Відмінності між версіями «Кінопроектор переносний «Радуга»»
3525385 (обговорення • внесок) |
3525385 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
* http://rashinboy.livejournal.com/1567.html | * http://rashinboy.livejournal.com/1567.html | ||
* http://www.cinema-museum.net/kinoproektor-raduga | * http://www.cinema-museum.net/kinoproektor-raduga | ||
| + | * Сим. Р. Барбанель, Сол. Р. Барбанель, И. К. Качурин, Н. М. Королёв, А. В. Соломоник, М. В. Цивкин. Глава IV. Киносъёмка и кинопроекция // Кинопроекционная техника / С. М. Проворнов. — 2-е изд.. — М.,: «Искусство», 1966. — 636 с. | ||
| + | * Е. М. Голдовский. Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с. | ||
| + | * О. Ф. Гребенников. Глава III. Временны́е и пространственно-временны́е преобразования изображения // Основы записи и воспроизведения изображения / Н. К. Игнатьев, В. В. Раковский. — М.,: «Искусство», 1982. — С. 105—160. — 239 с. | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
Версія за 20:46, 22 травня 2017
Роботу виконав Сергійчук Олексій
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Кінопрое́ктор "Радуга", кінопроекці́йний апара́т (від кіно ... і лат. projicio - кидаю вперед) - апарат, призначений для проектування кінофільмів на екран. Кінопроектор транспортує кінострічку з подачі бобіни на приймаючу, забезпечуючи уривчастий рух її в фільмовому каналі і рівномірне, за допомогою маховика на валу гладкого барабана - в звукочитаючій системі. При цьому освітлювально-проекційна система здійснює проекцію зображення що знаходиться в кадровому вікні кадру на екран і перекриття світлового потоку обтюратором на час переміщення кіноплівки.
Історична довідка
Кінопроектор «Радуга-2» КП-1М випускався Київським заводом КІНАП з 1977 р.
Технічні характеристики
Кінопроектор дозволяє працювати з бобінами до 600 метрів, швидкість проекції 24 к/сек, тільки прямий хід, перемотування ручна. Об'єктив: 16КП1-1,2/50 50мм або 16КП1-1,2/35, 35мм. Посадка стандартна 38мм. Лампа галогенна з відбивачем КГІ 24-150-1 (перші випуски) 24в 150вт або Тунгсрам 24в 200вт (уніфікована з проекторами Україна-7). Світловий потік 400-600 лм. Відтворення оптичної та магнітної фонограми фільму. Транзисторний підсилювач виконаний у вигляді швидкознімного блока всередині корпусу проектора. Всі компоненти кіноустановки знаходяться в одному корпусі, вбудований гучномовець, потужністю 4 Вт. Є можливість підключення виносного гучномовця 6 Вт, який поставлявся окремо. Габарити проектора 385х305х200 мм. Вага 14,5 кг У валізі - 455х350х260 мм, вага 18кг. На момент випуску ціна кінопроектора "Радуга-2" становила 555руб. Управління режимами проектора проводиться за допомогою кнопкового перемикача або з дротяного пульта дистанційного керування. У проекторі застосована нова система зубчастих передач на ременях, це дозволило істотно знизити вагу і шум роботи апарату. За час випуску проектор зазнавав деяких змін, проекційна система з лампою встановлюється в окремий відбивач, була спрощена система застосуванням лампи з вбудованим відбивачем, і з 1986р змінена електрична схема проектора (крім підсилювача). Так само проводилися деякі зовнішні зміни.
Сфера застосування
Більшістю кінопроекторів зображення демонструється на великому екрані диаскопическим методом, тобто за допомогою світла, що проходить через прозору кіноплівку. Для масового перегляду кінофільмів існують кінотеатри, оснащені кінопроектори.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- http://www.radionic.ru/node/536
- http://rashinboy.livejournal.com/1567.html
- http://www.cinema-museum.net/kinoproektor-raduga
- Сим. Р. Барбанель, Сол. Р. Барбанель, И. К. Качурин, Н. М. Королёв, А. В. Соломоник, М. В. Цивкин. Глава IV. Киносъёмка и кинопроекция // Кинопроекционная техника / С. М. Проворнов. — 2-е изд.. — М.,: «Искусство», 1966. — 636 с.
- Е. М. Голдовский. Кинопроекция в вопросах и ответах. — М.,: «Искусство», 1971. — 220 с.
- О. Ф. Гребенников. Глава III. Временны́е и пространственно-временны́е преобразования изображения // Основы записи и воспроизведения изображения / Н. К. Игнатьев, В. В. Раковский. — М.,: «Искусство», 1982. — С. 105—160. — 239 с.
