Відмінності між версіями «Фоторезистор»
3368969 (обговорення • внесок) |
3368969 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 73: | Рядок 73: | ||
[[Файл:W2DuHNonRYE.jpg|200px]] | [[Файл:W2DuHNonRYE.jpg|200px]] | ||
+ | |||
<ref name="log_5">Гершунский Б.С. Основы электроники - Киев "Вища школа" 1977</ref>. | <ref name="log_5">Гершунский Б.С. Основы электроники - Киев "Вища школа" 1977</ref>. | ||
Поточна версія на 21:21, 2 квітня 2017
Роботу виконав - Мельник Дмитро 36 група
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Фоторезистор
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Фоторезистор - фотоелектричний напівпровідниковий приймач випромінювання, принцип дії якого ґрунтується на ефекті фотопровідності — явищі зменшення опору напівпровідника у разі збудження носіїв заряду світлом [1].
Історична довідка
- У 1873 році Віллоубі Сміт виявив фотопровідність в селені
- У 1918 році американські і німецькі інженери, які працювали незалежно один від одного, запропонували використовувати вакуумні фотоелементи для зчитування оптичних фонограм
- До середини 1930-х років селенові фотоелементи управляли заводськими конвеєрами, ліфтами
- У другій половині 1950-х років на зміну селеновим фотоелементів прийшли фоторезистори на основі сульфіду кадмію
- До 1960 року оптопари на лампах розжарювання і кадмієвих фоторезисторах застосовувалися в ланцюгах зворотного зв'язку промислової автоматики
- На початку 1960-х впровадження чутливих і компактних кадмієвих фоторезисторів зумовило масове виробництво фотоапаратів з автоматичною експозицією
[2].
Технічні характеристики
- ФСК-7Б
- Розмір фоточутливого майданчика - 19 х 3,2 мм;
- Область спектральної чутливості - від 0,5 до 0,85 мкм;
- Максимум спектральної характеристики - від 0,62 до 0,64 мкм;
- Робоча напруга - 10 В;
- ФР1-4 220К
- Розмір фоточутливого майданчика - 3 х 5,8 мм;
- Область спектральної чутливості - від 1,0 до 3,2 мкм;
- Максимум спектральної характеристики - від 1,5 до 2,2 мкм;
- Робоча напруга - 25 В;
- Темновий опір - не менше 0,22 МОм.
- ФР1-3 150 К
- Інтервал робочої температури від -60 до +60° С
- Відносна вологість повітря при температурі + 25° С для фоторезисторів у виконанні для помірного і холодного клімату до 98%
- Відносна вологість повітря при температурі + 35° С для фоторезисторів у усекліматичного виконання до 98%
- Багаторазові удари з прискоренням до 75 м
- Робоча напруга, не більше 15 В
- Темновий опір 150 кОм
- Допустиме відхилення темнового опору від номінального значення, не більше ±50%
- Максимальна потужність розсіювання, не більше 6,0 х 10-3Вт
- Негативний температурний коефіцієнт темнового опору в інтервалі температур від -60 до +20° С, не більше 5% / °С
- Негативний температурний коефіцієнт темнового опору в інтервалі температур від +20 до +60° С, не більше 4% / °С
- Гарантійне напрацювання 10000 год
[3].
Сфера застосування
Фоторезистори застосовуються у фотореле, які автоматично вмикають вуличне освітлення в сутінках, на турнікетах метро тощо. [4].
Також фоторезистори часто використовують при програмуванні таких речей як Arduinо. Наприклад в цьому експерименті за допомогою фоторезистора спалахував різний світлодіод в залежності від яскравості світла.
Фото, відео-матеріали
Фоторезистор
Прилад при звичайній яскравості (жовтим виділений фоторезистор)
Прилад при підвищеній яскравості (жовтим виділений фоторезистор)
Прилад при пониженій яскравості
[5].
Список використаних джерел
- ↑ Улли С. Программирование микроконтроллерных плат Arduino/Freeduino (2-е изд.) — Санкт-Петербург "БПХ-Петербург" 2016
- ↑ Резисторная_оптопара
- ↑ Інтернет магазин
- ↑ Фоторезистор
- ↑ Гершунский Б.С. Основы электроники - Киев "Вища школа" 1977