Відмінності між версіями «Трубка з мінералами»
3517415 (обговорення • внесок) |
3517415 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном. | ||
| + | Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема. | ||
| + | Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп. | ||
| + | Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної. | ||
| + | |||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
[[Файл:1280px-Relief Yakutia.png|міні]] | [[Файл:1280px-Relief Yakutia.png|міні]] | ||
Версія за 08:52, 22 червня 2017
Демчик В`ячеслав,31 група
Зміст
Загальний опис
Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном.
Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема. Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп. Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної.
Історична довідка
Спочатку потужності Удачнінского ГЗК були спрямовані на відпрацювання руди першого корінного родовища, відкритого в СРСР, - кимберлитовой трубки «Зірниця» [1], в подальшому комбінат почав видобуток руди на трубці «Вдала». На даний момент видобуток руди на «Зірниці» припинена, вивчаються варіанти скорочення витрат.
Кімберлітові трубка «Вдала» була відкрита 15 червня 1955 [2] геологорозвідувальних загоном під керівництвом В. Н. Щукіна. Назва родовища стало символічним, не тільки тому, що його вдалося відкрити відразу ж на початку експедиції, але, як з'ясувалося в ході попередньої розробки, ще й тому, що «Вдала» являє собою дві трубки, які йдуть майже паралельно, зустрічаючись на поверхні.
Після відкриття «Щасти» обсяги геолого-вишукувальних робіт в басейні річки Далдин різко збільшилися [3]. У 1956 році було прийнято рішення про розширення виробничих потужностей вже існуючих підприємств і будівництві нового гірничо-збагачувального комбінату. Однак будівництво відклалося практично на 10 років, і в дійсності роботи за проектом почалися лише в 1967 році, коли на родовищі в лад була введена збагачувальна фабрика № 11.
З 1967 по 1971 рік на родовищі йшла розробка алмазоносних розсипів верхніх горизонтів. Перший проект розробки корінного родовища відкритим способом до глибини 400 метрів був виконаний в 1970 році, з 1971 року на «Щасти» почався видобуток кимберлитовой руди, яка подавалася на фабрику № 11 автомобільним транспортом. У тому ж 1971 році почалися роботи з будівництва нової фабрики № 12 в безпосередній близькості від кар'єру «Вдалий», в 1976 році введена в експлуатацію перша черга, а в 1978 році - друга черга фабрики, яка стала найбільшою в алмазодобувної промисловості Росії .
16 лютого 1979 року наказом Міністра Кольоровий металургії СРСР рудник «Вдалий» був реорганізований в Удачнінскій гірничо-збагачувальний комбінат.
Для залучення в експлуатацію глибоких горизонтів родовища алмазів і підтримки потужностей Удачнінского ГЗК в 1987 році був розроблений проект реконструкції кар'єра «Вдалий». На комбінаті було впроваджено бессточное хвостосховище збагачувального комплексу, яке представляє собою систему водопостачання з очисними спорудами технологічної води. Введення і експлуатація хвостосховища є прикладом послідовної технічної політики Удачнінского ГЗК, спрямованої на захист природних багатств Якутії від відходів промислової діяльності.
З 1989 року на фабриці № 11 аж до її закриття в 1991 році збагачували руду, видобуту на родовищі «Зірниця». Надалі, щоб зайняти всі виробничі потужності фабрики № 12, руду з «Зірниці» почали доставляти на переробку і туди.
3 жовтня 2001 року на пленарному засіданні Державної комісії РФ по запасам (ДКЗ) були затверджені запаси нижніх горизонтів трубки «Вдала» до глибини 1400 метрів. В цьому ж році почалося проектування підземного рудника «Вдалий», будівництво якого тривало майже 13 років.
27 червня 2014 року введений в експлуатацію перший пусковий комплекс підземного рудника.
Технічні характеристики
Проектна глибина кар'єру «Вдалий» - 640 метрів. Розміри кар'єра по поверхні - 2000 х 1600 метрів, по дну - 600 х 230 метрів. Руда видобувається буропідривних способом, вантажиться екскаваторами і навантажувачами, доставляється автомобільним транспортом на фабрику № 12. Обсяг щорічної вироблення фабрики становить 11 мільйонів тонн руди [2]. Відпрацювання крутопадающими рудного тіла здійснюється із застосуванням кільцевої системи розробки з розвитком гірських робіт від центру до периферії. У робочій зоні горизонти розкриваються тимчасовими з'їздами.
З введенням в експлуатацію рудника «Вдалий» підземний видобуток і роботи в кар'єрі будуть вестися попутно. Відкрите видобування завершиться в 2016 році [13].
До 2019 року рудник вийде на проектну потужність 4 мільйони тонн руди на рік [14]. При цьому він зможе забезпечувати видобуток понад 5 мільйонів карат алмазів в рік.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%28%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%B0%29 http://www.jewellery.org.ua/stones/games908.htm http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-43A2105E45B33/list-22AE31EDF27 Сопутниковий знімок на Google.Maps: https://www.google.com/maps/@66.435421,112.314606,13736m/data=!3m1!1e3?hl=en
