова» побутує лише в усному вигляді: у спогадах його учнів і тих, хто відвідував уроки професора і спілку- вався з ним. Зрозуміло, відсутність повноцінного посібника, у якому висвітлювалися б усі питання авторської методики, не дає змоги повною мірою використовувати і розвивати його ідеї. Про це неодноразово говорив і сам професор: «Я можу сказати чесно, що мої учні дуже добре знають усю теорію гри на флейті, але, на жаль, не всі вони можуть прищепити цю теорію своїм учням на практиці. Для викладання потрі- бні якісь особливі важелі. Це не тільки теорія. А от як усе це пояснити... Складне пи- тання»3 . Сутність методу Ю. Должикова полягала у створенні природності та повно- ти звучання флейти в усіх регістрах без будь-яких штучних призвуків, які спотворю- ють тембр інструмента. Він прагнув позбутися «художнього свисту», поширеного, на його думку, серед радянських флейтистів 50–70-х років. Основу формування якіс- ного звука професор вбачав передусім в освоєнні опертого дихання та добре розви- неного ненапруженого амбушура. Безумовно, ці елементи виконавського апарату флейтиста мають надзвичайно важливе значення для звукоутворення на інструменті. Однак, розглядаючи фізіоло- гічний механізм звуковидобування на флейті та на інших духових інструментах, не слід втрачати з поля зору і суттєву роль гортані, а точніше, – голосової щілини (ґлотіса), яка суттєво впливає на регуляцію видихуваного струменя повітря і тим са- мим визначає технологічні основи процесу формування звука. Враховуючи те, що гортань в утворені голосу виконує мовні і співочі функції, то й принцип звукоутво- рення на флейті може спиратись на відповідні засади. Саме з цих позицій слід розг- лядати історичні етапи розвитку технології звуковидобування на флейті, що й стано- вить мету цієї статті .

2 етап

.....

Наприклад

1-й етап: презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання своїх робіт. Об’єднуються у групи по 3-4 особи за уподобанням та планування дослідження. У групах немає розподілу по ролях, всі учні виконують однакову роботу. (Лише можна поділити завдання на етапі підготовки до презентації результатів проекту: один із групи готує мультимедійну презентацію, другий – публікацію (інформаційний бюлетень), а третій – веб-сайт (вікі-статтю). 2-й етап: проведення опитування серед однолітків (учні 10-11 класів) та батьків за запропонованою вчителем схемою. Визначення рівня інтересу до проблеми дослідження. 3-й етап: перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із заданої теми. 4-й етап: аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш достовірною інформацію. 5-й етап: Підведення підсумків роботи та підготовка до презентації результатів. 6-й етап: Створення мультимедійної презентації, публікації та веб-сайту.

Методичні та дидактичні матеріали проекту

Мультимедійна презентація проекту:

Google Диск
Prezi (https://prezi.com/)
Slideshare (http://www.slideshare.net)
...

Наприклад, Презентація проекту "25 кадр. Міф або реальність"

Календар подій проекту:

Google Календар (посилання на календар проекту)

Наприклад, Календарь сетевого проекта "25-й кадр. Миф или реальность" за грудень 2007 року.

Методичні та дидактичні матеріали

Тести
Опитування і анкети
Спільно створені матеріали (Google)
Ігри
Стінгазета (
....

Спілкування між учасниками проекту

Чат
Форум
Блог
Спільнота на базі соціальних мереж
Skype
Telegram
Viber
Wiki-сторінка
Сайт
.....

Наприклад, Блог проекту "25 кадр. Міф або реальність?"

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

...
...
...

Відеоматеріали

...
...
...

Електронні ресурси

...
...
...

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Відмінності між версіями «Портфоліо проекту до курсу"ІКТ в освіті" Маслянікової Ірини»