Версія за 22:37, 28 березня 2017

Батрак Ірина, 31група

Загальний опис (принцип дії)

Радіоприймач — пристрій, призначений для приймання електромагнітних хвиль радіодіапазону (тобто з довжиною хвилі від декількох тисяч метрів до частин міліметра) з наступним перетворенням інформації, яка у них зберігається до вигляду, в якому вона може бути використана.

У найзагальнішому вигляді принцип роботи радіоприймача виглядає так: коливання електромагнітного поля (суміш корисного радіосигналу і перешкод різного походження) наводять у антені змінний електричний струм; отримані таким чином електричні коливання фільтруються для відділення необхідного сигналу від перешкод; з сигналу виділяється (детектується) корисна інформація; отриманий в результаті сигнал перетворюється у вид, придатний для використання: звук, зображення на екрані телевізора, потік цифрових даних, безперервний або дискретний сигнал для управління виконавчим пристроєм (наприклад, телетайпом або рульовою машинкою) тощо.

В залежності від конструкції приймача сигнал в його тракті може проходити, крім детектування, багатоетапну обробку: фільтрацію за частотою, підсилення, перетворення частоти (зсув спектру), обмеження за амплітудою, оцифрування з подальшою програмною обробкою і перетворенням в аналоговий вигляд.

Радіопередавач — пристрій, який разом з антеною забезпечує формування та випромінювання радіочастотного сигналу.

Радіопередавач виконує три основних фізичних процеси:

• генерування в.ч. коливань заданого діапазону - несучої радіочастоти;

• управління несучими коливаннями для зміни їх параметрів за законом первинного електричного сигналу;

• підсилення модульованих в.ч. коливань і передача їх в антену.

Історична довідка

У 1887 році німецький фізик Генріх Герц побудував іскровий передавач радіохвиль (радіопередавач) з катушкою Румкорфа і півхвильовою дипольною передаючою антеною (перший у світі передавач радіохвиль) та іскровий приймач радіохвиль (перший у світі радіоприймач), здійснив першу у світі радіопередачу і приймання радіохвиль, довів існування радіохвиль, яке було передбачене Максвелом і Фарадеєм й вивчив деякі основні властивості радіохвиль (походження, поглинання, відображення, заломлення, інтерференцію, стоячу хвилю ).

Технічні характеристики

До основних технічних параметрах приймального пристрою відносяться:

♦ чутливість або коефіцієнт шуму;

♦ вибірковість;

♦ коефіціент посилення;

♦ смуга пропуску;

♦ динамічний діапазон.

Погіршення будь-який з перерахованих характеристик призводить до збільшення втрат енергії сигналу (зниження відносини сигнал / шум) в тому чи іншому елементі тракту.

До основних арактеристик радіопередавача відносять:

♦ потужність;

♦ діапозон робочих частот;

♦ стабільність частоти;

♦ коефіцієнт корисної дії;

♦ неосновні випромінювання;

♦ класи сигналів (випромінення).

Сфера застосування

• Радіопередавач можуть використовуватися разом з радіоприймачем і живильним пристроєм, такий комплекс називається радіостанцією.

• Самостійно радіопередавачі використовуються в тих областях, де не потрібний прийом інформації в місці її передачі — сигнали точного часу, різноманітні навігаційні радіомаяки для визначення місцезнаходження об'єктів, багатопозиційна радіолокація, радіомовлення, дистанційне керування, телеметрія.

• При експлуатації військових каналів зв'язку стає актуальною проблема захисту екіпажів передавальних центрів від враження зброєю, що містить голівки самонаведення по радіовипромінюванню. Організаційно використовується рознесення передавального радіоцентру від основного розташування вузла зв'язку. Так, віддалення пдрц вз армійського корпусу має бути на 10-15 км від розташування вузла. Рознесення груп передавачів застосовується на 3-5 км між окремими групами. У цьому разі важливим завданням стає організація ліній дистанційного управління передавачами, які будуються, як правило, радіорелейними чи проводовими засобами зв'язку.

• Передавальний радіоцентр (пдрц) вузла зв'язку призначений для утворення передавальних трактів каналів радіозв'язку і передачі їх на приймальний радіоцентр, до радіобюро або безпосередньо на інший елемент вузла зв'язку.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел