Відмінності між версіями «Плівковий фотоапарат серії «Зенит»»
3595472 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
3595472 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
Рядок 282: | Рядок 282: | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
− | |||
[https://periscope.com.ua/istoriya-fotografii/fotoapparaty-zenit]<br> | [https://periscope.com.ua/istoriya-fotografii/fotoapparaty-zenit]<br> | ||
[http://savok.name/480-zenit.html]<br> | [http://savok.name/480-zenit.html]<br> | ||
[http://www.zenitcamera.com/] | [http://www.zenitcamera.com/] | ||
+ | [http://photohistory.ru/index.php?pid=1207248178964102] | ||
+ | [http://photohistory.ru/index.php?pid=1207248178973750] | ||
+ | [http://www.photohistory.ru/1207248179112106.html] | ||
+ | |||
+ | Фотографирование при искусственном освещении | ||
+ | Авторы: А.Г. Симонов | ||
+ | |||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
[[Категорія:Потребують опису. МІТ]] | [[Категорія:Потребують опису. МІТ]] |
Версія за 15:39, 8 квітня 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Плівкові фотоапарати серії «Зенит»
Зміст
Загальний опис (принцип дії) Лахаузов Микола, 36 група
Фотоапарати Зеніт - плівкові дзеркальні малоформатні камери аматорського рівня. Розроблялися на Красногорському машинобудівному заводі (КМЗ) (Московська область, Росія) і випускалися на ньому ж. Деякі популярні моделі крім КМЗ випускалися також і на Білоруському оптико-механічному заводі.
Фотоапарати Зеніт випускалися півстоліття 1952-2005 рр продавалися вони по всьому колишньому Радянському Союзу і навіть йшли на експорт. У кожному, навіть невеликому містечку був фотомагазин з камерами, аксесуарами, витратними матеріалами, в яких Зеніт займали почесні місця.
Історична довідка
Історія фотоапаратів «Зеніт» почалася в 1952 році, коли подальші експерименти і конструкторські розробки моделі «Зоркий» привели до появи нового дзеркального малоформатного фотоапарата. У 1955 році був випущений перший по справжньому масовий апарат сімейства «Зеніт» - «Зеніт-С», який придбав покращений затвор і синхроконтакт. Протягом усієї своєї історії фотоапарати з маркою Красногорського механічного заводу (КМЗ) йшли на експорт не тільки в країни, що розвиваються, але і в Німеччину, Італію, Австрію, Францію і Англію, де успішно конкурували з західною продукцією. «Зеніт» серії «Е» стали наймасовішими дзеркальними камерами в світі: всього їх різних модифікацій було вироблено близько п'ятнадцяти мільйонів. Фотоапарати «Зеніт» нерідко ставали лауреатами престижних премій і удостоювалися захоплених відгуків з боку громадськості, засобів масової інформації та експертів галузі. Так, наприклад, в 1979 році популярний англійський журнал для фотоаматорів «What camera?» Визнав «Зеніт-ЕМ» кращим апаратом року.
Модель камери | Початок випуску | Закінчення випуску | Кількість років выпуску | Загальна кількість вироблених камер |
---|---|---|---|---|
Зенит | 1952 | 1956 | 5 | 39091 |
Зенит-С | 1955 | 1961 | 7 | 232949 |
Зенит-3 | 1958 | 1959 | 2 | 81776 |
Кристалл | 1961 | 1962 | 2 | 65433 |
Зенит-3М | 1962 | 1970 | 9 | 781678 |
Зенит-4 | 1964 | 1968 | 5 | 19740 |
Зенит-5 | 1964 | 1968 | 5 | 11616 |
Зенит-6 | 1964 | 1968 | 5 | 8930 |
Зенит-Е | 1965 | 1986 | 22 | 8000000 |
Зенит-7 | 1968 | 1971 | 4 | 3024 |
Зенит-В | 1968 | 1973 | 6 | 889617 |
Зенит-Д | 1969 | 1970 | 2 | 63 |
Зенит-ЕМ | 1972 | 1988 | 17 | 979140 |
Зенит-ВМ | 1972 | 1973 | 2 | 1239 |
Зенит-16 | 1973 | 1977 | 5 | 11114 |
Зенит-TTL | 1977 | 1985 | 9 | 2600000 |
Зенит-19 | 1979 | 1987 | 9 | 121993 |
Зенит-18 | 1980 | 1986 | 7 | 7001 |
Зенит-10 | 1981 | 1982 | 2 | 19865 |
Зенит-ЕТ | 1982 | 1995 | 14 | 3000000 |
Зенит-11 | 1982 | 1992 | 11 | 1481022 |
Зенит-12сд | 1983 | 1988 | 6 | 1000000 |
Зенит-Автомат | 1984 | 1994 | 11 | 68002 |
Зенит-14 | 1987 | 1990 | 4 | 567 |
Зенит-АМ | 1988 | 1999 | 12 | 11802 |
Зенит-122 | 1990 | 2005 | 16 | 1971745 |
Зенит-АМ2 | 1992 | 1997 | 6 | 27240 |
Зенит-АПК | 1992 | 1998 | 7 | 6394 |
Зенит-212k | 1995 | 2005 | 11 | 32149 |
Зенит-312m | 1999 | 2005 | 7 | 84004 |
Зенит-412 | 2000 | 2005 | 6 | 46454 |
Зенит-КМ | 2001 | 2005 | 5 | 15097 |
Технічні характеристики
Фотокамери «Зенит» використовують стандартну фотоплівку формату 135. Більшість моделей мають шторний затвор, розташований у фокальній площині з тканинними шторками або металічними ламелями. Дзеркальні фотокамери Зенит мають змінний об'єктив, який приєднується за допомогою одного із видів з'єднання:
- Різьбове з'єднання М39 (моделі розроблені у 50-х та на початку 60-х років);
- Різьбове з'єднання М42 (вперше застосовано на моделі «Зенит-Е» у 1967 р.);
- декілька варіантів байонету власної розробки КМЗ («Старт», «Зенит-7», серія камер «Зенит-4/5/6»);
байонет «оправа K», сумісний з байонетом Pentax K (вперше на камері «Зенит-автомат», 1984 р.).
