Відмінності між версіями «ООП в JavaScript»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту: | Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту: | ||
<code> | <code> | ||
| − | <font color="#008000">імя_об'єкта.імя_властивості</font><br> | + | <font color="#008000">імя_об'єкта.імя_властивості</font><br></code> |
<p style="padding-left:15px; margin: 0;">або</p> | <p style="padding-left:15px; margin: 0;">або</p> | ||
| + | <code> | ||
<font color="#008000">імя_об'єкта["імя_властивості"]</font> | <font color="#008000">імя_об'єкта["імя_властивості"]</font> | ||
</code> | </code> | ||
Версія за 10:50, 22 квітня 2010
Теоретичний опис принципів ООП в JavaScript може заняти дуже багато часу, і викликати багато суперечок навколо питання чи взагалі існують класи в JavaScript. Я не буду на цьому зупинятися, а відразу дам відповідь: Класів в JavaScript НЕМАЄ
JavaScript -- це мова програмування, яка базується на об`єктах.
Всі об'єкти поділяються на 3 групи:
- вбудовані об'єкти виконуючої системи
- об'єкти середовища, в якому виконується сценарій
- користувацькі об'єкти
об'єкт JavaScript -- це неупорядкований набір властивостей.
Доступ до властивостей об'єктів:
-за допомогою точки
alert (AnimationObject.framesPerSecond); / / object.property
-за допомогою квадратних дужок
alert (AnimationObject ['framesPerSecond']); / / object ['property']
Метод -- це властивість, що є функцією.
Приклад синтаксису доступу до властивості об'єкту:
імя_об'єкта.імя_властивості
або
імя_об'єкта["імя_властивості"]
Останній синтаксис використовується оператором for ... in
to be cont.....
