Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Промінь»»
3930529 (обговорення • внесок) (→Історична довідка) |
3930529 (обговорення • внесок) (→Історична довідка) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
− | [[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні| | + | [[Файл:01 Glushkov port.jpg|міні|200px]][[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|міні|200px|МИР-1]] |
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних компьютеров.ЕВМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмного управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2». | У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних компьютеров.ЕВМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмного управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2». | ||
Версія за 08:29, 5 квітня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Таранюк Анастасія
Промінь - серія малогабаритних електронних обчислювальних машин для інженерних розрахунків, одна з перших машин такого класу. У машині використовувалася пам'ять на металізованих перфокартах і ступеневу мікропрограмного управління. У серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» (1965) і «Промінь-2» (1967).
ЕОМ «Промінь» розроблялася Інститутом кібернетики АН України з 1958 року під керівництвом академіка В. М. Глушкова, в 1963 році запущена в серійне виробництво на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі.
У 1965 році на основі ЕОМ «Промінь» буkf створенf перша радянська (і одна з перших в світі) мала ЕОМ - МИР.
Історична довідка
У 1959 році талановитий вчений Віктор Михайлович Глушков дійшов висновку про необхідність створення машини для інженерних розрахунків. Він висунув ідею інтелектуалізації задуманої машини і запропонував створити для неї оригінальну мову програмування, максимально наближену до людської (але не словесну, а математичну).В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних компьютеров.ЕВМ «Промінь» стала новим словом у світовій практиці, і мала в технічному відношенні цілий ряд нововведень, зокрема пам'ять на металізованих картах і так зване поетапне мікропрограмного управління. Серійний випуск ЕОМ "Промінь" почався в 1963 р на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин.В серію входили ЕОМ «Промінь», «Промінь-М» та «Промінь-2».
У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася "МИР-1", вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього капіталістичного світу. Це була перша (і, на жаль, остання) покупка радянської електронної машини американською кампанією. Як з'ясувалося пізніше, американці купили машину не стільки для того, щоб рахувати на ній, скільки для того, щоб довести своїм конкурентам, запатентувавшим в 1963 р принцип ступеневої мікропрограмування, що росіяни давно про цей принцип знали і реалізували в серійно випускаємій машині. Насправді, його застосували ще раніше - в ЕОМ "Промiнь"
Технічні характеристики
Машина «Проминь» працювала в двійково-десятковій системі числення з 5 десятковими знаками мантиси і одним знаком порядку. Обсяг оперативної пам'яті становив 140 слів. Команди в систему вводилися за допомогою штекерів, або могли бути записані на металеві перфокарти (по 10 на кожну карту).Обсяг накопичувача команд - 100 команд; з них 80 - для збереження команд і проміжної інформації, 20 - для збереження констант. Система команд - одноадресна. Набір команд складався з 32 операцій. Середня швидкість обчислень становила 1000 операцій додавання або 100 операцій множення в хвилину.
Введення числової інформації здійснювався з клавіатури. Висновок здійснювався на табло з десятковими індикаторними лампами.
Характерна особливість машини, яка потім була істотно розвинена в ЕОМ серії «МИР» - вбудоване виконання обчислень елементарних функцій. Мікропрограми були записані в мікропрограмну матрицю. До складу математичного забезпечення машини входили програми вирішення диференціальних рівнянь методом Рунге - Кутта, програми обчислення коренів і екстремумів нелінійних алгебраїчних і трансцендентних функцій, програми інтерполяції по методу Ньютона, програми вирішення лінійних рівнянь і т.д.
Сфера застосування
ЕОМ “Промінь М” використовувалась для науково-технічних розрахунків та проведення практичних та лабораторних занять з курсу „обчислювальна техніка в інженерних та економічних розрахунках”.
Фото, відео-матеріали
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео