Відмінності між версіями «Флуоресціюючий екран»

Версія за 23:09, 21 травня 2017

Головна → Відділ астрономії, оптики та квантової фізики → Демонстраційний калькулятор "Программист"
Роботу виконує Українцева Ольга

Загальний опис (принцип дії)

Флуоресціюючий екран - тонкі листи картону або пластмаси, на які нанесений шар люмінофора. Підсилююча властивість флуоресціюючих екранів зумовлено впливом на плівку світіння люмінофора, що виникає при реєстрації іонізуючих випромінювань.
Флуоресціюючий екран являє собою паперовий або скляний лист, покритий речовиною, здатним давати світлі пляма під дією удару швидких електронів або іншої частинки, що володіє високою енергією.

Одношаровий флуоресціюючий екран виготовлений з тонкого уранового скла. Уранове скло збуджується, в основному, променями з довжиною хвилі від 313 ммк і коротше флуоресціює зеленим світлом.

Флуоресціюючі екрани типу Стандарт, УФДМ і ПРС кальційвольфрамові. За посилюючою дією екрани Стандарт і ПРС приблизно рівні, однак екрани ПРС мають підвищену роздільну здатність в порівнянні зі стандартними екранами. Ці екрани застосовують в широкому діапазоні випромінювання енергії. Екрани УФДМ призначені в основному для медицини, вони володіють збільшеною фотографічною дією.

Флуоресціюючі екрани типу УС цинк-кадмійсульфідні. Вони скорочують в 3 - 5 разів час просвічування на сенсибілізовану плівку РМ-6 в порівнянні з екранами Стандарт зі звичайною оптично несенсибілізованою рентгенівською плівкою. Підсилюча дія флуоресціюючих екранів залежить від типу люмінофора, навантаження світлосостава, енергії випромінювання. Розміри екранів, що випускаються: 13x18, 18x24, 24x30, 30x40, 35 6x35 6, 15x40 см.

Підсилювальні флуоресціюючі екрани найчастіше виготовляють з вольфрамату кальцію (CaWCU), що видає білий колір, до якого найбільш чутлива емульсія плівок. Іноді застосовують комбіновані екрани: передній (у напрямку ходу променів) з меншою щільністю флуоресціюючого шару і задній - з більшою щільністю. Однак частіше в практиці застосовують передні і задні екрани з однаковою щільністю в межах 60 мг / см., Що безсумнівно простіше і зручніше.

Історична довідка

Про сам винахід мало, що відомо: Берлін, Німеччина дійсний винахідник А. Шледеале. В деяких джерелах згадуються саме такі дати пов′язані з даним винаходом:

• Патент на флуоресціюючий екран заявлений 13 жовтня 1934 року за № 155440
• Пріоритет від 14 листопада 1933 року на підставі ст. б Радянсько-німецької угоди про охорону промислової власності.
• Про видачу патенту опубліковано 30 червня 1937 року
• Дія патенту поширюється на 15 років від ЗО червня 1937 року

Технічні характеристики

Сфера застосування

Основна й найпоширеніша сфера застосування данного приладу це:

• радіолокаційні установки
• рентгеноскопія
• флюрограмоскопія

Використання флуоресціюючих екранів, що світяться під дією ультрафіолетових променів, які пройшли через досліджувану речовину, дозволяє виробляти візуальний аналіз в ультрафіолетовій області. Для візуального визначення інтенсивності світіння дуже слабких джерел, зокрема флуоресціюючих екранів, іноді застосовується метод порога зорового відчуття. Фіксуються два положення клина: перше, відповідне ослаблення до порога яскравості флуоресценції екрану при падінні на нього неослабленим пучка світла, друге - при падінні на екран того ж пучка, але ослабленого при проходженні через досліджуваний шар речовини. Різниця цих положень клина, помножена на константу клина, дає значення оптичної щільності шару препарату

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

• Б. В. Петровский /1989г/ «Краткая медицинская енциклопедия» том 2 ст 600
• http://findpatent.com.ua/patent/5/51328.html
• https://sites.google.com/site/sajt9bklasu19ck/optika-1/fluoresciuucijekran
• http://xray.com.ua/animals.php?act=rg&acti=formuvannj