Відмінності між версіями «Користувач:191077»
191077 (обговорення • внесок) |
191077 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Мої інтереси == | == Мої інтереси == | ||
− | + | На даний момент отримую вищу освіту - спеціаліст та магістр. | |
+ | Керівник гуртка "Час Пік". Викладач класичного танцю для гімнасток в спортивній школі. | ||
== Навчальні курси та проекти, в яких беру участь == | == Навчальні курси та проекти, в яких беру участь == |
Версія за 08:06, 3 березня 2017
Прізвище, ім'я, по батькові
Про себе
Живанова Марина Валеріївна - студентка VI курсу мистецького факультету кафедра хореографії.
СО-МУЗМ16, ХОРМ16, СО-ОММ16 (мистецький 2016 рік вступу, магістри)
Мої інтереси
На даний момент отримую вищу освіту - спеціаліст та магістр. Керівник гуртка "Час Пік". Викладач класичного танцю для гімнасток в спортивній школі.
Навчальні курси та проекти, в яких беру участь
Мої роботи
Стаття до проекту "Інформаційне суспільство", Живанова Марина.
Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:
- збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
- зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
- зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
- створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.
Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних». Те саме підтвердив і в 2010 році угорський дослідник Ласло Карвалікс. Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.