Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Дніпро-1»»
3972649 (обговорення • внесок) |
3972649 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
Необхідною умовою успішного розвитку народного господарства у другій половині ХХ ст. було активне використання нових технологій. Важливим завданням для вітчизняної радіоелектронної промисловості стало налагодження виробництва електронно–обчислювальних машин, що вимагало високого рівня наукового–технічного забезпечення та складних технологій. Маючи потужний науково–технічний потенціал, СРСР активно розробляє та впроваджує у виробництво системи ЕОМ. Важливим центром виробництва електронно–обчислювальної техніки стає місто Київ. Так, ще у січні 1965 року введено до ладу Київський завод електронних обчислювальних та керуючих машин (ОКМ). Вже в перший рік свого існування завод організував серійний випуск керуючої обчислювальної машини (КОМ) «Днепр–1» та електронної обчислювальної машини для розрахунку розкрою тканин «ЭМРТ–2». На базі КОМ «Днепр–1» було розроблено та впроваджено автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСКТП) на машинобудівельних, приладобудівельних, хімічних, металургійних та інших підприємствах | Необхідною умовою успішного розвитку народного господарства у другій половині ХХ ст. було активне використання нових технологій. Важливим завданням для вітчизняної радіоелектронної промисловості стало налагодження виробництва електронно–обчислювальних машин, що вимагало високого рівня наукового–технічного забезпечення та складних технологій. Маючи потужний науково–технічний потенціал, СРСР активно розробляє та впроваджує у виробництво системи ЕОМ. Важливим центром виробництва електронно–обчислювальної техніки стає місто Київ. Так, ще у січні 1965 року введено до ладу Київський завод електронних обчислювальних та керуючих машин (ОКМ). Вже в перший рік свого існування завод організував серійний випуск керуючої обчислювальної машини (КОМ) «Днепр–1» та електронної обчислювальної машини для розрахунку розкрою тканин «ЭМРТ–2». На базі КОМ «Днепр–1» було розроблено та впроваджено автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСКТП) на машинобудівельних, приладобудівельних, хімічних, металургійних та інших підприємствах | ||
| − | |||
| − | |||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
* http://ssstepanyuk.ucoz.net/publ/informatika/vineknennja_pershoji_eom/4-1-0-3/ Винекнення першої ЕОМ] | * http://ssstepanyuk.ucoz.net/publ/informatika/vineknennja_pershoji_eom/4-1-0-3/ Винекнення першої ЕОМ] | ||
Поточна версія на 21:16, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
«Дніпро» - радянська цифрова керуюча обчислювальна машина на напівпровідникових елементах. В процесі розробки носила назву УМШН - Керуюча Машина Широкого Призначення. Ідея розробки була висловлена В. М. Глушковим в червні 1958 року на Всесоюзній конференції в Києві.
ЕОМ "Деіпро-1" стала першою малою ЕОМ машиною в Україні, серійне виробництво якої було налагоджено на заводі «Арсенал» (м. Київ). ЕОМ «Днепр-1» передувала унікальній за своєю архітектурою машині «Мир-1», розробленій в 1965 р. в Інституті кібернетики (керівник В.М. Глушков).Машина “Мир-1” та її наступна модифікація “Мир-2” передбачались для інженерних розрахунків, які виконував на ЕОМ сам користувач без допомоги оператора.
Історична довідка
1961 р. У СРСР створено першу в країнi серiйну унiверсальну напiвпровiдникову ЕОМ "Днiпро-1".
Технічні характеристики
-Система команд: двохадресна, 88 команд.
-Система числення: двійкова.
-Подання чисел: з фіксованою комою.
-Розрядність: 26 двійкових розрядів.
-ОЗУ - від одного до восьми блоків по 512 Слів.
-Швидкодія: на операціях додавання / віднімання - 20000 операцій в секунду, множення / ділення - 4000 операцій в секунду.
-Займана площа: 35-40 кв. метрівСпоживана потужність: 4 кВт.
Сфера застосування
Необхідною умовою успішного розвитку народного господарства у другій половині ХХ ст. було активне використання нових технологій. Важливим завданням для вітчизняної радіоелектронної промисловості стало налагодження виробництва електронно–обчислювальних машин, що вимагало високого рівня наукового–технічного забезпечення та складних технологій. Маючи потужний науково–технічний потенціал, СРСР активно розробляє та впроваджує у виробництво системи ЕОМ. Важливим центром виробництва електронно–обчислювальної техніки стає місто Київ. Так, ще у січні 1965 року введено до ладу Київський завод електронних обчислювальних та керуючих машин (ОКМ). Вже в перший рік свого існування завод організував серійний випуск керуючої обчислювальної машини (КОМ) «Днепр–1» та електронної обчислювальної машини для розрахунку розкрою тканин «ЭМРТ–2». На базі КОМ «Днепр–1» було розроблено та впроваджено автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСКТП) на машинобудівельних, приладобудівельних, хімічних, металургійних та інших підприємствах
Список використаних джерел
- http://ssstepanyuk.ucoz.net/publ/informatika/vineknennja_pershoji_eom/4-1-0-3/ Винекнення першої ЕОМ]
Література
Внесок київського заводу обчислювальних та керуючих машин у розвиток народного господарства української рср у 1971–1975 рр.
