Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «МИР-1»»
4044814 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
4044814 (обговорення • внесок) (→Історична довідка) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | «МИР» | + | «МИР» - серійна ЕОМ для інженерних розрахунків, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук УРСР, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі на одного користувача ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, інженерних бюро, наукових організаціях. Мала ряд унікальних особливостей, таких як апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, розвинене математичне забезпечення. Фактично відноситься до класу обчислювальних машин, які згодом отримали назву робочих станцій. |
| − | + | У 1968 році машина МИР модернізована і отримала назву МИР-1. Модифікація відрізняється від оригінальної моделі наявністю пристрої введення-виведення на перфоленту. Також в модифікації були застосовані елементи підвищеної надійності. [1] [2] | |
| − | + | Система числення десяткова (двійковій-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком і з плаваючою комою. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності і довільної довжини, обмеженого тільки об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мкс. Середнє швидкодія - близько 1-2 тис. Оп / с. У комплект машини входила електрична друкарська машинка Soemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 7 знаків в секунду. Управління машиною було організовано на микропрограммном принципі. Мікропрограмування дозволило сильно підняти семантичний рівень машинної мови і довести його до високорівневого мови програмування. Фактично, мікропрограмами виконувалося більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій виконувалося перед трансляцією і інтерпретацією вхідних програми. Мікрокоманд машини МИР-1 - 120-розрядні і записувалися на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло досить сильно змінювати характер використання машини, набір арифметичних і логічних операцій, які вона може виконувати. | |
| − | + | ||
| − | Система | + | |
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
Версія за 09:57, 22 березня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
«МИР» (скорочення від «Машина для Інженерних Розрахунків») - серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова.
У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній.
Історична довідка
«МИР» - серійна ЕОМ для інженерних розрахунків, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук УРСР, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі на одного користувача ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, інженерних бюро, наукових організаціях. Мала ряд унікальних особливостей, таких як апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, розвинене математичне забезпечення. Фактично відноситься до класу обчислювальних машин, які згодом отримали назву робочих станцій. У 1968 році машина МИР модернізована і отримала назву МИР-1. Модифікація відрізняється від оригінальної моделі наявністю пристрої введення-виведення на перфоленту. Також в модифікації були застосовані елементи підвищеної надійності. [1] [2] Система числення десяткова (двійковій-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком і з плаваючою комою. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності і довільної довжини, обмеженого тільки об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мкс. Середнє швидкодія - близько 1-2 тис. Оп / с. У комплект машини входила електрична друкарська машинка Soemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 7 знаків в секунду. Управління машиною було організовано на микропрограммном принципі. Мікропрограмування дозволило сильно підняти семантичний рівень машинної мови і довести його до високорівневого мови програмування. Фактично, мікропрограмами виконувалося більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій виконувалося перед трансляцією і інтерпретацією вхідних програми. Мікрокоманд машини МИР-1 - 120-розрядні і записувалися на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло досить сильно змінювати характер використання машини, набір арифметичних і логічних операцій, які вона може виконувати.
Технічні характеристики
Характеристики машины «МИР-1»:[4].
Оперативная память: 4096 12-разрядных слов (время выборки — не более 2,5 мкс, физический носитель — ферритовые сердечники). Внешняя память: 8-дорожечная перфолента. Устройство ввода FS-1501 (до 1500 символов/сек.), устройство вывода ПЛ-80 (до 80 символов в секунду). Быстродействие: 200—300 оп/сек для операций над 5-разрядными числами. Питание: трёхфазное, 380 В, 50 Гц, не более 1,5 кВт. Масса: около 400 кг.
В конце 50-х годов ХХ века возникла насущная необходимость автоматизации инженерных расчетов. В результате, в Вычислительном центре, а в последующем в Институте кибернетики АН УССР и Специальном конструкторском бюро (СКБ) института, в 60-е годы ХХ века под руководством В.М.Глушкова были созданы вначале ЭВМ «Промінь», а затем семейство машин "МИР", ставшие предшественниками персональных компьютеров.
ЭВМ «Промінь» стала новым словом в мировой практике, и имела в техническом отношении целый ряд новшеств, в частности память на металлизированных картах и так называемое ступенчатое микропрограммное управление. Серийный выпуск ЭВМ “Промінь” начался в 1963 г. на Северодонецком заводе вычислительных машин.
