Відмінності між версіями «Арифмометр "Феликс М"»
760174 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
760174 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
− | + | ||
+ | Арифмометр Фелікс М(від грец. αριθμός — «число», «рахунок» та грец. μέτρον — «міра», «вимірювач») — настільна або портативна механічна обчислювальна машина, призначена для точного множення і ділення, а також для додавання і віднімання. | ||
[[Файл:Felix1.jpeg|міні|справа]] | [[Файл:Felix1.jpeg|міні|справа]] | ||
+ | |||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали. | Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали. |
Версія за 14:37, 24 травня 2017
Виконав: Шляховий Олександр 33 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Арифмометр Фелікс М(від грец. αριθμός — «число», «рахунок» та грец. μέτρον — «міра», «вимірювач») — настільна або портативна механічна обчислювальна машина, призначена для точного множення і ділення, а також для додавання і віднімання.
Історична довідка
Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали.
Інший невідомий сучасникам арифмометр був створений Вільгельмом Шиккардом в 1623 році. Згідно з кресленнями, пристрій являв собою 6-розрядну машину з трьох вузлів: пристрою складання-віднімання, розмножувального та блоку записи проміжних результатів. Також в XVII столітті були створені «паскалина» Блеза Паскаля і арифмометр Лейбніца.
У 1674 році була створена машина Морленд. У 1709 році італійський вчений маркіз Джованні де Полени представив свою модель арифмометра. У 1820 році Тома де Кольмар почав серійний випуск арифмометрів, в цілому схожих з арифмометром Лейбніца, але мали ряд конструктивних відмінностей. У 1850-х роках П. Л. Чебишев створив перший в Росії арифмометр. У 1890 році розпочато серійне виробництво арифмометрів Однера - найпоширенішого типу арифмометрів XX століття.
В СРСР найпопулярнішим арифмометром був вироблявся в 1929-1978 роках «Фелікс». Загальний тираж цих машин становив кілька мільйонів, було вироблено понад два десятки модифікацій. Школярів вчили звертатися з цією машиною.
В даний час арифмометри можна знайти в музеях, таких як Політехнічний музей у Москві, Німецький музей у Мюнхені або Музей обчислювальної техніки в Ганновері.
Технічні характеристики
Арифмометр «Фелікс» складається з нерухомої коробки з прорізами, в яких переміщенням 9 важелів встановлюється дане число, і рухомої каретки з лічильником оборотів з 8 вікнами в лівій частині і результатних лічильником з 13 вікнами праворуч. На лівому і правому торцях каретки розташоване по одному баранчикові, обертанням яких від себе до клацання проводиться обнуління, відповідно, лічильника обертів і результатних лічильника. Праворуч від нерухомої коробки розташована рукоятка, при обертанні якої виробляються арифметичні дії. При повороті рукоятки на один оборот, в залежності від положення каретки, число в тому чи іншому вікні лічильника обертів збільшується на одиницю. Під вікнами лічильників розташована планка з рухомими металевими штучками, за допомогою яких встановлюється положення коми в числах на лічильниках.
Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків.
Радянський арифмометр "Фелікс М" є, по-перше, найпоширенішим в Росії арифмометром, по-друге, він являє собою типовий арифмометр Однера найпростішої конструкції.
- Ручка приводу (знаходиться праворуч) завжди (крім, зрозуміло, тих випадків, коли Ви її обертаєте) повинна знаходитися в крайньому нижньому положенні - в цьому положенні вона блокується.
- Числа вводяться переміщенням важелів вгору і вниз. Для того щоб додати число, ручку слід відтягнути вправо і зробити один повний оберт "на себе", для того щоб відняти - "від себе". Напрямок обертання ручки вказано також на корпусі арифмометра.
- Для того щоб зрушити каретку на один крок, слід натиснути на виступаючу з каретки ручку в потрібному напрямку. Для того щоб пересунути каретку на кілька розрядів, слід підтягнути ручку вгору, потім потягнути її в потрібному напрямку.
- Для того щоб очистити лічильник оборотів або результатів, слід зробити повний оборот лівого (або, відповідно, правого) баранчика. Баранці розташовані в торцях каретки, повертаються "на себе", після повного обороту чути клацання. УВАГА: баранці завжди повинні знаходитися в горизонтальному положенні.
- Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе".
Слід пам'ятати, що у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1').
Сфера застосування
Для економічних та інженерних розрахунків використовувались арифмометри "Фелікс"