Відмінності між версіями «Стаття проекту "Глобальні проблеми сучасності" Харченко Діана»
388641 (обговорення • внесок) |
388641 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
Зазирнути в глиб земної кори допомагають шахти і свердловини, що створюються для видобування корисних копалин. Люди давно помітили, що в шахтах із збільшенням глибини температура підвищується. Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють в умовах спеки (близько +30 <sup>0</sup>С). Тепло земній корі передається від мантії. З науковою метою геологи бурять надглибокі свердловини. Найглибша з них (до 15 км) пробурена в Росії на Кольському півострові. Із таких вузьких отворів дістають зразки речовини і ретельно її досліджують. | Зазирнути в глиб земної кори допомагають шахти і свердловини, що створюються для видобування корисних копалин. Люди давно помітили, що в шахтах із збільшенням глибини температура підвищується. Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють в умовах спеки (близько +30 <sup>0</sup>С). Тепло земній корі передається від мантії. З науковою метою геологи бурять надглибокі свердловини. Найглибша з них (до 15 км) пробурена в Росії на Кольському півострові. Із таких вузьких отворів дістають зразки речовини і ретельно її досліджують. | ||
+ | |||
+ | Найкраще будова земної кори відома в поверхневій частині на суходолі. Її видно у відслоненнях на схилах гір, крутих берегах річок, кар’єрах. На поверхневий шар земної кори впливає сонячне проміння. Влітку він прогрівається, восени охолоджується, взимку промерзає, а навесні розтає і поступово знову нагрівається. Проте, вже на глибині 20-30 м, незалежно від пір року, температура цілий рік утримується однакова. А далі з глибиною вона починає підвищуватися. | ||
[[Файл:Image00фівапрол4.jpg|Будова земної кори]] | [[Файл:Image00фівапрол4.jpg|Будова земної кори]] | ||
[[Файл:Рисамівтаропрл22.jpg|Будова земної кори]] | [[Файл:Рисамівтаропрл22.jpg|Будова земної кори]] | ||
− | |||
− | |||
Земна кора разом з верхньою мантією утворюють оболонку – '''літосферу'''. Вона є єдиним твердим (“кам’яним”) шаром, який ніби плаває в пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під океанами – близько 50 км, на материках – до 200 км. Отже, середня товщина літосфери становить 150-200 км. | Земна кора разом з верхньою мантією утворюють оболонку – '''літосферу'''. Вона є єдиним твердим (“кам’яним”) шаром, який ніби плаває в пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під океанами – близько 50 км, на материках – до 200 км. Отже, середня товщина літосфери становить 150-200 км. |
Версія за 19:04, 1 березня 2017
Зміст
Тема статті ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ЗЕМЛІ
........
Опис проблеми
Склад і будова глибинних оболонок Землі в останні десятиліття продовжують залишатися однією з найбільш інтригуючих проблем сучасної геології. Адже Земля володіє однією унікальною особливістю – на ній є життя. Тому всебічне вивчення Землі має величезне значення для людства. Знання про неї служать також своєрідною відправною точкою при вивченні інших планет земної групи. Вчені припускають, що Земля складається з трьох основних частин: ядра, мантії і земної кори.
ЯДРО
Ядро – це центральна, серцевинна частина земної кулі. Воно поки що є загадкою для науки. Впевнено можна казати лише про його радіус – близько 3500 км. Учені вважають, що зовнішня частина ядра перебуває в розплавлено-рідкому стані, а внутрішня – в твердому. Припускають також, що ядро складається з речовини, схожої на метали (із заліза з домішками кремнію або із заліза і нікелю, є й інші припущення). Температура в ядрі досягає 5 0000 С.