Крім однооб'єктивних дзеркальних фотокамери, розрахованих на використання плівки формату 135, були випущені і фотокамери для використання плівки формату APS (Зенит-APS, Зенит-96, Зенит-500), та цілий ряд компактних фотокамер, проте великого поширення вони не набули.
В цілому можна виділити основну лінійку розвитку фотоапаратів Зеніт. Коли кожна наступна модель удосконалює якісь характеристики попередньої, але в той же час зберігає її основні риси.
Зенит
Зенит — малоформатний однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат з ручною установкою експозиції.
- Корпус металевий зі знімною задньою стінкою.
- Заведення затвора і перемотка плівки — головкою. Зворотне перемотування плівки головкою такого ж розміру що і головка зведення. Лічильник кадрів з ручною установкою першого кадру.
- Тип застосовуваного фотоматеріалу — фотоплівка типу 135 в стандартних касетах. Розмір кадру 24 × 36 мм.
- Затвор — механічний, шторково-щілинний з горизонтальним рухом полотняних шторок. Витримка затвора: від 1/25 до 1/500 сек і «ручна».
- Видошукач дзеркальний, з незмінною пентапризмою. Фокусувальний екран — матове скло.
- Штатний об'єктив — «Индустар-22» 3,5/50 або «Индустар-50» 3,5/50 з попередньою установкою діафрагми.
- Тип кріплення об'єктива — різьбове з'єднання M39×1/45,2.
- Синхроконтакту немає.
- Експонометр відсутній.
- Автоспуска немає.
- Різьба штативного гнізда 3/8 дюйма.
Зенит-3М
Зенит-3М — малоформатний однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат з ручною установкою експозиції.
- Корпус металевий з задньою стінкою, що відкривається.
- Курковий механізм заведення затвора і перемотка плівки. Зворотне перемотування плівки висувною головкою.
- Тип застосовуваного фотоматеріалу — фотоплівка типу 135 в стандартних касетах. Розмір кадру 24 × 36 мм.
- Затвор — механічний, шторково-щілинний з горизонтальним рухом полотняних шторок. Витримка затвора: від 1/30 до 1/500 сек і «ручна».
- Видошукач дзеркальний, з незмінною пентапризмою. Фокусувальний екран — матове скло.
- Штатний об'єктив — «Индустар-50» 3,5/50 або «Гелиос-44» 2/58 з попередньою установкою діафрагми.
- Тип кріплення об’єктива — різьбове з’єднання M39×1/45,2.
- Синхроконтакт кабельний з регульованим часом випередження. Гнізда для фотоспалаха небуло, можна було придбати окремо.
- Експонометр відстуній.
- Механічний автоспуск.
- Різьба штативного гнізда 3/8 дюйма.
Зенит-TTL
Зенит-TTL — малоформатний однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат з напіватоматичною установкою експозиції за допомогою заоб’єктивного експонометра.
- Тип — однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат з вбудованим TTL-експонометром і механізмом підйому дзеркала постійного візування.
- Тип застосовуваного фотоматеріалу — фотоплівка типу 135 в стандартних касетах. Розмір кадру 24 × 36 мм.
- Затвор — механічний, шторково-щілинний з горизонтальним рухом полотняних шторок. Витримка затвора: від 1/30 до 1/500 сек і «ручна».
- Штатний об'єктив — «Гелиос-44М» з нажимною діафрагмою.
- Корпус металевий з задньою стінкою, що відкривається.
- Курковий заведення затвора і перемотка плівки. Зворотне перемотування плівки висувною головкою.
- Видошукач дзеркальний, з незмінною пентапризмою. Фокусувальний екран — лінза Френеля з мікрорастром та матове скло.
- TTL-експонометр з сірчано-кадмієвим фоторезистором ФПФ-9-2, розміщеним на одній з граней пентапризми з напівпрозорим дзеркальним покриттям. В моделях, виготовлених після 1982 р. використовувалися два фоторезистора, розміщених на задній грані пентапризми, що дозволило збільшити яскравість видошукача. Стрілочний індикатор експонометра можна бачити в полі зору видошукача.
- Тип кріплення об'єктива — різьбове з'єднання M42×1/45,5.
- Синхроконтакт«Х», центральний синхроконтакт лише на камерах 1980-х років
- Механічний автоспуск.
- Лічильник кадрів з ручним встановленням першого кадру
- Різьба штативного гнізда 1/4 дюйма.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
Фотографирование при искусственном освещении Авторы: А.Г. Симонов