“Промінь” работал в двоично-десятичной системе счисления, а объем его оперативного запоминающего устройства составлял 140 слов. Команды в систему вводились посредством штекеров, или могли быть записаны на металлические перфокарты (по 10 на каждую карту). Объем запоминающего устройства составлял 100 команд; из них 80 — для сохранения команд и промежуточной информации, 20 — для сохранения констант. У «Проміня» была одноадресная система команд, а их набор состоял из 32 операций. Средняя скорость вычислений составляла 1000 операций сложения, или 100 операций умножения в минуту. Ввод числовой информации осуществлялся с клавиатуры, а вывод - на табло с десятичными индикаторными лампами. В.М. Глушков за пультом компьютера "Промінь", Погребинский Б.С - второй слева. В 1959 году В.М. Глушков предложил программу работ по созданию машин для инженерных расчетов. Она была начата с разработки макета цифрового вычислительного автомата МИМ. Затем в 1963 году была закончена разработка и началось серийное производство первой машины этого типа "Промiнь".В.М. Глушков за пультом компьютера "Промінь", Погребинский Б.С - второй слева. В 1959 году В.М. Глушков предложил программу работ по созданию машин для инженерных расчетов. Она была начата с разработки макета цифрового вычислительного автомата МИМ. Затем в 1963 году была закончена разработка и начал... → В 1965 году, продолжая развитие малых машин, В.М.Глушков принял решение создать целое семейство машин для широкого круга инженерно-конструкторских и математических задач. Первая была названа «МИР» (машина для инженерных расчетов)
В 1965 году, продолжая развитие малых машин, В.М.Глушков принял решение создать целое семейство машин для широкого круга инженерно-конструкторских и математических задач. Первая была названа «МИР» (машина для инженерных расчетов) и могла разместиться в небольшой комнате: для того, чтобы решить задачу, пользователь должен был сесть за стол с электрической пишущей машинкой (с ее помощью осуществлялись ввод и вывод информации). Для нее употреблялся язык программирования «Алмир-65», представляющий собой «русифицированное развитие» языка «Алгол-60».
Вскоре появилась улучшенная версия машины для инженерных расчетов – “МИР-1”. В то время Глушков находился в состоянии творческого подъема и буквально за две недели составил аванпроект, где он изложил основные структурно-архитектурные контуры машины. В нем содержался ряд оригинальных решений, послуживших основанием для заявок на изобретения.
Вслед за компьютером "Промінь" была создана машина для инженерных расчетов МИР 1. В ней было использовано ступенчатое микропрограммное управление. В 1967 году на выставке в Лондоне, где демонстрировалась МИР 1, она была куплена американской фирмой IBM - крупнейшей в США, являющейся поставщиком почти 80% вычислительной техники для всего мира. Это была первая и, к сожалению, последняя покупка советской электронной машины американской кампанией. 1966 годВслед за компьютером "Промінь" была создана машина для инженерных расчетов МИР 1. В ней было использовано ступенчатое микропрограммное управление. В 1967 году на выставке в Лондоне, где демонстрировалась МИР 1, она была куплена американской фирмой IBM - крупнейшей в США, являющейся поставщиком почти... →
У ЭВМ “МИР-1” была двоично-десятичная система счисления, оперативная память на ферритовых сердечниках на 4096 12-разрядных слов, внешняя память в виде 8-дорожечной перфоленты, а ее быстродействие составляло в среднем 200 операций в секунду.
В комплект машины входила электрическая печатная машинка Zoemtron для ввода и вывода информации со скоростью 70 знаков в секунду, устройство ввода FS-1501 (до 1500 символов/сек.), а также устройство вывода ПЛ-80 (до 80 символов в секунду). Управление машиной было организовано на микропрограммном принципе, а входной язык машины был «Алмир-65» Технічні характеристики
Сфера застосування
Одна из первых в мире персональных ЭВМ. Выпускалась серийно и предназначалась для использования в учебных заведениях, небольших инженерных бюро и научных отделах. Имела ряд уникальных свойств, в частности аппаратно реализованный машинный язык, близкий по возможностям к языкам программирования высокого уровня, и развитое математическое обеспечение.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0
http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ http://iep.pstu.ru/?sec_id=19&pg=1 http://statehistory.ru/3932/Istoriya-razvitiya-sovetskikh-EVM-do-1980-go-goda/ http://www.myshared.ru/slide/1157329/ http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/