МАНТІЯ
Мантія це – внутрішня оболонка, яка вкриває ядро (з грецької “мантія” – “покривало”). Її потужність майже 3 000 км. Мантія – найбільша з внутрішніх оболонок планети (83 % об’єму Землі). Мантію, як і ядро, ніхто ніколи не бачив. Припускають, що, чим ближче до центра Землі, тим тиск у ній більший, а температура вища: від кількох сотень градусів до +2 500 0С. При такій температурі речовина мантії мала б бути розплавленою, але плавленню заважає великий тиск. Тому вважають, що вона тверда, але водночас і розпечена.
Вчені припускають, що верхня частина мантії складена щільними породами, тобто вона тверда. Проте в ній на глибині 50–250 км від поверхні Землі розміщується частково розплавлений шар – астеносфера. Він порівняно м’який і пластичний, як пластилін чи віск. Ця речовина мантії здатна повільно текти і таким способом переміщуватися. Швидкість переміщення дуже невелика – декілька сантиметрів за рік. Проте це відіграє вирішальну роль у рухах земної кори, про які йтиметься далі.
ЗЕМНА КОРА
Земна кора – верхній твердий шар нашої планети. Порівняно з ядром і мантією, вона дуже тонка. Товща (потужність) земної кори найбільша під горами – 70 км, під рівнинами вона становить 35–40 км, а під океанами – лише 5–10 км. Земну кору часто порівнюють зі шкіркою яблука на противагу усій його м’якоті. Проте, це та земна твердь, що є для людей основою світу. Саме на цій тонкій земній корі збудовано міста, по ній ходять люди, течуть річки, в зниженнях лежать моря і океани, з неї видобувають корисні копалини.
Зазирнути в глиб земної кори допомагають шахти і свердловини, що створюються для видобування корисних копалин. Люди давно помітили, що в шахтах із збільшенням глибини температура підвищується. Наприклад, на глибині 1000 м шахтарі працюють в умовах спеки (близько +30 0С). Тепло земній корі передається від мантії. З науковою метою геологи бурять надглибокі свердловини. Найглибша з них (до 15 км) пробурена в Росії на Кольському півострові. Із таких вузьких отворів дістають зразки речовини і ретельно її досліджують.
Найкраще будова земної кори відома в поверхневій частині на суходолі. Її видно у відслоненнях на схилах гір, крутих берегах річок, кар’єрах. На поверхневий шар земної кори впливає сонячне проміння. Влітку він прогрівається, восени охолоджується, взимку промерзає, а навесні розтає і поступово знову нагрівається. Проте, вже на глибині 20-30 м, незалежно від пір року, температура цілий рік утримується однакова. А далі з глибиною вона починає підвищуватися.
Земна кора разом з верхньою мантією утворюють оболонку – літосферу. Вона є єдиним твердим (“кам’яним”) шаром, який ніби плаває в пластичній астеносфері. Товщина літосфери різна: під океанами – близько 50 км, на материках – до 200 км. Отже, середня товщина літосфери становить 150-200 км.
Із внутрішньою будовою Землі пов’язано багато запитань, важливих для людей. Чому трапляються землетруси і як їх завбачувати? Чи рухаються материки? Чи вистачить корисних копалин і де їх шукати? Як бачимо, існує чимало таємниць, ключ до яких лежить глибоко в надрах планети. Їх пізнання дасть змогу прочитати кам’яний літопис Землі. В ньому – інформація про речовини й енергію земних глибин.
Склад, будову й історію розвитку Землі вивчає наука геологія.
- Google Диск (Текстовий документ із описом проблеми)
Блог до проекту
- Blogger
- WordPress (http://WordPress.com)
Мультимедійна презентація
- Google Диск
- Prezi (https://prezi.com/)
- Slideshare (http://www.slideshare.net)
- ...
Календар подій проекту:
Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті)
Методичні та дидактичні матеріали
- Тести
- Опитування і анкети
- Спільно створені матеріали (Google)
- Ігри
- Стінгазета (
- ....
Спілкування між учасниками проекту
- Чат
- Форум
- Блог
- Спільнота на базі соціальних мереж
- Skype
- Telegram
- Viber
- Wiki-сторінка
- Сайт
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка